Рішення № 52943512, 21.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа № 911/4060/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект»;

про стягнення 79998,36 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 13/08 від 13.08.2015 року)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 17.01.2014 року)

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» про стягнення 79998,36 грн.

Провадження у справі № 911/4060/15 порушено ухвалою від 04.09.2015 року та призначено справу до розгляду на 29.09.2015 року.

В судовому засіданні 29.09.2015 року відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечував, посилаючись на сплив позовної давності та ненадання повного комплекту виконавчої документації.

В судовому засіданні 29.09.2015 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 13.10.2015 року.

В судовому засіданні 13.10.2015 року позивач надав пояснення на відзив відповідача та заяву про збільшення позовних вимог, в якій крім суми основного боргу 79998,36 грн., також просить стягнути 3% річних за період з 26.06.2012 року по 06.10.2015 року в сумі 7867,12 грн. та інфляційні за період з липня 2012 року по вересень 2015 року в сумі 53198,90 грн. До заяви додано докази доплати судового збору в сумі 1220 грн.

В судовому засіданні 13.10.2015 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 21.10.2015 року.

В судовому засіданні 21.10.2015 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 16.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» (позивач, Субпідрядник) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРГАЗКОМПЛЕКТ» (відповідач, Замовник) уклали Договір №16-08 на будівництво зовнішніх мереж «Міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича, 79 у Голосіївському районі м. Києва» (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, позивач зобов'язувався на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих будівельних норм і правил виконати комплекс робіт по будівництву зовнішніх мереж «Міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича, 79 у Голосіївському районі м. Києва». Мережі електропостачання 10кВ., а відповідач зобов'язувався надати відповідну проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування комплексу робіт, прийняти належним чином виконані роботи і сплатити вартість Робіт у відповідності до умов Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна Робіт за Договором згідно з Договірною ціною (Додаток № 1 до Договору), становила: 2 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 2.2. Договору відповідач зобовязаний був здійснити оплату ціни Робіт в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача, що вказаний у Договорі, у такому ж порядку оплатити авансові платежі - згідно з Графіком фінансування (Додаток № 2 до Договору); до 25-го числа поточного місяця позивач зобовязувався надати відповідачу для погодження Заявку на фінансування Робіт в наступному за звітним місяці, яка містила в собі повний перелік робіт та витрат з вказуванням обсягів робіт; подальшу оплату Робіт відповідач повинен був здійснювати щомісячно протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних Робіт, згідно затверджених у Договірній ціні обсягів та вартості Робіт та підписання Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) згідно розділу 4 Договору. При цьому Сторони домовились про те, що під час здійснення платежів за фактично виконані Роботи, враховуються суми сплачених відповідачем авансових платежів (пп.2.2.1. п.2.2. Договору), а також суми штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до Субпідрядника відповідно до цього Договору.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. Договору позивач мав право одержувати оплату за належним чином виконані Роботи у розмірах, строки та в порядку, передбачених Договором.

Згідно з пп. 7.3.1., 7.3.6 п. 7.3. Договору відповідач був зобовязаний забезпечувати оплату Робіт шляхом проведення розрахунків з Позивачем на умовах Договору. Сплачувати аванси та оплатити належно виконані та прийняті у позивача роботи у порядку та на умовах, визначених Договором.

05.03.2012 року Сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору щодо виконання додаткових робіт з пониження та випробування кабельних ліній 10 кВ на території забудови міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича,79 в Голосіївському районі м. Києва. Вартість Додаткових робіт, що виконувались за додатковою Угодою становила 40 902,12 грн. та була деталізована в Договірній ціні.

Як зазначає позивач (Субпідрядник), ним було виконано весь комплекс робіт, що підтверджується підписаними ОСОБА_3, однак, відповідачем своєчасно та в повному обсязі роботи оплачені не були.

31.05.2014 року ОСОБА_3 було підписано акт звірки у відповідності до якого підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 79 998,36 грн.

Згідно з п.2.2 пп. 2.2.3 Договору відповідач повинен був здійснювати оплату щомісячно протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних Робіт, згідно затверджених у Договірній ціні обсягів та вартості Робіт та підписання Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3).

30.03.2012 року ОСОБА_3 був підписаний останній ОСОБА_3 № 7 на виконані роботи і за умовами договору кінцевий розрахунок повинен бути проведений відповідачем не пізніше 10.04.2012 року, однак останній платіж 70 000,00 грн. був проведений з затримкою 25.06.2012 року. Несплаченими на момент звернення до суду залишились роботи на суму 79 998,36 грн.

Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, між сторонами існували відносини будівельного підряду і з огляду на вищенаведені норми законодавства, позивач мав виконати роботи, передбачені Договором підряду, а відповідач зобовязаний був прийняти виконані роботи і оплатити їх. Крім того, з огляду на вищенаведені норми законодавства, підставою для прийняття робіт та їх оплати визначено факт виконання робіт, а не належність складення виконавчої документації.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідачем не заявлялось саме про недоліки виконаних робіт, невідповідність їх обсягу чи вартості фактичним обсягам.

З огляду на норму ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 79 998,36 грн.

Таким чином, з огляду на норми чинного законодавства, у відповідача виник обовязок щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач у відзиві на позов суму заборгованості по суті не заперечив та не спростував, посилався на пропуск позивачем строку давності для стягнення відповідної суми, строк сплати якої настав ще 25.06.2012 року і на момент подання позову строк давності сплинув. Відповідач у відзиві зазначив, що акт звірки розрахунків не свідчить про визнання боргу, оскільки такий акт складений з порушеннями, а саме, підписаний зі сторони позивача головним бухгалтером, який не має повноважень визнання заборгованості. Також, відповідач стверджував про ненадання позивачем всієї виконавчої документації.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як розяснено в п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, як часткова сплата боргу (70000 грн.), так і підписання 31.05.2014 року ОСОБА_3 звірки розрахунків, свідчить про вчинення зобов'язаною особою (відповідачем) дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

При цьому, належний ОСОБА_3 звірки розрахунків має бути підписаний саме повноважною особою боржника.

Як вбачається з наявних у справі доказів, ОСОБА_3 звірки розрахунків на суму 79998,36 грн., як заявлено в позові, підписаний 31.05.2014 року директором відповідача та скріплений печаткою відповідача, представник відповідача заперечував лише повноваження представника позивача щодо підписання акту, заперечень щодо повноважень особи, яка підписала ОСОБА_3 звірки зі сторони боржника відповідач не зазначав.

Таким чином, враховуючи, що строк сплати останнього платежу припадав на 25.06.2012 року, про що зазначає сам відповідач, строк давності, який закінчувався б 25.06.2015 року переривався підписанням 31.05.2014 року ОСОБА_3 звірки розрахунків між сторонами. Таким чином, на момент звернення до суду строк давності не сплинув.

Також, позивач в поясненнях на відзив відповідача зазначив, що виконавча документація передавалась одночасно з підписанням актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт і складення окремого документа про факт передачі виконавчої документації умовами Договору і чинним законодавством не передбачено.

З огляду на норми чинного законодавства, які регулюють підрядні відносини, підставою для оплати є факт виконання робіт та складення ОСОБА_3 виконаних робіт.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати виконаних робіт на суму 79998,36 грн., позивач просить стягнути 3% річних за період з 26.06.2012 року по 06.10.2015 року в сумі 7867,12 грн. та інфляційні за період з липня 2012 року по вересень 2015 року в сумі 53198,90 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нарахування інфляційних та річних відповідає фактичним обставинам справи та вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі (з врахуванням доплати за збільшеними позовними вимогами), що складає 1,5% від заявленої суми 141064,38 грн., тобто відшкодуванню підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2115,96 грн. Решта витрат на сплату судового збору вважаються зайво сплаченими і можуть бути окремо повернуті ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРГАЗКОМПЛЕКТ» (08341, Київська обл., Бориспільський район, село Петровське, вул. Молодіжна, будинок 5, код 31127361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ» (67800, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, код 31207130) 79998 грн. (сімдесят девять тисяч девятсот девяносто вісім гривень) 36 коп. боргу, 7867 грн. (сім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень) 12 коп. 3% річних, 53198 грн. (пятдесят три тисячі сто девяносто вісім гривень) 90 коп. інфляційних та 2115 грн. (дві тисячі сто п'ятнадцять гривень) 96 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.10.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін