ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2015 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/6018/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі позивач) звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2 157,28 грн.
В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, належав до категорії зайнятого населення та незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 02.04.2015 по 14.05.2015 на загальну суму 2 157,28 грн. В порядку визначеному чинним законодавством відповідачу направлено лист від 10.07.2015 №01-19/2179 про необхідність повернення в добровільному порядку отриманого матеріального забезпечення. Враховуючи, що відповідач вказану суму у передбачений строк не повернув, тому позивач, посилаючись на положення Закону України «Про зайнятість населення» та приписи ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» просить стягнути з відповідача незаконно одержані матеріальні кошти (допомогу по безробіттю) в сумі 2 157,28 грн. в судовому порядку.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/6018/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2015.
В судове засідання 02.10.2015 ані представник позивача, ані відповідач не зявились. 02.10.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 44164) про розгляд справи без участі представника Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, в якому, серед іншого, позивач зазначає, що на момент розгляду справи в суді сума боргу залишається не повернутою відповідачем.
Рекомендоване відправлення, що містило ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2015, судову повістку та було направлене за адресою місця реєстрації відповідача, повернулось до суду 23.09.2015 з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) , у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.
У звязку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, основні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 5067-VI) та Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 1533-ІІІ).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 5067, безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 43 Закону України № 5067 передбачено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України № 5067 статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
11.08.2014 ОСОБА_1 звернувся до Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя із заявою про надання йому статусу безробітного. У поданій заяві відповідач зазначив, що він через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Не отримує пенсію на пільгових умовах. Не є субєктом підприємницької діяльності. Не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розлад, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду. Не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Не навчається на денній (очній) формі навчання.
Судом зясовано, що відповідач був ознайомлений з правами та обовязками зареєстрованого безробітного, що підтверджується його особистим підписом у вищезазначеній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 11.08.2014 № НТ140811 ОСОБА_1 надано статус безробітного та наказом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 18.08.2014 НТ№ 140818 призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу з 18.08.2014 по 12.08.2015.
Наказом від 15.05.2015 НТ №150515 відповідача було знято з обліку у звязку з поданням ним заяви про припинення реєстрації.
В ході виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом від 12.07.2006 № 259/407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 за № 876/12750, позивачем виявлено, що ОСОБА_1, знаходячись на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, перебував у цивільно-правових відносинах з ТОВ «Гарант-строй 2007».
З матеріалів справи судом зясовано, що відповідно до положень Закону України №5067, Закону України №1533-ІІІ та приписів Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009 №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 (далі Порядок №60/62), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням», фахівцями Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя проведено відповідне розслідування страхового випадку та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення.
Відповідно до п. 2 Порядку №60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:
звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;
використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду;
проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.
За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили (п. 5 Порядку №60/62).
Так, в ході перевірки Правобережним районним центром зайнятості м. Запоріжжя встановлено, що гр. ОСОБА_1 уклав трудову угоду з ТОВ «Гарант-строй 2007» від 02.04.2015 №09/04 на строк з 02.04.2015 по 31.12.2016. ТОВ «Гарант-строй 2007» ОСОБА_1 нарахована грошова винагорода за квітень 2015 року на суму 200,00 грн. згідно акту прийому виконаних робіт №1 за квітень 2015 року.
За результатами розслідування даного випадку 08.10.2014 позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 03.07.2015 №140.
На підтвердження обставин викладених в акті розслідування страхових випадків, позивачем до матеріалів справи були надані засвідчені належним чином копії трудової угоди № 09/04 від 02.04.2015, акту виконаних робіт №1 за квітень 2015 року.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України №5067 до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Враховуючи викладене, з 02.04.2015 відповідач належала до категорії зайнятого населення та не мала права на отримання допомоги по безробіттю.
Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
В порушення вищезазначеної норми, відповідач під час перебування на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя, не повідомив про його перебування у цивільно-правових відновинах з ТОВ «Гарант-строй 2007».
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримала допомогу по безробіттю від Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 02.04.2015 по 14.05.2015 в сумі 2 157,28 грн.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (п. 3 ст. 36 Закону України №1533-ІІІ).
Згідно п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
За приписами п. 7 Порядку № 60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Судом зясовано, що згідно наказу Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 10.07.2015 № 238-0 було прийнято рішення про повернення у встановленому порядку коштів відповідно до пп. 6.14 п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, отриманих відповідачем за період з 02.04.2015 по 14.05.2015 в розмірі 2 147,28 грн.
Пунктом 7 Порядку № 60/62 передбачено, що протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
З матеріалів справи судом зясовано, що позивачем на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 10.07.2015 № 01-19/2179 щодо повернення коштів, який повернувся без вручення з відміткою пошти «адресат за отриманням не зявився».
У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства (п. 8 Порядку № 60/62).
Згідно п. 9 Порядку № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
На протязі розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів оскарження рішення позивача щодо повернення коштів в судовому порядку або до центру зайнятості вищого рівня.
Оскільки відповідачем у встановлений чинним законодавством строк, не перераховано на рахунок Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя отримане матеріальне забезпечення на період безробіття, то за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2 157,28 грн.
Згідно довідки Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя від 22.07.2015, заборгованість відповідача становить 2 157,28 грн.
Відповідно до ст. 39 Закону України № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів добровільного повернення коштів в розмірі 2 157,28 грн. на рахунок Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя.
З огляду на вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідач не повідомив Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення по безробіттю та надання соціальних послуг, а саме належність відповідача до категорії зайнятого населення, а також про можливість отримання та наявність доходу під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, суд вважає позовні вимоги Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 2 157,28 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (69114, м. Запоріжжя, пр. Радянський, 33, код ЄДРПОУ 35628345, р/р 37178001004259, банк УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) суму допомоги по безробіттю в розмірі 2 157,28 (дві тисячі сто пятдесят сім гривень 28 коп.) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
СуддяЛ.Я. Максименко
Судове рішення № 52932920, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/6018/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: