Постанова № 52944704, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 року Справа № 912/2177/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1- предст., дов. №01-14/178 від 30.09.2014р.;

ОСОБА_2- предст., дов. №01-14/225 від 10.03.2015р.;

відповідача-1: не явився;

відповідача-2: не явився;

третьої особи на стороні відповідача-1: не явився;

третьої особи на стороні відповідача-2: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» (м. Київ) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2015р. у справі № 912/2177/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (м. Київ)

до: 1-товариства з обмеженою відповідальністю «ЮССАМ» (м .Київ)

2-товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 (м. Ужгород)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_4 (м. Київ)

про: визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, скасування записів про реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року (підписано 22.09.2015р.) у справі №912/2177/15 (головуючий суддя Колодій С.Б., судді: Тимошевська В.В., Поліщук Г.Б.) частково задоволенні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮССАМ» (м. Київ) і товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» (м. Київ), за участю третіх осіб приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 (м. Ужгород) та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_4 (м. Київ) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель від 23.03.2015р., визнання відсутності у відповідача-2 права власності та інших речових прав на майно, скасування записів про реєстрацію права власності відповідача-2 та визнання права власності позивача. З відповідачів на користь позивача стягнуто по 39585,00 грн. судового збору.

Відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2015р. у даній справі було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим просить скасувати рішення і прийняти нове, яким відмовити у позові повністю. Суд прийняв рішення про права і обовязки осіб, що не були залучені до участі у справі, зокрема ТОВ «Українська феронікелева компанія», до статутного капіталу якого було внесено спірне майно, що підтверджується протоколом №02-15 від 24.03.2015р. та актом приймання-передачі від 24.03.2015р. В порушення ст. 77 ГПК України суд не відклав розгляд справи у звязку з відсутністю відповідача-1 та третіх осіб та неподання ними витребуваних доказів, що призвело до неповного зясування обставин, що мають значення для справи. Скаржник вважає, що суд визнав встановленими обставини, які не були належним чином доведені. Відсутність в господарському суді Донецької області у справі №7/298-306 рішення від 22.04.2011р. і ухвали від 15.06.2011р. не підтверджено достатніми доказами.

Відповідач-2 в судове засідання не явився. 26.10.2015р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання сторона послалась на неналежне повідомлення її про час та місце проведення судового засідання та вказала, що про судове засідання дізналась випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 26.10.2015р.

Натомість, посилання сторони на неповідомлення її належним станом не відповідає дійсним обставинам справи. ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» було повідомлено належним чином, про що свідчить штамп суду з відміткою про направлення кореспонденції на ухвалі про прийняття апеляційної скарги від 12.10.2015р. (майже за два тижні до судового засідання). Штамп містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64, ст. 87, ст. 98 ГПК.

За змістом зазначеної ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1. постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Як вбачається поштового конверту і судової повістки суду ухвала про прийняття була надіслана відповідачу-2 за належною адресою (повідомленою самим відповідачем, та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців). Підприємством звязку ухвала була повернута із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Директор ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» в клопотанні вказав про неможливість забезпечити явку свого представника в судове засідання, проте неможливість явки представника або неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18). Такі докази відповідачем-2 до суду надані не були. Якщо ж причиною неможливості участі представника є те, що про судове засідання товариство дізналося лише о 15:30 26.10.2015р. (як зазначено в клопотанні) і неможливість явки спричинена знаходженням представника відповідача-2 у м. Києві залишається незрозумілим, яким чином відповідач в цей же день о 17:21 (що вбачається з програми «Діловодство спеціалізованого суду») особисто здав до суду клопотання про відкладення. Колегія суддів також враховує, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги відповідач-2 не був зобовязаний надати додаткові докази у справі, неявка представника не перешкоджає розгляду справи, а отже справа може бути переглянута без участі зазначеного представника за наявними у справі матеріалами. У зазначеній ухвалі останній також був повідомлений про те, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті і не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» у відзиві на апеляційну скаргу та представники в судовому засіданні повідомили, що судове рішення є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених у судовому рішенні. Крім того, позивач повідомив колегію суддів, що відповідач систематично на протязі усього розгляду справи навмисно затягував розгляд справи по суті.

Відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮССАМ», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 (м. Ужгород) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином враховуючи положення ст.ст. 64, 98 ГПК України та п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі і на виконання плану санації відкритого акціонерного товариства «Побужський феронікелевий завод», затвердженого арбітражним судом Кіровоградської області 17.07.2000р. у справі №963/3/8/6 між відкритим акціонерним товариством «Побужський феронікелевий завод» (Продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (Покупець) 28.08.2000р. був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

За пунктами 1.1.-1.2.3. договору Продавець за плату передав у власність Покупцю майно ВАТ «Побужський феронікелевий завод» як цілісний майновий комплекс згідно Додатку №1. Майно знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Побужське, розташоване на земельних ділянках загальною площею 563,71 га на підставі державних актів на право постійного користування землею: від 24.08.62р.: від 25.05.66р: від 1981р.-Б№011020; від 1984р. Б №31380; від 1984р. Б №51028; від 1988р. Б№01138; від 10.10.93р. -№14; від 20.06.95р. -№91 та включає в себе всі види майна, яке призначене для здійснення підприємницької діяльності Продавця в тому числі: приміщення, споруди, інвентар, пристрої, обладнання, сировину, продукцію, права вимоги ( у т.ч. по плану санації (п.1.3. договору), права на знаки (позначення), які індивідуалізують Продавця, його продукцію і інше майно згідно протоколу інвентаризації майна від 10.07.2000р. (Додаток №1).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що право власності на майно переходить до Покупця в момент припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Побужський феронікелевий завод».

Обставини припинення провадження у справі №963/3/8/6 про банкрутство ВАТ «Побужський феронікелевий завод» підтверджені ухвалою арбітражного суду Кіровоградської області від 07.11.2000р.

Позивач набув право власності:

- на комбінат, який складається з цілісного комплексу, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 12.02.2007р. та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2013р., згідно якого цілісний комплекс будівель загальною площею 75094,2 кв.м. на праві приватної власності розташований в Кіровоградській області, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, буд. 12 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 236251835214) і складається з адмінбудівлі (літера "А"), підвалу (літера "А1"), ґанку (літера "кр"), ґанку (літера "кр2"), ґанку (літера "кр3"), ґанку (літера "кр4"), дільниці сушки руди (літера "Б"), сушильних барабанів (літера "б"), гуртожитку (літера "Б1"), ґанку (літера "кр1"), ґанку (літера "кр5"), ґанку (літера "кр6"), прохідної (літера "А2"), ґанку (літера "кр7"), прохідної (літера "А3"), ганку (літера "кр8"), ганку (літера "кр9"), сушильного відділення (літера В), їдальні (літера В1), ґанку (літера "кр10"), ганку (літера "кр11"), ганку (літера "кр12"), енергоцеху фільтрувальної станції (літера П), тамбуру (літера п), фільтрувальної станції (літера П1), прибудови (літера п5), ганку (літера "кр13"), пожежної частини (літера Г), прибудови (літера г1), ганку (літера "кр17"), кислотно-азотної станції (літера З), ганку (літера "кр18"), ганку (літера "кр19"), гаражу господарських машин (літера М), будівлі диспетчера (літера М1), гаражу БілАЗ (літера Л), вузлу загрузки води (літера Г1), корпусу крупної дробилки (літера Ц), ґанку (літера "кр21"), ганку (літера "кр22"), компресорної станції (літера Ь), прибудови (літера ь), АБК ПЦ (літера У), гаражу (літера У1), Э обжигового цеху, Э1 побутового корпусу, вузлу розвантажування (літера Р), прибудови (літера р), прибудови (літера р1), котельні (літера Ф), хімічної доочистки (літера С), прибудови (літера С1), прибудови (літера с), прибудови (літера с1), шихтарника (літера Ю), прибудови (літера ю), складу майстерні (літера ю1), складу майстерні (літера ю2), складу майстерні (літера ю3), складу майстерні (літера ю4), РП-2 (літера х6), побутового корпусу (літера Х2), пост СЦБ (літера Е), корпусу ЗД (літера Е1), компресорної газозаправної (літера Е2), прибудови (літера е2), ремонтного цеху (літера Я), прибудови (літера я), складів (літера О), Ъангару, КВПА (літера Ж), гаражу розморожувача (літера Н), локомотивного депо (літера Х1), КіПіА (літера И), прибудови (літера И1), майстерні (літера К), побутового корпусу (літера К1), ремонтно-будівельного корпусу (літера А4), прибудови (літера а5), прибудови (літера а6), будівлі агломуації та оком кування (літера К2), прибудови (літера к3), прибудови (літера к4), будівлі депо (літера Т), нежитлової будівлі (літера Ч1), бомбосховища (літера Щ), складу сірної кислоти (літера Т1), будівлі (літера У2), щитової (літера У3), компресорної (літера У4), щитової (літера У5), навісу (літера а), прибудови (літера в), навісу (літера в1), складу (літера п1), навісу (літера п2), альтанки (літера п3), входу у погріб (літера п4), складу (літера г3), ганку (літера кр14), ганку (літера кр15), ганку (літера кр16), газгольдер (літера І), газгольдер (літера ІІ), газгольдер (літера ІІІ), будівлі прийому газового вводу (літера г4), будівлі прийому газового вводу (літера г5), будівлі прийому газового вводу (літера г6), будівлі прийому газового вводу (літера г7), нежитлової будівлі (літера з), нежитлової будівлі (літера з1), нежитлової будівлі (літера з2), Іv металевої труби, V бункеру, VІ металевої труби, ТП (літера л), ТП1 (літера л1), ганку (літера кр20), навісу (літера м), э галерея, э1 галерея, э2 галерея, нежитлової будівлі (літера с2), нежитлової будівлі (літера ф1), навісу (літера ь1), теплиці (літера Р1), прибудови (літера р2), насосної (літера Р2), прибудови (літера р3), труби (літера 2), труби (літера 3), навісу (літера х12), навісу (літера е), навісу (літера е1), навісу (літера я1), навісу (літера о),навісу (літера о1), пандусу (літера пан), навісу (літера я2), нежитлової будівлі (літера н), нежитлової будівлі (літера н1), нежитлової будівлі (літера н2), нежитлової будівлі (літера н3), навісу (літера к), навісу (літера к2), будівлі (літера м2), навісу (літера Ж1), складу (літера ж2), будівлі (літера р4), майстерні (літера р5), навісу (літера х5), дільниці грануляції (літера х4), нежитлової будівлі (літера х3), нежитлової будівлі (літера х10), нежитлової будівлі (літера х11), нежитлової будівлі (літера х7), нежитлової будівлі (літера х8), нежитлової будівлі (літера х9), нежитлової будівлі (літера х2), нежитлової будівлі (літера х1), нежитлової будівлі (літера х), металургійного цеху (літера Х), гаражу (літера Ж3), гаражу (літера Ж4), гаражу (літера Ж5), нежитлової будівлі (літера ж6), складу готової продукції (літера Ч), нежитлової будівлі (літера ч), нежитлової будівлі (літера ч1), насосної (літера ч2), прибудови (літера ч3), прибудови (літера ч4), прибудови (літера ч5), навісу (градирні) (літера Ш), убиральні (літера ш), насосної станції (літера Ш1), трансформаторної підстанції (літера Ш2), трансформаторної підстанції (літера Ш3), трансформаторної підстанції (літера Ш4), трансформаторної підстанції (літера Ш5), VІ радіальний відстійник, VІІ радіальний відстійник, VІІІ градирня, насосна (літера Ш6), градирня (літера ІХ), насосної станції №1 (літера Т2), камери холодної та гарячої води (літера Т3), нежитлової будівлі (літера Т4), складу масел (літера 02), насосної (літера 03), розливочної (літера 04), будівлі (літера 05), операторської (літера 06), насосної (літера Я3), нежитлової будівлі (літера Я4), нежитлової будівлі (літера Я5), нежитлової будівлі (літера Я6), нежитлової будівлі (літера Я7), нежитлової будівлі (літера Я8), вагової (літера Б2), ваги навіс (літера Б3), дробильно-сортувального відділення (літера 10), приймального відділення (літера 11), силоса вугільного порошку (літера 12), площадка рисевера (літера 13), ТП (літера ч6), будівлі (літера ю5), труби (літера 14), труби (літера 15), труби (літера ХІІ), насосної (літера ю6), прибудови (літера У6), будівлі (літера с3), огорожі (літера №1), воріт (літера №2), огорожі (літера №3), огорожі (літера №4), воріт (літера №5), огорожі (літера №6), воріт (літера №7), воріт (літера №8), воріт (літера №9), огорожі (літера №10), воріт (літера №11), огорожі (літера №12), огорожі (літера №13), огорожі (літера №14), хвіртки (літера №15), воріт (літера №16), воріт (літера №17), воріт (літера №18), огорожі (літера №19), огорожі (літера №20), огорожі (літера №21), огорожі (літера №22), воріт (літера №23), огорожі (літера №24), огорожі (літера №25), огорожі (літера №26), огорожі (літера №27), огорожі (літера №28), огорожі (літера №29), огорожі (літера №30), хвіртки (літера №31), огорожі (літера №32), вимощення (літера І), ГПС (літера Д), залізної дороги (літера з.д);

- газорозподільну станцію, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 14.08.2006р. і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2013р. Газорозподільна станція (ГРС) літера «А» загальною площею 119,1 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 235816435214) за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Капітанка, вул. Нова, буд. 16 складається з убиральні (літера Б), навісу (літера В), огорожі (літера №1), воріт (літера №), хвіртки (літера №2);

- дитячий садок, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 07.12.2013р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.12.2013р. Дитячий садок загальною площею 1145,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 234767235214) розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Театральна, буд. 3 і складається з підвалу (літера Б), господарчої будівлі (літера В), убиральні (літера Г);

- гараж, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 07.12.2013р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.12.2013р. Гараж загальною площею 255,3 кв.м. (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 234744135214) знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Радянської Армії, буд. 8.

23.03.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю ««ЮССАМ» (Продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» (Покупець) були укладені договори купівлі-продажу будівлі, предметом яких було майно:

- цілісний комплекс будівель загальною площею 75094,2 кв.м. в Кіровоградській області, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, буд. 12 (договір посвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі 23.03.2015р. за №72);

- гараж загальною площею 255,3 кв.м. в Кіровоградській області, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Радянської Армії, буд. 8 (договір посвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі 23.03.2015р. за №74);

- дитячий садок загальною площею 1145,3 кв.м. в Кіровоградській області, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Театральна, буд. 3 (договір посвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі 23.03.2015р. за №76);

- газорозподільна станція (ГРС) літера «А» загальною площею 119,1 кв.м. в Кіровоградській області, Голованівський район, с. Капітанка, вул. Нова, буд. 16 (договір посвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі 23.03.2015р. за №78).

Право власності за ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» на вищезазначені обєкти підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2015р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель від 23.03.2015р., визнання відсутності у відповідача-2 права власності та інших речових прав на майно, скасування записів про реєстрацію права власності відповідача-2 та визнання права власності на спірне майно за ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», як за єдиним законним власником.

Згідно п. 1.3 спірних договорів купівлі-продажу будівлі від 23.03.2015р. право власності належить Продавцю на підставі рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2011р. за №7/298-306 та ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2011р.за №7/298-306.

Цей факт позивач оспорює, посилаючись на довідку господарського суду Донецької області від 11.06.2015р. №01-41/3, в якій повідомлено, що за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні суду відсутні справи за участю ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» в період з 01.01.2010р. по 11.06.2015р.

Статтею 41 Конституції України гарантується право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності забезпечується ст. 392 Цивільного кодексу України.

Верховний суд України також вказав, що якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (постанова від 29.04.2015 у справі № 903/134/13-г).

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Тобто, право продажу майна належить власнику.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. (ч.ч.1,2 ст. 182 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що реєстрація права власності спірних обєктів нерухомого майна за позивачем була здійснена відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. N1952-IV (із змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 наведеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 321 ЦК України закріплена норма про непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Підстави припинення права власності наведені в ст.346 ЦК України. «Право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 7) виключено 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. 2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом».

З наведеної норми вбачається, що припинення права власності настає за волею власника (передача речей за договором, їх споживання). Однак не виключаються й випадки припинення права власності поза його волею (націоналізація, конфіскація, реквізиція). Підставою для такого припинення є або законодавчий акт, або акт органу державної влади, органу влади АРК чи органу місцевого самоврядування, або судове рішення.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень віднесено в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

