Постанова № 52939451, 29.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2015 р. № 820/10111/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді -Сагайдака В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 1577,18 грн. з земельного податку з фізичних осіб на користь державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було виконано у повному обсязі зобовязання зі сплати за землю, згідно наданої податкової декларації, у зв'язку з чим виникла заборгованість 1577,18 грн., яка до теперішнього часу до державного бюджету не сплачена.

В обґрунтування заперечень на позов, представник відповідача вказав, що відповідачем не було враховано дані уточнюючої декларації на землю, сума податку по якій сплачена у повному обсязі, а використано дані первинної декларації.

У судове засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.1 ст. 41, ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу фізичної особи підприємця з ідентифікаційним номером НОМЕР_1.

Відповідач з 01.01.2012 року є платником податку 3 групи, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку № 223496 ( а.с.23) та має у власності нежитлові будівлі літ. «Л-2», площею 380,3 кв.м., літ. «М-1», площею 71,0 кв.м., за адресою: м.Харків, вул. Першої Кінної Армії, 101-А. Крім того 25.11.2013 року відповідач також набув право власності на земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул. Першої Кінної Армії, 101-А, на якій розташовані вказані обєкти нерухомості. Цільовим призначенням даної земельної ділянки є експлуатація та обслуговування нежитлових будівель літ. «Л-2», «М-1» ( а.с. 39-41).

Так з матеріалів справи вбачається, що у період, коли ще відповідач не набув право власності не землю , ним 06.11.2013 року була подана до контролюючого органу податкова декларація з плати за землю, вх. № НОМЕР_2, відповідно до якої був нарахований земельний податок за період з липня до грудня 2013 року включно, у розмірі 1351 грн. щомісячно, а всього 8111,58 грн. ( а.с. 43-45).

Після набуття права власності на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Першої Кінної Армії, 101-А, відповідачем 27.11.2013 року була подана уточнююча податкова декларація вх. № НОМЕР_3, відповідно до якої був нарахований земельний податок за період з липня до жовтня 2013 року у розмірі 1351,93 грн. щомісячно та за період з 1-24 листопада 2013 року включно 1126,61 грн., а всього 6534,33 грн. ( а.с.46-48).

Отже, різниця у загальному розмірі земельного податку між звітною та уточнюючою деклараціями складає 1577,25 грн.

Крім того, з наявних в матеріалах справи заяв відповідача від 27.11.2013 року вбачається, що останній при поданні уточнюючої звітності з земельного податку звернувся до ДПІ з проханням зняти його з обліку як платника податку на землю, за факту викупу земельної ділянки та перебуванням на обліку як платника єдиного податку, а також повернути переплату з відповідного податку ( а.с.30-31).

Отже, сума податку за уточнюючою декларацією відповідачем була сплачена у повному обсязі у розмірі 6534,33 грн.

Контролюючий орган, предявляючи позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з земельного податку у розмірі 1577,18 грн. ( позов надійшов до суду поштою та зареєстрований 11.09.2015 року ) зазначив, що такий виник внаслідок неповної сплати самостійно визначених зобовязань за декларацією № НОМЕР_2 на суму 8111,58 грн., сплативши лише 6534,33 грн., що підтверджував розрахунком суми позову та даними КОР ( а.с.4,9).

Крім того, позивачем в силу приписів, п. 59.1 ст. 59 ПК України, була виставлена податкова вимога від 17.02.2014 року № 53-25, яка направлена на адресу відповідача ( а.с.8). Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідач дану вимогу не отримував ( а.с.32).

Отже, контролюючим органом не було враховано дані уточнюючої звітності, що стало причиною виникнення спірних правовідносин, з приводу чого платник 07.10.2015 року звернувся з відповідною заявою до позивача, вважаючи, що відповідні зобовязання були ним сплачені у повному обсязі ( а.с.49).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 269.1.1-269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності ( пп. 270.1.1-270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ)

Згідно з п. 287.1-287.2 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п. 291.4 ст. 291, до третьої групи платників єдиного податку відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - субєкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту ( п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей: платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України: зокрема земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.

Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку унормовано ст. 297 ПКУ.

Так пп.4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.

В матеріалах справи наявна технічна документація на нежитлові приміщення, що розташовані на належній відповідачу земельній ділянці ( а.с. 62-87).

Представник позивача не надав суду жодної інформації з приводу того, чому не було враховано дані уточнюючої податкової звітності.

Водночас в ході розгляду справи відповідачем, в силу приписів ст. 71 КАСУ було доведено, що він перебуває на спрощеній системі оподаткування та використовує земельну ділянку, що перебуває у його власності, для ведення своєї підприємницької діяльності, тому звільняється від сплати земельного податку.

Враховуючи, що податкові зобовязання з плати за землю у той час, коли відповідач ще не був від них звільнений, були ним виконані у повному обсязі, суд приходить до висновку, що борг у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 1577,18 грн. відсутній, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.128, 159 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.