Постанова № 52932835, 26.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року (12 год. 57 хв.)Справа № 808/5910/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.

за участю:

секретаря судового засідання Стратулат С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (позивач) до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відповідач), якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2015 року №0000742201.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначив, що позивачем придбаний товар насіння кукурудзи та соняшника. При цьому, під час придбання позивачем суми ПДВ, оплачені у ціні такого товару, не включались до складу податкового кредиту, навпаки, у податковій звітності позивачем такі операції відображені як такі, що не надають права на формування податкового кредиту. В подальшому такий товар був списаний, оскільки зіпсувався. При цьому, оскільки позивачем не формувався податковий кредит внаслідок операцій по придбанню такого товару, то під час його списання не виник обовязок нараховувати податкові зобовязання. Також позивач звернув увагу суду на не невірне визначення відповідачем суми ПДВ, яка нарахована в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, оскільки таке нарахування здійснювалось не на вартість товару, а на вартість товару разом з ПДВ. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили у повному обсязі із підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначили, що при списанні позивачем посадкового матеріалу, у звязку із його непридатністю, позивач не мав права залишити суми ПДВ, сплачені під час придбання такого товару, у складі податкового кредиту. Позивач, у такому випадку зобовязаний здійснити умовний продаж та нарахувати податкові зобовязання з ПДВ. Також, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивач дійсно не формував податковий кредит з сум ПДВ, сплачений під час придбання товару, проте це не означає, що у подальшому підприємство не скористається наданим йому правом та не заявить такі суми до бюджетного відшкодування. З урахуванням викладеного просили у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

В період з 15.06.2015 по 27.07.2015, фахівцями Пологівської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 03.0.82015 №559/08-15-22-021/38325315 (далі - акт).

У акті перевірки вказано, що в грудні 2014 року, згідно акту списання від 31.12.2014 проведено інвентаризацію складу зберігання насіння, під час якої встановлено зіпсований та непридатний до реалізації посадковий матеріал, а саме: еміліо кукурудза, матеус кукурудза, роналдіно кукурудза, кукурудза Р9025. Загальна вартість списаного товару складає 717447,29грн. У листопаді 2014 року, згідно акту списання від 17.11.2014 проведено інвентаризацію складу зберігання насіння та встановлено недостачу посадкових матеріалів, а саме, еміліо кукурудза та ЛГ 56,65 М соняшник. Вартість списаного посадкового матеріалу становить 532708,62грн. (стор.19 акту перевірки).

У акті перевірки вказано, що при списанні посадкового матеріалу та неможливістю використати його у господарській діяльності позивач не мав права залишити суми ПДВ сплачені при придбанні даної продукції у складі податкового кредиту, а тому необхідно здійснити умовний продаж таких товарів та нарахувати податкові зобовязання з ПДВ. Таким чином, в порушення п.189.1 ст.189, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, ПП «Бізон-Тех 2012» не включило до складу податкових зобовязань ПДВ з умовного продажу ТМЦ, які в подальшому не використовувались у господарській діяльності (стор.20 акту перевірки).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.189.1 ст.189, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, ПП «Бізон-Тех 2012» занижений податок на додану вартість у сумі 250031грн., у тому числі за листопад 2014 року на суму 106542грн., за грудень 2014 року на суму 143489грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.08.2015 №0000742201, яким позивачу нараховане податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 375046,50грн., у тому числі за основним платежем 250031грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 125 015,5грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із вимогою про скасування такого рішення.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 грудня 2014 року директором ПП «Бізон-Тех 2012» затверджений акт списання зіпсованих товарів, а саме:

насіння кукурудзи Еміліо, партія UA-23-18-032/149-13, поставленого ТОВ «КВС-Україна», оприбуткованого згідно накладної від 17.03.2014 №80452073;

насіння кукурудзи Матеус, партія UA-23-18-032/063-13, поставленого ТОВ «КВС-Україна», оприбуткованого згідно накладної від 17.03.2014 №80452073;

насіння кукурудзи Роналдініо, партія UA-23-18-032/123-13, поставленого ТОВ «КВС-Україна», оприбуткованого згідно накладної від 17.03.2014 №80452073;

насіння кукурудзи Р9025, партія 2047991, поставленого ТОВ «Піонер Насіння Україна», оприбуткованого згідно накладної від 25.03.2014 №3807001383.

Загальна вартість списаного товару становить 717447,29грн.

Із матеріалів справи вбачається, що указаний товар придбаний позивачем у ТОВ «КВС-Україна» (видаткова накладна від 17.03.2014 №80452073, податкова накладна №89 від 17.03.2014) та у ТОВ «Піонер Насіння Україна» (накладна від 25.03.2014 №3807001383, податкова накладна №457 від 24.03.2014 та №553 від 25.03.2014).

У зазначених податкових накладних вказані індивідуальні номери постачальників товару, що їх виписали, а саме: ТОВ «КВС-Україна» - № 311897626521, ТОВ «Піонер Насіння Україна» - № 313520726500.

Відповідно до пп. 201.14. ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з иим розділом.

Згідно із пп. 201.15 п. 201.1 ст. 201 ПК України, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.15 п. 201 ст. 201 ПК України).

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ПДВ, сплачений під час придбання товарів, списаних у грудні 2014 року, відображений позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року.

Так, сума нарахованого ПДВ у розмірі 144 693,13 грн. за податковою накладною № 89 від 17.03.2014, яка отримана від ТОВ «КВС-Україна», позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року відображена в розділі II «Отримані податкові накладні» в графі 12 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (порядковий номер запису - 86 в графі 1 Розділу II Реєстру). У графі 12, позивачем зазначена загальна сума нарахованого ПДВ за цією податковою накладною - 144 693,13 грн.

Також, сума нарахованого ПДВ у розмірі 26 666,67 грн. за податковою накладною №457 від 24.03.2014, що виписана ТОВ «Піонер Насіння Україна», в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року відображена позивачем в розділі II «Отримані податкові накладні» в графі 12 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (порядковий номер запису - 96 в графі 1 Розділу II Реєстру). У графі 12 зазначена загальна сума нарахованого ПДВ за вказаною податковою накладною у розмірі 26 666,67 грн.

Сума нарахованого ПДВ (175826,93 грн.) за податковою накладною №553 від 25.03.2014, яка надана ТОВ «Піонер Насіння Україна», позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року відображена в розділі II «Отримані податкові накладні» в графі 12 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (порядковий номер запису - 98 в графі 1 Розділу II Реєстру). У графі 12 позивач відобразив всю суму нарахованого ПДВ за вказаною податковою накладною - 175 826,93 грн.

Таким чином, загальна сума ПДВ за податковими накладними № 89 від 17.03.2014, № 457 від 24.03.2014, №553 від 25.03.2014 позивачем включена до операцій, які звільненні від оподаткування та не є об'єктами оподаткування.

Зазначені обставини вказують, що ПДВ, оплачений позивачем під час придбання товару, який списаний у грудні 2014 року, не ввійшов до складу податкового кредиту позивача. Тобто, підприємство із цієї суми ПДВ не формувало податковий кредит.

Крім того, підприємством затверджений акт від 17.11.2014 списання товарів, що не було виявлено при інвентаризації, а саме:

насіння кукурудзи Еміліо, партія UA-23-18-032/141-13, поставленого ТОВ «КВС-Україна», оприбуткованого згідно накладної від 17.03.2014 №80452073;

насіння гібриду соняшнику ЛГ 5665 М, поставленого ТОВ «Лімагрейн України», оприбуткованого згідно із накладною №406 від 16.05.2014.

Загальна вартість списаних в листопаді 2014 року товарів становить 532 708,62 грн.

Судом встановлено, що позивачем оплачений та отриманий товар, а саме, насіння кукурудзи Еміліо від постачальника ТОВ «КВС-Україна» та насіння соняшнику ЛГ 5665 М від постачальника ТОВ «Лімагрейн Україна».

Внаслідок поставки цих товарів їх постачальниками позивачу оформлені податкові накладні:

№ 89 від 17.03.2014 ТОВ «КВС-Україна», сума нарахованого податку на додану вартість по якій на весь товар склала 144 693,13 грн.;

№ 12 від 16.05.2014 ТОВ «Лімагрейн Україна», сума нарахованого податку на додану вартість по якій на весь товар склала 220 824,01 грн.

