Рішення № 52942620, 26.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2015 Справа № 905/1662/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства Берті, м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Азовелектросталь, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення: 66 536,23 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача не зявився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Берті, м. Бердянськ Запорізької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Азовелектросталь, м. Маріуполь Донецької області, основного боргу у сумі 36 854,39 грн., інфляційних витрат у сумі 27700,79 грн., 3% річних у сумі 1981,05 грн. (Всього 66 536,23 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №138АЭСсн від 01.06.2012 року в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №1 до договору, копії видаткових накладних №РН-0000476 від 24.07.2013 року,№РН-0000526 від 08.08.2013 року, №РН-0000705 від 11.10.2013 року,№РН-0000727 від 18.10.2013 року, №РН-0000762 від 01.11.2013 року,копії податкових накладних №108 від 30.10.2013 року та №2 від 01.11.2013 року,копію ТТН №171 від 01.11.2013 року, копію дорожнього листа від 04.11.2013 року, копію авансового звіту, копію банківської виписки від 18.11.2013 року, копію листа №12/03-2 від 12.03.2014 року.

18 вересня 2015 року від позивача надійшло клопотання Вх. № 11609/15, про розгляд справи 23.09.2015 року за його відсутності.

Слухання справи відкладалось.

28 вересня 2015 року відповідач подав клопотання Вх. № 12774/15, в якому посилається на неможливість присутності у судовому засіданні, яке було призначено на 23.09.2015 року, у звязку з причиною простою підприємства. Також у клопотанні відповідач просив суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів та відкласти на іншу дату.

Суд продовжив розгляд строки розгляду справи на 15 днів.

10 жовтня 2015 року позивач направив довідку з Державної казначейської служби України про зарахування судового збору у розмірі 1 330,72 грн. до бюджету.

23 жовтня 2015 року позивач подав клопотання Вх. № 16574/15 про проведення судового засідання 26.10.2015 року за відсутності позивача.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ :

01 червня 2012 року між Приватним акціонерним товариством Берті, м. Бердянськ Запорізької області, (надалі по тексу - постачальник) та Приватного акціонерного товариства Азовелектросталь, м. Маріуполь Донецької області, (надалі по тексту покупець) укладений договір поставки №138АЭСсн, згідно умов якого постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію, а останній зобовязався прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором та специфікацією до нього.

Згідно п.5.1. договору поставка товару здійснюється протягом 20-ти календарних днів з моменту надходження 100% передоплати.

За домовленістю сторін допускається дострокова поставка товару (п.5.2. договору).

Пунктом 7.1. договору №138АЭСсн передбачено, що оплата буде здійснюватися у національній валюті України протягом 3х банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Відповідно п.7.2. договору умови оплати 100% передоплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року (п.12.1. договору).

У виконання умов договору сторонами підписана специфікація від 01.06.2012 року, на поставку продукції.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, кількісних та якісних показників, ціни, строків поставки та умов оплати. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

31 жовтня 2013 року відповідач частково здійснив передплату у сумі 51 795,61 грн., що підтверджується карткою-рахунку 361.

На виконання умов договору, 04.11.2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію за видатковою накладною № РН-0000762 від 01.11.2013 року на загальну суму 97 650 грн., що підтверджується довіреністю № 3756 від 30.10.2013 року, виданою на імя ОСОБА_1, на отримання цінностей та матеріалами справи. В довіреності підставою отримання продукції є рахунок № 1122 від 30.10.2013 року.

З представленої видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

18 листопада 2013 року відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у сумі 9 000 грн. за поставлений товар.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням ч.1 ст.692 ЦК України, відповідач повинен був оплатити товар за видатковою накладною № РН-0000762 від 01.11.2013 року одразу після його прийняття.

Однак, станом на час подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу відповідачем повністю не була оплачена. Відповідач оплатив поставлений товар лише частково, в сумі 60 795,61 грн., що підтверджується картками рахунками.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Приватного акціонерного товариства Берті, м. Бердянськ Запорізької області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 36 854,39 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 27 700,79 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в ч.1 ст.692 ЦК України, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 981,05 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 612, 625, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Берті, м. Бердянськ Запорізької області, до Приватного акціонерного товариства Азовелектросталь, м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 66 536,23 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Азовелектросталь, м. Маріуполь Донецької області (87535,Донецька область, м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, 1, код ЄДРПОУ 25605170, р/р 260080132447 в АО Сбербанк Росії, МФО 320627) на користь Приватного акціонерного товариства Берті, м. Бердянськ Запорізької області (71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, 2/40, код ЄДРПОУ 00152359, р/р 26000013002375 в АТ Сбербанк Росії, МФО 320627), основний борг у сумі 36 854,39 грн., інфляційні витрати у сумі 27 700,79 грн., 3% річних у сумі 1 981,05 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 330,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна