Рішення № 52943195, 12.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/19482/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "13-Й КВАРТАЛ"

про розірвання договору

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ломейко І.В. - за довіреністю від 12.05.2015р.;

від відповідача: Дементьєв - за довіреністю від 05.01.2015р.;

Лепех О.Л. - за довіреністю 30.07.2015р.;

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 12 жовтня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В липні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" (відповідач) про розірвання Договору на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/19482/15 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "13-Й КВАРТАЛ". Розгляд справи призначено на 28.09.2015р.

27.08.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

23.09.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 28.09.2015р., з'явились представники сторін, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В ході розгляду спору представником позивача подано клопотання про продовження строків вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 12.10.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Едельвейс" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада" (далі -підприємство) укладено Договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом є забезпечення підприємством надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (послуги) у будинку № 13 по вул. Анни Ахматової, 13 м. Києва, в якому знаходяться нежилі приміщення користувача, а користувачем своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, визначеними цим договором.

Згідно з п. 3.1. Договору оплата за надання послуг складається по фактичним витратам підприємства, що наведені в розрахунку вартості житлово-комунальних послуг, що є невід'ємною частиною договору. Оплата за надання послуг здійснюється користувачем на підставі рахунків, наданих підприємством, шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Термін дії договору складає три роки з дня його підписання (п. 6.8. Договору).

Відповідно до п. 6.9. Договору дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

Позивач стверджує, що з листопада 2014 року відповідачем було припинено надання послуг за Договором на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року. Рішенням загальних зборів ОСББ "13-й квартал" передано функції балансоутримувача та управителя житлового будинку № 13 по вул. Анни Ахматової ОСББ "13-й квартал". 02.04.2015 року та 30.04.15 позивач звертався до відповідача з пропозицією достроково розірвати спірний договір, з огляду на викладене, в силу положень ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, на думку позивача Договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року підлягає розірванню.

Відповідач у відзиві зазначив, що ОСББ "13-й квартал" не є балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, 13. Крім того, відповідач стверджує, що для розірвання спірного договору необхідна згода обох сторін, а позивач в порушення вимог спірного договору у визначений термін (до 30.05.2015 року) не заявив про необхідність перегляду умов договору, тому спірний договір вважається автоматично пролонгованим до 30.05.2018 року. Також зазначає, що з огляду на положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивачем не надано належним чином складеного акту-претензії в якості доказу невиконання умов спірного договору відповідачем, що в сукупності зумовлює залишення позову без задоволення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, дія Договору від 30.06.2006р. в силу п. 6.10. останнього, автоматично продовжувалась до 30.06.2009 року, 30.06.2012 року, 30.06.2015 року.

Рішенням Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "13-й квартал" від 16.10.2014 року, оформленого протоколом № 2/2014, ОСББ взяло на себе функції балансоутримувача та управителя житлового будинку № 13 по вул. Анни Ахматової в м. Києві.

Листом № 1-15 від 01.04.2015 року позивач звернувся до відповідача, в якому просив достроково з 15.04.2015 року розірвати Договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року. Крім того, направив відповідачу підписаний зі свого боку проект додаткової угоди про дострокове розірвання вказаного договору.

30.04.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 00-09/15 про розірвання Договору на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року.

08.06.2015 року позивачем складено акт-претензію № 4 з приводу ненадання послуг, визначених договором на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року, який отримано відповідачем 12.06.2015 року.

Листом № 00-0617 від 17.04.2015 року відповідачем відмовлено позивачу у розірванні спірного договору.

01.05.2015 року між ОСББ "13-й квартал" та ТОВ «Фірма «Едельвейс» укладено Договір відносин власника нежитлового приміщення та управителя, відповідно до умов якого управитель (ОСББ) за дорученням власника (позивача) забезпечує власними силами та/або шляхом залучення на конкурентних засадах фізичних та/або юридичних осіб управління та експлуатацію, належне утримання та збереження неподільного та загального майна будинку за рахунок та в інтересах власника приміщення; реалізацію прав власника приміщення будинку на володіння та користування спільним майном; надання/сприяння в наданні житлово-комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами тощо (приміщення за вказаним договором - № 113 в багатоквартирному будинку № 13 по вул. А. Ахматової площею 272,4 кв.м.).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З огляду на викладене, за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

За ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі, шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

При аналізі спірного договору встановлено, що останній не містить умов про право користувача на одностороннє розірвання договору.

Однак, право отримувача послуг за договором про надання послуг на одностороннє розірвання договору передбачено ст. 907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті. У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Приймаючи до уваги положення ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 907 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновки про можливість розірвання в односторонньому порядку спірного договору.

Судом встановлено, що на день звернення позивачем до суду з позовом, вимоги ст. 188 Господарського кодексу України щодо направлення іншій стороні пропозиції про розірвання договору останнім дотримані.

При цьому, суд відмічає, що твердження позивача на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором з листопада 2014р. не впливають на можливість одностороннього розірвання договору.

Враховуючи викладене, з урахуванням звернення позивача до відповідача із вимогою про розірвання Договору на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року, вказаний правочин в силу положень ст. 907 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає розірванню.

Крім того, суд відзначає, що згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території від 30 червня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Едельвейс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рада».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» (02068 м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3, ідентифікаційний код 30300272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЕДЕЛЬВЕЙС» (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, будинок 13, квартира 113, ідентифікаційний код 32526961) судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень). Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити третій особі у справі № 910/19482/15.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало