Постанова № 52932856, 12.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Справа № 808/4103/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді А.В. Сіпаки,

при секретарі судового засідання І.С. Горбової,

за участі представників сторін

від позивача ОСОБА_1 від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-трейдінг»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь-Трейдінг» (далі позивач або ТОВ «Сталь-Трейдінг») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач або ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 № НОМЕР_1.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позові. Зокрема вказав, що операції із постачання металобрухту звільнені від оподаткування податком на додану вартість, що передбачено п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відсутність у спірному періоді затвердженого переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів не є підставою, яка б зобовязувала платника податків оподатковувати вказані операції за загальними правилами. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила та надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема зазначила, що у перевіряємому періоді встановлений факт оподаткування за нульовою ставкою операцій з постачання металобрухту на підставі п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Проте, у цей час був відсутній затверджений перелік відходів та брухту металів, які звільняються від оподаткування ПДВ. З урахуванням викладеного, вважає, що відповідачем правомірно донараховано податкове зобовязання та штрафні санкції. Просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності за період січень 2015 року ТОВ «Сталь-Трейдінг», за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 20.03.2015 № 177/08-28-15-01/37771043.

Під час перевірки встановлені порушення ТОВ «Сталь-Трейдінг» п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: у податковій декларації з податку на додану вартість за реєстраційним номером № НОМЕР_2 від 20.02.2015 за січень 2015 року неправомірно використано пільгу за кодом 14010465 по операціях з поставок металобрухту, що призвело до заниження: 1) суми податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 326374 грн.; 2) суми податку на додану вартість до оплати на суму 326374 грн.

09 квітня 2015 року, на підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ «Сталь-Трейдінг» донарахована сума грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 407967,50 грн., у тому числі за основним платежем 326374 грн. та за штрафними санкціями 81593,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Зокрема, до 1 січня 2017 року продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 (далі - постанова №15), якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43, діяла до 1 січня 2015 року.

Станом на 01 січня 2015 року відповідного нормативно-правового акта Уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, прийнято не було.

Таким чином, з 01 січня 2015 року були відсутні діючі переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 Розділу XX ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 136, яка набрала законної сили 31 березня 2015 року продовжено дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість" та встановлено новий термін, до 01 січня 2017 року.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 53 Закону України від 07 жовтня 2010 року № 2591-VI "Про Кабінет Міністрів України" (в редакції, що була чинною до 01 квітня 2015 року) передбачено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше для їх опублікування.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю затвердженого переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, ТОВ «Сталь-Трейдінг» під час поставки брухту чорних металів у період січні 2015 року, не мало права застосовувати нульову ставку ПДВ до таких операцій.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги ТОВ «Сталь-Трейдінг» задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, Податковим Кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-трейдінг» відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-трейдінг» на користь Державного бюджету України решту суми судового збору, що не була сплачена під час подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 90 % від ставки судового збору, а саме 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака