Ухвала суду № 52944606, 28.10.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"28" жовтня 2015 р.Справа № 924/942/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України, м. Київ

до Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго, м.Хмельницький

про стягнення 50 681 044, 38 грн. боргу

(розгляд скарги відповідача на дії ДВС (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. ВП №44950377))

Представники :

Від позивача не приймав участі,

Від відповідача - ОСОБА_1 за дов. від 4.01.15,

Від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України -

ОСОБА_2 - за дов. від 29.12.14.

Рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №924/942/14 від 24.07.14 позов ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго про стягнення 50681044,38 грн. боргу задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 45 314 826,26 грн. основного боргу, 3 728 129,04 грн. пені, 1 030 151,00 грн. 3% річних, 607 938,08 грн. інфляційних нарахувань та 73 080,00 грн. судових витрат. На виконання рішення видано наказ від 08.08.14.

18.03.15 від відповідача надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.15 ВП №44950377).

Ухвалою суду від 21.04.15 скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго від 18.03.15 на дії головного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.15. ВП №44950377) відхилено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 18.05.15 ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.04.15 у справі №924/942/14 залишено без змін, апеляційну скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.15 касаційну скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.15 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.04.15 у справі №924/942/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду. При цьому зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не було перевірено, на яку фактично суму грошових коштів було накладено арешт постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 04.03.15, чи перевищує ця сума розмір суми заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за наказом від 08.08.14 у справі № 924/942/14, чи підлягає включенню до стягуваної з боржника суми сума виконавчого збору, а також доцільність арешту майна, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, з урахуванням ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.09.15 скаргу на дії органу ДВС у справі №924/942/14 передано судді Олійнику Ю.П.

Доводи скарги відповідача обгрунтовані тим, що станом на дату відкриття виконавчого провадження боржником сплачено стягувачу основну суму боргу в розмірі 45314826,26грн. Крім того, 30.12.14 та 04.02.15 боржник сплатив ще по 10 000,00 грн. на погашення заборгованості. За рішенням суду залишилась невиконаною сума 5419298,12 грн. Звертається увага, що спірна постанова державного виконавця від 04.03.15 про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках у банківських установах в межах суми 5961042,87 грн., є незаконною оскільки, постановою накладено арешт на грошові кошти на двадцяти чотирьох рахунках боржника у банківських установах у межах суми 5961042,87 грн. на кожному, що в сукупності явно перевищує належну до стягнення суму. Тому посилається на те, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунках у банківських установах, порушено вимоги ст.57 Закону України „Про виконавче провадження.

Скаржник (відповідач) у заяві та його представник у судовому засіданні зазначають, що у звязку з реорганізацією органів ДВС України вимоги про скасування постанови державного виконавця про арешт грошових коштів боржника підтримують до Департаменту ДВС Мінюсту України. Представник скаржника у судовому засіданні також посилається на те, що відповідно до ст.18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", враховуючи сплату боржником заборгованості за природний газ, спожитий до 01.01.14, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню. Повідомляє про те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.05.15 визнано постанову ДВС від 23.12.14 про стягнення з відповідача виконавчого збору недійсною. Крім того, звертає увагу, що згідно рішення господарського суду м.Києва від 25.08.15 по справі № 910/17396 зобовязано позивача списати відповідачу 3728129,04грн. пені, що підлягає стягненню за рішенням суду по справі № 924/942/14.

У поданих в судовому засіданні письмових поясненнях скаржником звертається увага, що саме лише зазначення у оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника, що арешт накладається у межах суми 5 961 042,87 грн. не свідчить про дотримання державним виконавцем вимог ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Фактично виконавець просто вказав накласти арешт на грошові кошти на всіх рахунках боржника без з'ясування сум грошових коштів, які знаходяться на цих рахунках. Тому на виконання даної постанови кожен банк на кожному рахунку МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» заарештував грошові кошти в межах суми, вказаної в постанові державного виконавця. Відповідно заарештовані грошові кошти сумарно склали більше, ніж належно до стягнення у виконавчому провадженні. Крім того, постанова державного виконавця про арешт коштів боржника винесена з врахуванням стягнутого у виконавчому провадженні виконавчого збору. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.05.15, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.15, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору скасована. Незважаючи на те, що станом на дату винесення постанови про арешт коштів боржника постанова про стягнення виконавчого збору ще не була скасована, вважає, що в постанова про арешт коштів не може залишатися в силі, оскільки на сьогодні підстав для арешту коштів МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» з врахуванням виконавчого збору немає. Звертається увага, що схожі правові позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.14 у справі № 28/5005/8906/2012.

Представником скаржника надано суду докази про залишки коштів на рахунках, які були арештовані спірною постановою, які вважає фактично арештованими.

Позивач у письмових поясненнях на скаргу посилався на ч.2 ст.52 , ч.3 ст.57, ч.3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» , на те, що згідно із п.4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.12 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 02.04.14 за №489/20802, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Позивачем зазначається, що ні Закон України „Про виконавче провадження ні зазначена Інструкція не встановлюють державному виконавцю обов'язок з вчинення дій з фактичного з'ясування перед накладанням арешту наявності на виявлених рахунках коштів та їх обсягів (чи достатньо їх для задоволення вимог стягувача чи ні). Тому вважає, що державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови від 04.03.15 діяв у спосіб, визначений Законом, та в межах наданих йому повноважень.

Представником ДВС у судовому засіданні зазначено, що відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органом державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.15 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої системи юстиції» постановлено ліквідувати Державну виконавчу службу України, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а відповідно до п.1.1. Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затв. наказом Міністерства Юстиції України від 16.04.15 №1134/к, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Тому судом прийнято до уваги, що органом оскарження по зазначеній скарзі є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Крім того, представник ДВС у письмових поясненнях та у судовому засіданні доводи скарги заперечує, посилаючись на те, що згідно повідомлення НАК „Нафтогаз України №14/2-4756 від 06.11.14 заборгованість КП„Хмельницьктеплокомуненерго по наказу Господарського суду Хмельницької області становила 5439298,12 грн. У визначений державним виконавцем строк, боржником не було надано документального підтвердження повного виконання рішення суду, а тому державним виконавцем 23.12.14 (з врахуванням ухвали Господарського суду Хмельницької області від 12.11.14 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.14 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню) було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 543929,81 грн., 05.01.15 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 178,88 грн. При цьому посилається на ст.25, 27, 32, 52, 65 Закону України „Про виконавче провадження.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Хмельницької області по справі №924/942/14 від 24.07.14 видано наказ від 08.08.2014р. про стягнення з відповідача на користь позивача 45 314 826,26 грн. основного боргу, 3728129,04 грн. пені, 1 030 151,00 грн. 3% річних, 607 938,08 грн. інфляційних нарахувань та 73 080,00 грн. судових витрат. Всього- 50754124,38 грн.

Відповідачем на погашення сплачено 2.10.2014р. - 45314826,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 2.10.2014р.,

На підставі заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.10.2014 відкрито виконавче провадження №44950377 з примусового виконання наказу суду по справі №924/942/14 від 08.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.11.14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.14 та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.15, наказ господарського суду Хмельницької області від 08.08.14, виданий у справі № 924/942/14 визнано таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення 45314 826,26грн основного боргу; в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення інфляційних, річних і пені - відмовлено.

23.12.14 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про стягнення із боржника 543929,81 грн. виконавчого збору.

Відповідачем на погашення сплачено 30.12.2014р. 10000 грн., що підтверджується банківською випискою, 04.02.2015р. - 10000 грн., що підтверджується банківською випискою.

05.01.15 ДВС винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 178,88 грн.

У звязку із тим, що у строк, наданий на самостійне виконання рішення суду, боржником добровільно не виконано та не погашено борг у розмірі 5 439 298,12 грн., 04.03.15 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено спірну постанову про арешт коштів боржника, яку направлено боржнику 10.03.15 згідно супровідного листа за вих.№ 15-0-22-1214/2-296/1.

Вказаною постановою державним виконавцем у межах загальної суми заборгованості по виконавчому провадженню, що підлягає стягненню у примусовому порядку, а саме 5961042,87 грн., накладено арешт на кошти, що містяться на 24 рахунках боржника, а також на всіх інших рахунках, відкритих в даних фінансових установах (в тому числі й тих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту), крім коштів, що зараховані на окремий рахунок і у передбачених чинним законодавством випадках не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих документів, та належать боржнику.