Індивідуальні номери постачальників, вказані у податкових накладних, а саме: ТОВ «КВС-Україна» № 311897626521, ТОВ «Лімагрейн Україна» № 362164526592.

Із матеріалів справи вбачається, що ПДВ по вищевказаним податковим накладним, а відповідно, і операції з придбання списаних у листопаді 2014 року товарів, позивачем відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень і травень 2014 року.

Сума нарахованого ПДВ у розмірі 220 824,01 грн. за податковою накладною №12 від 16.05.2014, що надана ТОВ «Лімагрейн Україна», позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за травень 2014 року відображена в розділі II «Отримані податкові накладні» в графі 12 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (порядковий номер запису - 117 в графі 1 Розділу II Реєстру). У графі 12 вказана загальна сума нарахованого ПДВ за податковою накладною 220 824,01 грн.

Сума нарахованого ПДВ 144 693,13 грн. за податковою накладною №89 від 17.03.2014, отриманої від ТОВ «КВС-Україна», позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року відображена в розділі II «Отримані податкові накладні» в графі 12 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування (порядковий номер запису - 86 в графі 1 Розділу II Реєстру). У графі 12 зазначена сума нарахованого ПДВ за вказаною податковою накладною - 144693,13 грн.

Таким чином, сума ПДВ за податковими накладними №89 від 17.03.2014 та №12 від 16.05.2014 позивачем віднесена до операцій, які звільненні від оподаткування, не є об'єктами оподаткування.

Тобто, позивач за рахунок ПДВ, нарахованого на списаний у листопаді 2014 року товар, не формував податковий кредит.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив суду той факт, що позивачем суми ПДВ, оплачені під час придбання списаного у листопаді та грудні 2014 року товару, до бюджетного відшкодування не заявлені.

Крім того, у податковій звітності, а саме, у деклараціях з ПДВ за квітень 2014 та травень 2014 року, які надані до матеріалів справи, позивач вказав операції з придбання таких товарів у розділі ІІ додатку 5 «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права на формування податкового кредиту».

Так, індивідуальні податкові номери ТОВ «КВС-Україна», ТОВ «Піонер Насіння Україна», ТОВ «Лімагрейн Україна», а також операції з поставленого ними товару, що списаний, позивачем відображені в рядку «Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права на формування податкового кредиту».

Таким чином, суми ПДВ, нараховані постачальниками на товар, списаний позивачем у листопаді та грудні 2014 року, позивач не включав до складу податкового кредиту і до операцій, що надають таке право. Указаний факт відповідачем не заперечувався.

З огляду на викладене, доводи відповідача, що позивач при списанні посадкового матеріалу не мав права залишити суми ПДВ сплачені при придбанні даної продукції у складі податкового кредиту, не відповідають фактичний обставинам справи, оскільки позивач такі суми ПДВ до податкового кредиту взагалі не включав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто, формування податкового кредиту є правом платника податку, а не його безумовним обовязком.

Також, представник позивача пояснив, що списаний товар позивачем придбавався для наступного продажу. При цьому, операції з наступного продажу є звільненими від оподаткування на підставі п. 15-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Відповідно до приписів п.189.1 ст.189 ПК України (у редакції, що діяла на момент спірних відносин), у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК (в редакції, яка діла на час спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто, у разі продажу товару, позивач, згідно з пп. „б" п. 198.5 ст. 198 ПК України був би зобов'язаний включати до складу своїх податкових зобов'язань суми ПДВ, нарахований на такий товарі, за умови попереднього формування з цих сум ПДВ податкового кредиту.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та представником відповідача не заперечується, що позивач не включав до складу податкового кредиту суми ПДВ при придбанні товару, списаного у листопаді та грудні 2014 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач не був зобов'язаним включати ПДВ в сумі 143 489,46 грн. до складу податкових зобов'язань з цього податку, внаслідок списання товарів у грудні 2014 року, та не був зобов'язаним включити ПДВ в сумі 106 541,72 грн. до складу податкових зобов'язань з цього податку, внаслідок списання товарів у листопаді 2014 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не допущено порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у звязку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу за результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2015 року №0000742201 Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області .

3. Присудити на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (код ЄДРПОУ 38325315) здійснені судові витрати у розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.В.Калашник