Ухвала суду № 52932221, 26.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 жовтня 2015 року м. Київ К/800/43072/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В. С., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2015 року, розглянутої в порядку скороченого провадження, позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Частиною 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судові рішення, постановлені за результатами справи, розглянутої судом першої інстанції у скороченому провадженні не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 13, 183-2, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Додані до касаційної скарги документи повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Заяць