При цьому держвиконавцем враховано погашення 22363,91 грн. , які розподілено на погашення стягувачу та на виконавчий збір згідно з розпорядженнями №44950377/1 від 9.02.15, № 44950377/1 від 20.01.15, № 44950377/1 від 5.01.15.

Інформація щодо рахунків боржника (у кількості 27-ми), відкритих у банках, отримана органом ДВС на його запит №101146580 від 26.02.15, поданий у порядку ч.3 ст.65 Закону України „Про виконавче провадження (відповідь ДПС України №1009083772 від 27.02.15).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.05.15 у справі №924/942/14, яка залишена без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.15, визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.12.14 ВП №44950377 про стягнення з боржника - Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" 543929,81 грн. виконавчого збору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.15 у справі №910/17396/15 за позовом МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" до ПАТ НАЕК "Нафтогаз України" про зобов'язання списати боржнику 3728129,04грн. пені, 1030151,0грн. 3% річних, 607938,08грн. інфляційних, що підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду від 24.07.14 у справі №924/942/14, позовні вимоги задоволено частково та зобов'язано відповідача списати 3728129,04грн. пені. Дане рішення оскаржено в апеляційному порядку.

На виконання Постанови ВГСУ від 14.07.2015р. по справі щодо зясування фактично заарештованої суми коштів відповідача судом досліджено, що згідно наявних у справі та наданих скаржником у судовому засідананні довідок банківських установ, на рахунку №26006011525092 у ПАТ „Укрсоцбанк було 150000,00 грн. ( станом на 3.04.15); на рахунку №26005047016293 у ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України - 8280,34 грн. ( станом на 3.04.15) та 8321,94 грн. ( станом на 6.10.15), на рахунку №26104344003924 у ПАТ „Державний ощадний банк України - 5961042,87грн.(станом на 3.04.15), 6000000,00 грн. ( станом на 6.10.15), на рахунку №26003301021233 у ПАТ „Державний ощадний банк України 81629,58грн.(станом на 6.10.15), на рахунку №26035301011233 у ПАТ „Державний ощадний банк України 1264,85грн.(станом на 6.10.15), на рахунку №26030300003924 у ПАТ „Державний ощадний банк України 220654,31грн.(станом на 6.10.15), на рахунку №26038302003924 у ПАТ „Державний ощадний банк України 6884,52грн.(станом на 6.10.15). Відповідно, враховуючи, що спірною постановою ДВС від 4.03.15 накладено арешт коштів на зазначених рахунках, можна вважати , що ці кошти є фактично заарештованими сумами коштів боржника.

Доводи скаржника з посиланням на те, що фактична сума грошових коштів, на яку було накладено арешт, більша ніж сума коштів, зазанчена у спірній постанові державного виконавця про арешт коштів боржника від 04.03.15, судом не визнаються як підстава для скасування цієї спірної постанови, оскільки аззанчене може свідчити про наступні виконавчі дії ДВС, які не оскаржуються скаржником у даній скарзі, а можуть бути предметом окремого судового розгляду.

При цьому судом враховується, що згідно ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 32 Закону України „Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб: звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 3 ст.57 Закону визначено, що постановою про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закон державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно із п.4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.12 №512/5, зареєстрованої в Міністерсві Юстиції України 02.04.14 за №489/20802, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом приймається до уваги, що спірною постановою ДВС визначено суму, в межах якої накладено арешт на рахунки боржника, а саме - 5961042,87грн., яка складається із розміру заборгованості МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" згідно наказу господарського суду Хмельницької області від 08.08.14, суми виконавчого збору та витрат виконавця на проведення виконавчих дій. При цьому винесення постанови про арешт на всі рахунки боржника цілком відповідає вимогам вищевказаних нормативно-правових актів. Натомість наступна реалізація цієї постанови не є предметом спору даної скарги, оскільки скаржник просить скасувати саме постанову про арешт коштів боржника від 04.03.15.

З огляду на зазначене, суд відхиляє твердження скаржника про те, що державним виконавцем накладено арешт на всі грошові кошти на всіх рахунках боржника, оскільки таке право державного виконавця передбачено згаданими вище правовими актами.

