Ухвала суду № 52932590, 13.01.2014, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/90/13-к

УХВАЛА

13.01.2014 року смт Марківка

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Рукас О.В.

при секретарі Брюховецькій О.В.

за участю прокурора Радченко Ю.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт Марківка заяву ОСОБА_5 про залучення до кримінального провадження №12013030480000289 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України як потерпілого,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме в тому, що 10.08.2013 року, приблизно о 04-й годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, не маючи відповідних документів на право керування транспортними засобами, керувала автомобілем НОМЕР_1, зареєстрованому на імя ОСОБА_6, який був у користуванні ОСОБА_5, рухаючись по автодорозі Т-13-14 в межах смт. Марківка Марківського району Луганської області, при цьому в салоні автомобіля перебували ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Керуючи вказаним автомобілем, рухаючись по смт. Марківка в напрямі від вул. Леніна до вул. Комунарів, зі швидкістю приблизно 60 км/год., не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впоралась з керуванням та допустила виїзд за межі проїжджої частини вліво, де наїхала на дерево. Врезультаті ДТП потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходились в салоні автомобіля, отримали тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

До суду надійшла заява від свідка ОСОБА_5 про залучення його до провадження як потерпілого. В обґрунтування заяви ОСОБА_5 посилався на те, що по даному кримінальному провадженню він був допитаний як свідок. У результаті ДТП, що мало місце 10.08.2013 року в смт Марківка Марківського району, Луганської області, йому було завдано моральної, фізичної та матеріальної шкоди. Після ДТП він звертався 14.08.2013 року за медичною допомогою до Міловського РТМО, де в нього були встановлені тілесні ушкодження. На підставі викладеного прохає визнати його потерпілим та призначити судово - медичну експертизу тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви, пояснив, що ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не було подано заяву про визнання його потерпілим, отже він не вважав себе таким. Не вбачає підстав для визнання ОСОБА_5 потерпілим зараз.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3 при розгляді даного клопотання полагались на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_1, та її захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення даної заяви, посилаючись на те, що свідок ОСОБА_5С, не писав заяви та не прохав в ході досудового розслідування визнавати його потерпілим. Скарг від ОСОБА_5 на неправомірні дії органу досудового розслідування, про відмову у визнанні його потерпілим не надходило. За медичною допомогою ОСОБА_5 одразу не звернувся, тому вважали дану заяву засобом затягування розгляду кримінального провадження.

Суд вивчивши заяву, заслухавши думку учасників процесу пришов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно з ч.2 даної статті, права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.55 КПК України, потерпілим є така особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у звязку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

На досудовому розслідуванні ОСОБА_5 допитувався в якості свідка, та потерпілим не визнавався. Протягом всього часу розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, свідком ОСОБА_5 клопотань про залучення його до провадження в якості потерпілого не заявлялось.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, вказані, які тілесні ушкодження отримали пасажири автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_3, що призвели до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. У вказаному обвинувальному акті не вказано, що ОСОБА_5 отримав будь які ушкодження, або зазнав будь якої шкоди, а отже це питання органами досудового розслідування не розглядалось.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що суд не може виходити за межі предявленого обвинувачення, суд вважає ОСОБА_5С, в задоволенні зави про визнання потерпілим відмовити, та розяснити останньому що він має право звернутися з відповідною заявою до органу досудового розслідування про відкриття кримінального провадження, щодо спричинення йому шкоди.

Керуючись ст. ст. 55, 350, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_5 про залучення його до кримінального провадження №12013030480000289 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України як потерпілого відмовити.

Розяснити ОСОБА_5 його право звернутися з відповідною заявою до органу досудового розслідування про відкриття кримінального провадження, щодо спричинення йому шкоди

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Рукас