Постанова № 52944729, 28.10.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.10.2015 справа №905/1026/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:ОСОБА_5 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілляна рішення господарського судуДонецької області від10.09.15 року по справі№ 905/1026/15 (суддя: Сажнева М.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м. Дніпропетровськдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. ДобропілляпроСтягнення 22 144, 56 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Берінг» (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення суми основного боргу з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільсько ЦЗФ», м. Добропілля (далі «Відповідач») у розмірі 22 144, 56 грн..

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2015 року у справі № 905/1026/15 позов було задоволено повністю.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 22 144 (двадцять дві тисячі сто сорок чотири) грн 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2015 року у справі № 905/1026/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг" в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки, покладені в основу зазначеного рішення, не відповідають обставинам справи, у звязку з чим рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.10.2015р.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник Позивача надав відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля та звернувся до суду з проханням рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2015 року у справі № 905/1026/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2015 року у справі № 905/1026/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг", м. Дніпропетровськ у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

20.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Берінг (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська ЦЗФ (покупець, відповідач) підписано договір № ЦД-2014/5-КП (далі Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, що є невідємними частинами даного Договору.

28.08.2014 та 20.10.2014 сторонами підписано Специфікації до Договору, якими визначено асортимент, кількість, ціну та строк поставки товару.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо оплати поставленої позивачем продукції на суму 22 144,56 грн. у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 4.3 Договору на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи:

- рахунок-фактуру,

- податкову накладну,

- відповідні товаросупровідні накладні,

- сертифікат якості та технічний паспорт,

- сертифікат відповідності (якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації),

- інструкцію з експлуатації (якщо даний документ передбачений),

- технічну документацію, передбачену п. 2.3 Договору.

У випадку надходження продукції без товаросупровідних документів, що потягне за собою неможливість здійснення приймання за кількістю та/або якістю та/або комплектністю, покупець вправі відмовитись від приймання поставленої партії.

Згідно з п. 4.4 Договору датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідному супроводжувальному документі.

Як підставою для скасування рішення, заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 4.4 Договору прострочка виконання зобовязання з оплати товару повинна відраховуватися з дати, яку представник Покупця, як це передбачено умовами Договору, повинен вказати на видаткових накладних про приймання продукції, але в видаткових накладних, які Позивач надав в позовній заяві, як доказ поставки продукції, представником Покупця не вказана дата приймання продукції.

На підставі зазначеного, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Добропільсько ЦЗФ» вважає, що Позивач по справі не довів належними та допустимими доказами дату поставки продукції по Договору, а отже, у Відповідача відсутнє порушення забовязання по оплаті поставленої продукції.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 (приймання продукції по кількості) здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач не заперечує проти отримання від позивача товару, однак відповідних актів, з яких вбачалося б про відсутність дати приймання продукції у видаткових накладних чи доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару, у відповідності до цієї Інструкції, Відповідачем не надано, що спростовує його твердження про відсутність порушення зобовязання по оплаті поставленої продукції.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Матеріали справи не містять доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Тому суд вважає, що продукція за договором була поставлена Позивачем у відповідності до його умов та умов специфікацій.

Відповідно до статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобовязаний оплатити повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного не встановлений інший строк оплати товару.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні № 436, № 444 та товарно-транспортні накладні, дата складання яких - 03.12.2014.

Відповідачем отримано товар за вказаними документами та підписано вищезазначені накладні без будь-яких зауважень та заперечень, а тому суд приходить до висновку, що відповідач погодився із зазначеною на видаткових накладних датою, та датою поставки є дата складання видаткових та товарно-транспортних накладних, тобто 03.12.2014.

Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Отже, отримавши товар та не сплативши його вартість в повному обсязі, Покупець порушив вимоги Договору та вимоги ст. 692 ЦК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільсько ЦЗФ», м. Добропілля залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2015 року у справі № 905/1026/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 позивачу;

1 відповідачу;

1 до справи;

1 - ГСДО;

1 ДАГС.