При цьому згідно з п. 3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.12 №512/5, боржник може запропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу, тобто МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" вправі запропонувати державному виконавцю порядок списання коштів з його рахунків чи конкретного рахунку, на якому є відповідна сума коштів, необхідна для стягнення з метою уникнення блокування його діяльності.

Судом не приймаються до уваги посилання скаржника на п.13 ст.18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" щодо списання суми штрафних санкцій, які входять до загальної суми заборгованості по наказу суду, що знаходиться на виконанні.

Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу пеня, штрафні та фінансові санкції, які нараховані на заборгованість теплогенеруючих та / або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий у 2014 році та не погашену на день набрання чинності Закону України „Про внесення змін до деякий законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК „Нафтогаз України підлягають списанню, тому безпідставно включені в суму, в межах якої накладено арешт.

Судом враховується, що згідно з ч.13. ст.18 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу (втратив чинність на підставі Закону України „Про ринок природного газу) заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

Судом також враховується, що ухвалою суду від 26.10.2015р. відповідачу відмовлено у задоволенні його заяви про визнання наказу, виданого у справі № 924/942/14 від 8.08.2014р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 728 129, 04 грн. пені, 1 030 151 грн. 3% річних та 607 938, 08 грн. інфляційних на підставі аззанчених норм. При цьому норма названого Закону не передбачає автоматичного припинення грошового зобовязання за штрафними санкціями, а передбачає процедуру (як бухгалтерську операцію) списання, завершення якої дає підстави дійти висновку про припинення зобовязання. Це підтверджує також те, що відповідачем подано до позивача відповідний позов про зобовязання списати на підставі зазначеного Закону. За результатами розгляду справи за позовом боржника до НАК „Нафтогаз України про зобовязання списати МКП „Хмельницьктеплокомуненерго 3 728 129, 04 грн. пені, 1030151, грн. 3% річних, 607938, 08 грн. інфляційних, які підлягають стягненню на підставі рішення суду від 24.07.2014 року у справі № 924/942/14, 25.08.2015 року господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі № 910/17396/15 про часткове задоволення позову. Однак, це рішення оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, і перебуває на розгляді. Відповідно, штрафні та фінансові санкції за рішенням суду ПАТ НАЕК "Нафтогаз України" не списані.

Щодо доводів скаржника про неправомірність арешту коштів на суму виконавчого збору згідно постанови ДВС від 23.12.14 про стягнення 543929,81грн., то судом приймається до уваги, що постанову ДВС про стягнення з боржника виконавчого збору визнано недійсною ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.05.15 Відповідно, вона є недійсною з моменту її винесення, тобто з 23.12.14. Відповідно на момент винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.03.15 виконавчий збір не повинен був включатись до суми боргу, на яку накладється арешт. Тому постанова ДВС від 04.03.15 підлягає визнанню недійсною в частині включення до суми 5 961 042,87 грн., що підлягає арешту, суми виконавчого збору у розмірі 543929,81 грн., оскільки сума в межах якої міг бути накладений арешт повина була становити 5417113,06 грн. Відповідно в частині в частині включення до суми 5 961 042,87 грн., що підлягає арешту, суми виконавчого збору у розмірі 543929,81 грн. доводи скаржника правомірні і в цій частині спірну постанову належить скасувати.

Відповідно до п.9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У звязку із вищевикладеним, суд вважає доводи скарги частково правомірними та вважає за необхідне скаргу задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати правомірними доводи скарги МКП „Хмельницьктеплокомуненерго від 18.03.2015р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. ВП №44950377) щодо неправомірності включення до суми заборгованості, на яку накладено арешт згідно постанови від 04.03.15, суми виконавчого збору в розмірі 543929,81грн.

Скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго від 18.03.2015р. на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. ВП №44950377 в частині включення до суми, в межах якої накладено арешт на рахунки боржника, суми виконавчого збору у розмірі 543929,81 грн.

У решті доводи скарги відхилити.

СуддяЮ.П. Олійник

Віддрук.2 прим.:

1 до справи;

2 позивачу: ПАТ „НАК „Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001) пр.;