А у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав ч. 2 ст. 26 Закону України встановлено, що до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, з п. 1.3. укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу будівлі від 23.03.2015р. вбачається, що спірне нерухоме майно належало ТОВ «ЮССАМ» на підставі рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2011р. за №7/298-306 та ухвали господарського суду Донецької області від 15.06.2011р. за №7/298-306. Державна реєстрація права власності ТОВ «ЮССАМ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 19.03.2015р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Натомість, матеріали справи не містять відомостей про визнання недійсними в судовому порядку свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Відповідачі та треті особи - приватні нотаріуси на виконання ухвал суду першої інстанції від 30.06.2015р., 23.07.2015р. і 31.08.2015р. не надали оригіналів або копій рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2011р. та ухвали цього суду від 15.06.2011р. за №7/298-306; докази державної реєстрації права власності ТОВ «ЮССАМ» в Державному реєстрі речових прав на спірне майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3 19.03.2015р.; копії реєстраційних справ та документи, що стали підставою для такої реєстрації, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №35171528, №35174312, №35172946, №35175602; копії документів, що підтверджують повноваження осіб на підписання вищезазначених договорів купівлі - продажу; копії довідок з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 23.03.2015р., витягів з державного реєстру застав рухомого майна від 23.03.2015 р., на які йдеться посилання в п. 1.4 вищезазначених договорів купівлі-продажу; належним чином посвідчені копії договорів купівлі - продажу від 23.03.2015р.

Відповідач-2 в клопотанні від 17.09.2015р. та треті особи в своїх письмових поясненнях №19/01-16 від 20.07.2015р. та №110/01-16 від 09.09.2015р. вказали про неможливість надати суду витребувані документи, у звязку із тим, що всі матеріали, повязані із укладанням оспорюваних договорів були вилучені слідчим відділу розслідування злочинів у сфері економіки Житомирського міського відділу ГУ МВС України в Житомирській області в рамках кримінального провадження №12015060020002089. При цьому, відповідач посилався на здійснення ним запитів до відділу розслідування злочинів про надання витребуваних судом документів. Натомість, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав витребуваних судом документів та доказів звернення із запитами до слідчих органів.

Господарський суд Донецької області листами від 11.06.2015р. №01-41/3 та від 22.07.2015р. №01-42/95 повідомив, що за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» в його провадженні за період з 01.01.2010р. по 11.06.2015 були відсутні справи за участю ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» та не перебувала справа №7/298-306.

Припущення скаржника про ймовірність помилок під час внесення до компютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2011р. та ухвали цього суду від 15.06.2011р. у справі №7/298-306 через новизну компютерної програми та недостатність досвіду і персоналу є безпідставним, оскільки з дня введення в дію з 01.01.2011р. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. N30 до винесення рішення у справі пройшло достатньо часу для внесення інформації до програми без помилок.

З п. 1.5. зазначеного Положення (в редакції від 21.01.2011р.- на час прийняття судових рішень, на які посилаються відповідачі) вбачається, що технічний супровід та здійснення підтримки працездатності автоматизованої системи в цілому згідно з вимогами ЄСІС, виконання інших функцій відповідно до розпоряджень ДСА України та взятих на себе договірних зобов'язань забезпечує адміністратор автоматизованої системи (адміністратор Єдиної судової інформаційної системи - далі ЄСІС) - державне підприємство «Інформаційні судові системи». За кожною судовою установою закріплений технічний адміністратор - особа, наділена правами адміністратора автоматизованої системи для забезпечення її технічного функціонування, яка працює безпосередньо в суді, або відповідний фахівець адміністратора автоматизованої системи.

Згідно п. 1.6. Положення автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді не тільки реєстрацію процесуальних документів у справі, а і реєстрацію процесуальних дій, вхідної і вихідної кореспонденції, зберігання текстів судових рішень та інших документів, створених у автоматизованій системі, відправку електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, надання в установленому законом порядку інформації про стан розгляду справ. Отже, навіть при відсутності наведених судових рішень у справі №7/298-306 (що не допустимо і виключається Положенням) у програмі «Діловодство спеціалізованого суду», при наявності в суді справи в програмі залишаються відомості про інші документи у справі та етапи їх проходження.

Пунктом 1.8. Положення на суди покладено забезпечення: своєчасне введення до автоматизованої системи достовірних даних; контроль за своєчасним введенням до автоматизованої системи достовірних даних; своєчасне надання (позбавлення) права доступу до автоматизованої системи її користувачам; забезпечення захисту інформації автоматизованої системи в суді; інформування адміністратора автоматизованої системи та ДСА України про проблеми, що виникають під час використання автоматизованої системи.

Користувачі автоматизованої системи відповідно до їх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену цим Положенням інформацію та згідно із законодавством несуть відповідальність за її достовірність (п. 2.2).

За п.3.4.1. Положення внесення змін, видалення реєстраційних даних щодо конкретної судової справи не допускається, крім випадків, установлених законом. Усі зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються автоматизованою системою автоматично.

Колегія суддів згодна з висновком попередньої судової інстанції, що ТОВ «Українська феронікелієва компанія» не може бути залучена до участі у справі відповідачем, у звязку з переходом права власності на спірне майно з огляду на те, що:

можливість внесення нерухомості в якості внеску в статутний капітал передбачена ч. 2 ст. 115 ЦК України. Необхідність же реєстрації прав на неї обумовлена вимогами ч. 4 ст. 334 ЦК України, відповідно до якої права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації, відповідно до закону.

На майно, передане ТОВ його учасником як вклад у статутний капітал, у товариства згідно з ч. 1 ст. 115 Господарського кодексу України виникає право власності, яке відповідно до ст. 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає держреєстрації.

З приписів ст. 210 ЦК України вбачається, що правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Надані до суду копії статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників згідно протоколу №02-15 від 25.03.2015р., зареєстрованого 08.04.2015р., за №10681050001039131, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС» від 24.03.2015р. №02-15, додатків до нього та акту прийому-передачі майна, як внеску до статутного капіталу ТОВ «Українська феронікелієва компанія» від 25.03.2015р. №2 не є в силу ст. 34 Господарського кодексу України належними і допустимими доказами в підтвердження здійснення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Українська феронікелієва компанія».

Згідно ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частинами 1, 2 п. 3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (із змінами і доповненнями) встановлено, що за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав…

За змістом статті 9 цього Закону, державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього Закону, дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Пленум Вищого адміністративного суду України пояснив, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними субєктами владних повноважень з питань реєстрації.

Отже, спори, про скасування реєстрації права власності підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на субєктний склад відповідачів у справі, господарський суд Кіровоградської області з посиланням на п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» обґрунтовано дійшов висновку про відмову в частині позовних вимог про скасування записів про реєстрацію права власності на спірне майно, оскільки відповідачі не є органами державної реєстрації прав.

Статтею 203 ЦК України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013р. № 11 (із змінами і доповненнями) зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частина 1 ст. 658 ЦК України встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівлі від 23.03.2015р., суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення цих договорів відповідач-1 не був власником майна. Право власності на спірні будівлі належало позивачу.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що відповідач-1 не навів належними і допустимими доказами правомірність набуття права власності на спірне майно, а саме на підставі рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2011р. за №7/298-306, на яке посилається, і на підставі якого була проведена державна реєстрація права власності ТОВ «ЮССАМ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у подальшому державна реєстрація права власності ТОВ «УКР-ТПВ-СЕРВІС».

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надано право господарському суду, приймаючи рішення, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відтак, заявлені вимоги щодо визнання спірних договорів недійсними вірно визнані господарським судом такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання скаржника на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи у звязку із відмовою відкласти розгляд справи, колегія суддів вважає, що і наведені відповідачем з цього приводу доводи не можуть бути підставою для скасування, враховуючи наступне:

Частина 1 ст. 22 ГПК України передбачає, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні права і обовязки покладено також і на третіх осіб (ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать матеріали справи розгляд справи, у звязку із незявленням в судове засідання представників відповідача-1, третіх осіб, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів (у тому числі і за клопотаннями представників сторін) відкладався судом першої інстанції неодноразово (ухвали суду першої інстанції від 30.06.2015р., від 23.07.2015р., від 31.08.2015р.).

З метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України пленум Вищого господарського суду України в постанові від 26.12.2011р. N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями) розяснив: «Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи» (п. 2.3.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 75 ГПК України визначає можливість розгляду справи у випадку, коли відповідач не надав відзив на позовну заяву, а також коли не подано документів, витребуваних господарським судом.

Цей припис стосується документів, що повинні бути подані як відповідачем так і іншими учасниками судового процесу.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.(ч.3 п.2.5. постанови пленуму ВГСУ).

Згідно ч. 1 і ч. 3 п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Пунктом 3.9.1. постанови встановлено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при надісланні процесуальних документів учасникам судового процесу були дотримані вимоги ст.ст. 64, 87 ГПК України; суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення сторін, включаючи і розміщення оголошення на офіційному сайті суду.

Крім того, з ухвал суду вбачається, що явка сторін і третіх осіб в судове засідання обовязковою визнана не була.

До того ж, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року N3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.89).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТПВ-СЕРВІС» (м. Київ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року у справі №912/2177/15 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 29.10.2015 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М. Бахмат

ОСОБА_6