Ухвала суду № 52941394, 27.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Корчевного Г.В.

при секретарі: Бугаю О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року в справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих бюджетних коштів,

в с т а н о в и л а :

у липні 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої на його користь незаконно отримані бюджетні кошти у вигляді разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік у розмірі 400 грн..

Справа № 755/13979/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/13593/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Марфіна Н.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.В обґрунтування позову зазначало, що ОСОБА_4, мати відповідачки, перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради як член сім'ї померлого ветерана війни. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 16.04.2014 року № 102 ОСОБА_4 належала до виплати разова грошова допомога до 5 травня у 2014 році у розмірі 400 грн. 18.04.2014 року така допомога була зарахована на особовий рахунок одержувача. 31.07.2014 року на адресу управління з відділу РАЦС надійшло повідомлення про громадян, які померли для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, що мають право на пільги за липень 2014 року. Згідно наданої інформації ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ч. 6 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Оскільки ОСОБА_4 померла до 5 травня 2013 року, то право на отримання такої допомоги вона автоматично втратила. 11.09.2014 року управління звернулось з листом до Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» стосовно термінового повернення коштів разової грошової допомоги до 5 травня з поточного рахунку ОСОБА_4 у зв'язку із смертю останньої. 15.09.2014 року на адресу управління надійшла відповідь банку згідно якої, грошові кошти не можуть бути повернені оскільки були зняті 12.05.2014 року по довіреності ОСОБА_1. 16.09.2014 року управління надіслало ОСОБА_1 лист, в якому просило добровільно повернути незаконно отримані кошти, проте зазначені кошти повернуто не було.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що на підтвердження смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року було надано копію особового рахунку, у вигляді картки з відміткою про його закриття, у зв`язку зі смертю одержувача допомоги, згідно актового запису № 2022. Крім того, управління не наділене повноваженнями щодо отримання свідоцтв про смерть осіб, які перебувають на обліку як одержувачі державної допомоги.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за змістом листа Філії Чернігівського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», грошові кошти в сумі 400 грн., які надійшли на рахунок № НОМЕР_1 (філія 068) ОСОБА_4 як щорічна разова грошова допомога до 5 травня, не можуть бути повернуті на рахунок НОМЕР_2 в ГУДКУ України в Чернігівській області, МФО 853592, код 03196191 Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, оскільки були зняті 12.05.2014 року по довіреності ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів безпідставності виплати зазначеної суми, оскільки будь - яких доказів про те, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року до позовної заяви не додано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженню здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплат проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивач додав лише лист Державного ощадного банку України від 12.09.2014 року, у якому вказувалося про неможливість повернення коштів з рахунку ОСОБА_4 через те, що вони зняті з рахунку. Будь - яких даних про те, що ОСОБА_4 померла даний лист не містить.

У позовній заяві позивач просив слухати справу без їх участі та будь - яких клопотань про витребування документів з відділу РАЦС тощо у позовній заяві не викладено.

До апеляційної скарги апелянт додав копію повідомлення про громадян, які померли за липень 2014 року, де під № 171 зазначено ОСОБА_4, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Про будь - які поважні причини неподання до суду першої інстанції повідомлення, долученого до апеляційної скарги апелянт не зазначає.

Оскільки законом визначено порядок надання сторонами доказів та такий порядок позивачем порушено, не надані докази і не могли прийматися та враховуватися судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оскільки будь - яких поважних причин неподання доказів до суду першої інстанції апелянтом не зазначено колегія суддів не може приймати докази, долучені до апеляційної скарги.

Крім того, належним доказом смерті особи є свідоцтво про смерть, витяг з книги запису актів цивільного стану про смерть особи. Таких доказів апелянт не має. Доказів про те, що управлінню відділом РАЦС було відмовлено у наданні витягу з книги запису актів цивільного стану про смерть особи також не надано.

Колегія суддів звертає також увагу на те, що зі змісту позовної зави вбачається, що позивач перерахував спірні суми ОСОБА_4 18.04.2014 року, при цьому зазначає, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В той же час і у позовній заяві і у апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_4 померла до 05.05.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки суд за власною ініціативою не може витребувати докази, а доказів щодо факту смерті, дати смерті ОСОБА_4 не надано, клопотань про витребування доказів, про надання яких позивачу відмовлено не заявлено ні у суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді