Рішення № 52943600, 28.10.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2015 року Справа № 913/834/15

Провадження № 9/913/834/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ОСОБА_1", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром", м. Попасна Луганської області

про стягнення 155 044 грн. 92 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Дмітрієва К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 27-08/15 від 27.08.2015,

від відповідача представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "Райффайзен ОСОБА_1", заявлено вимогу про стягнення з відповідача, ТОВ "Укрзалізничпром", заборгованості за договором фінансового лізингу № LC8108-07/14 від 18.03.2013 в сумі 155 044,92 грн.

Відповідач, ТОВ "Укрзалізничпром", явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду на повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд на вказану вище адресу направляв відповідачу копії процесуальних документів.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки неявка в судове засідання останнього не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи представника позивача, приймаючи позицію відповідача щодо спірних відносин, суд дійшов наступного висновку.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 № 723/97- ВР (далі Закон про лізинг) за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за

встановлену плату (лізингові платежі).

Судом встановлено, що між позивачем (лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержуач) було укладено договір фінансового лізингу № LC8108-07/14 від 18.03.2013 (а.с. 16 18, 20) (далі за текстом - договір), згідно з яким за відповідним актом приймання-передачі від 29.04.2013 (а.с. 19) позивач передав у тимчасове володіння предмет лізингу: напівпричіп бортовий тентовий трьохвісний SCHWARZMULLER S1, 2013 року випуску, номер шассі/кузова VAVJS1339DD326800.

Згідно з п.п. 1.1, 4.1 договору відповідач зобовязався сплачувати відсотки за фінансування придбання предмету лізингу та поточні платежі.

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач мав сплачувати відсотки за фінансування придбання предмету лізингу у період з моменту виникнення заборгованості , визначеної за правилами договору, до настання першого періоду лізингу за ставкою EURIBOR 3 М плюс 11,50% від всієї суми заборгованості , визначеної в порядку, передбаченому п. 3.1 договору. При цьому сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривні за курсом продажу.

Відповідно до п. 4.3 договору відповідач протягом строку дії договору має щомісяця сплачувати авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу та комісії.

Умовою п. 4.4 договору сторони передбачили, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною у п. 4.2 договору, від заборгованості у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно з графіком (додаток № 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

При цьому комісія позивача, розрахована у гривні, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості відповідача згідно з даними колонки «D» графіку.

Крім того, пунктом 4.8 договору передбачено, що всі додаткові платежі, визначені в загальних умовах (додаток № 4), а також ті, які не визначені договором та необхідність в яких може виникнути у відповідача, сплачуються відповідачем окремо за тарифами позивача, які розміщені на офіційному сайті позивача в мережі інтернет.

В такому випадку відповідач зобовязаний оплатити рахунок до 10-го числа поточного місяця.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили випадки, коли позивач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів, а відповідно до п. 6.2 договору змінений розмір лізингових платежів має бути зазначений у відповідному рахунку, що підлягає сплаті у безспірному порядку.

Крім того, розділом 7 «Страхувння» на відповідача покладено обовязок протягом строку лізингу забезпечувати страхування предмету лізингу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За правилом п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Додатковою угодою від 16.07.2014 до цього договору сторони здійснили реструктуризацію боргу та змінили графік розрахунку заборгованості, крім того, змінили номер договору на LC8108-07/14.

Однак, відповідач порушив умови договору щодо грошового зобовязання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 08.10.2014 по 10.08.2015 в сумі 155044,92 грн., що підтверджується розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві та розшифровкою до загального рахунку на сплату заборгованості (а.с. 39).

Перевіривши правильність наданого розрахунку, суд дійшов висновку про відповідність його фактичним обставинам.

Суд погоджується з доводами позивача, викладеними у письмових поясненнях від 27.10.2015 (а.с. 52), які полягають у наступному.

Згідно з п.п. 5.3 та 5.4 договору відповідач має сплачувати поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу або за допомогою факсимільного звязку. При цьому, у разі неотримання рахунку до 5-го числа поточного місяця відповідач зобовязаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку відповідач зобовязаний оплатити рахунок до 10-го числа поточного місяця.

Позивач зауважує, що направляв відповідачу рахунки-фактури засобами електронного звязку відповідно до умов договору, відповідач самостійно не звертався за отриманням рахунків.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підстави позовної вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, буд. 2-Б, код 32082194) на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ОСОБА_1" (04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код 34480657) заборгованість в сумі 155 044,92 грн., крім того, судовий збір у розмірі 2325,67 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане - 29.10.2015.

СуддяА. Г. Ворожцов