Рішення № 52943102, 21.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/21218/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсатудоТовариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдінг»простягнення 192 000,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Галавур А.О.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату (надалі - ПАТ «Укргазвидобування») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдінг» (надалі - ТОВ «ВОГ Трейдінг») про стягнення 192 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №41/6-тр/Я від 15.07.2015 р. відповідачем неналежним чином виконуються обов'язки вчасного повернення цистерн власності позивача, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 192 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. розгляд справи відкладено до 21.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

21.09.2015 р. до господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту виконання ним зобов'язань за договором в частині надання послуг,

В судовому засіданні 21.09.2015 р. судом оголошувалась перерва на 21.10.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 20.10.2015 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Судом в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

По-перше, відповідач не був позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів під час розгляду поданої заяви.

По-друге, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості направлення представника в судове засідання.

По-третє, суд обмежений строком для розгляду даної справи приписами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання 21.10.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для розгляду позовної заяви по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015 р. між ПАТ «Укргазвидобування» (виконавець) та ТОВ «ВОГ Трейдінг» (замовник) був укладений договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів №41/6-тр/Я (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є надання виконавцем послуг замовнику:

- по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів (деетанпропанбутанізованого конденсату, пропеленту вуглеводневого) (нафтопродукти);

- послуг по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально-побутового споживання (скраплений газ), що разом іменується продукція, залізничним та автомобільним транспортом із Яблунівського відділення з переробки газу (ЯВПГ) по території України згідно рознарядок ПАТ «Укргазвидобування».

За змістом п. 2.1 Договору відвантаження продукції здійснюється в залізничних цистернах, що належать виконавцю, залізничних цистернах сторонніх організацій, а також автоцистернах наданих замовником.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що вважається, що виконавець виконав свої зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни із моменту приймання завантаженого вагона до перевезення залізницею (п. 2 ст. 334 ЦКУ). Момент приймання визначається календарним штемпелем станції відправлення у залізничній накладній.

Як вбачається із пояснень представник позивача, на виконання умов Договору позивачем було відвантажено та відправлено позивачу продукцію на підставі заявки відповідача №09/04/15-СГ від 09.04.2015 р. зі станції Сенча на станцію Васильків-1.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з вчасного повернення цистерн, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплати штраф у розмірі 192 000,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акти здачі-приймання виконаних робіт №176п від 30.04.2015 р. та №234п від 31.05.2015 р.) підтверджується факт належного виконання позивачем зобов'язання з надання послуг за Договором.

За змістом п. 3.3 Договору замовник зобов'язаний повернути залізничну цистерну власності виконавця в технічно справному стані на станцію приписки або за реквізитами, вказаними виконавцем.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2 Договору термін використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця складає:

- на відстань транспорту до 800 км від станції Сенча Південної залізниці до станції призначення складає 19 діб від дати відвантаження завантаженої цистерни до дати повернення порожньої цистерни на станцію Сенча Південної залізниці або станцію зазначену виконавцем;

- на відстань транспорту понад 800 км від станції Сенча Південної залізниці до станції призначення складає 25 діб від дати відвантаження завантаженої цистерни до дати повернення порожньої цистерни на станцію Сенча Південної залізниці або станцію зазначену виконавцем.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 Договору, відповідач зобов'язаний був повернути відповідачу цистерни протягом 19 або 26 діб в залежності від відстані станції призначення.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач вказує, що відповідачем допущено прострочення з повернення цистерн згідно наступних накладних №43105774, №43121102, №43174747, №43342013 та №43352012, проте суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 Договору термін використання цистерни власності виконавця починається з дати відправлення завантаженої цистерни із ст. Сенча Південної залізниці та закінчується датою повернення порожньої цистерни на ст. Сенча Південної залізниці, або станцію зазначену виконавцем.

В матеріалах справи наявні залізничні накладні №43121102, №43174747, №43342013 та №43352012, які фіксують факт відправлення цистерн зі станції Сенча та відповідні залізничні накладні, які свідчать про повернення відправлених цистерн зі станції Васильків-1.

В той же час, в матеріалах справи відсутня залізнична накладна №43105774 про відправлення відповідачу цистерн з продукцією, а долучена до матеріалів справи накладна №43110774 не стосується предмету спору у даній справі, оскільки підтверджує факт відправлення цистерн зі станції Селещина, що не входить до предмету Договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з повернення цистерн, в яких направлялася йому продукція на підставі залізничних накладних №43121102, №43174747, №43342013 та №43352012.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поверненню цистерн не виконав, допустивши прострочення виконання такого зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця, що передбачені п. 4.2, замовник сплачує штраф у розмірі 500,00 грн. за кожну добу понаднормативного використання.

Твердження відповідача про те, що вказаний штраф не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу та за своєю правовою природою є пенею судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

По-перше, нарахований до стягнення з відповідача у даній справі штраф не стосується виконання грошового зобов'язання, а виконання зобов'язання з повернення цистерн, в яких транспортувалася продукція.

По-друге, нормами п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд відзначає, що Договір, в тому числі його пункт 5.3, підписаний відповідачем без будь-яких зауважень, що з огляду на приписи вказаних норм чинного законодавства України свідчить про погодження ним всіх умов, які містяться в такому договорі.

Більш того, доказів визнання вказаного пункту Договору недійсним у встановленому чинним законодавством України порядку відповідачем не надано, а відтак згідно приписів ст. 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним.

Враховуючи, що судом встановлено порушення відповідачем строків повернення цистерн, відправлених на підставі залізничних накладних №43121102, №43174747, №43342013 та №43352012, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 60 500,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ВОГ Трейдінг» на користь ПАТ «Укргазвидобування» штрафу у розмірі 60 500,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдінг» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, кім. 201; ідентифікаційний код 38390515) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) штраф у розмірі 60 500 (шістдесят тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 210 (одна тисяча двісті десять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2015 р.

Суддя В.П. Босий