Ухвала суду № 52931240, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/14107/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, направлення на перевірку та податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» та Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Узлісся»» (далі - позивач, ТОВ «Узлісся») звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними дії Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби, визнати протиправним та скасувати наказ Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 02.08.2012 року № 217, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22.08.2012 року № 0000202321, № 0000192321, № 0000292333 та № 0001421701.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22.08.2012 року № 0000202321, № 0000192321, № 0000292333, № 0001421701; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» є протиправними, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22.08.2012 року №0000192321; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкових повідомлень рішень № 0000202321, № 0000292333 та № 0001421701 від 22.08.2012 року. Крім того, невчасне надсилання повідомлення про початок перевірки не є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та скасуванню наказу від 02.08.2012 року № 217.

Золочівську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби замінено правонаступником Золочівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, сторони звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких: позивач просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково; відповідач просить про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки повідомлення про перевірку не було йому вручено за 10 днів до початку її проведення, в позивача наявна відповідна первинна документація, яка спростовує висновки, зроблені податковим органом в акті перевірки.

Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що за наслідками перевірки було встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2011 рік в сумі 74589,50грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20грн., заниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі - 306,47 грн., а також не виконано щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.11.2011 року та не збережено контрольної стрічки РРО «Марія-301МТМ» з фіскальними чеками з № 1 по № 157 за період з 10.08.2011року по 05.09.2011 року, а тому оскаржувані податкові повідомлення прийнято ним правомірно.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

07.07.2012 року відповідачем видано наказ №168 про проведення планової виїзної документальної перевірки позивача відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІІІ квартал 2012 року (липень місяць) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з а період з 01.04.2010 року по 01.03.2012 року терміном 10 робочих днів з 19.07.2012 року.

Про проведення перевірки керівником Золочівської МДПІ виписано повідомлення №4/8/23-025 від 05.07.2012 року, яке було надіслано відповідачем на адресу позивача та отримано останнім 14.07.2012 року.

Згідно із повідомленням та наказом від 07.07.2012 року №168 зазначено як дату початку перевірки 19.07.2012 року.

Працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року. Перевірка проводилась з по 31.07.2012 року За результатами перевірки органом державної податкової служби складено акт №8/22-32568069 від 20.08.2012 року.

Згідно з висновками ата перевірки, було встановлено наступні порушення позивачем

- пп. 135.5.4 п.135.5.5 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 року в сумі 74589,50 грн. в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 18653,50 грн., за 4 квартал 2011 року 55936грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість в сумі 172070,20 грн. за березень 2012 року;

- ст. 3, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 119.2 ст.119, ПК України, в результаті чого встановлено зниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік в сумі - 306,47грн.;

- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 02.11.2011 року РРО (фіскальний номер 1324000483), порушення п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не зберігання контрольної стрічки РРО «Марія-301МТМ», фіскальний номер 1324000487, з фіскальними чеками з № 1 по № 157 за період з 10.08.2011 року по 05.09.2011 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.08.2012 року №0000202321, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 172070,20грн.; №0000192321, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 74589,50грн.; №0000292333, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. та №0001421701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2933,09грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Щодо позовних вимог про скасування наказу Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 02.08.2012 року № 217 та визнання протиправним дій відповідача щодо проведення перевірки, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.07.2012 року відповідачем видано наказ № 168 про проведення планової виїзної документальної перевірки позивача відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок на ІІІ квартал 2012 року (липень місяць) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 01.03.2012 року терміном 10 робочих днів.

Про проведення перевірки керівником Золочівської МДПІ виписано повідомлення № 4/8/23-025 від 05.07.2012 року, яке було надіслано відповідачем на адресу позивача та отримано останнім 14.07.2012 року. Перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розпочата з 31.07.2012 року по 13.08.2012 року. Тобто приписи п. 77.4 ст. 77 ПК України щодо вручення копії наказу та повідомлення за 10 календарних днів до проведення такої дотримані.

Під час перевірки позивача згідно з наказом від 02.08.2012 року № 217 до перевірки залучено головного державного податкового ревізора-інспектора Майорчак-Хандій І.П. зазначений наказ було видано згідно із листом ДПС у Львівській області від 02.08.2012 року № 15931/22-1010/423 (а.с. 148-149).

Відповідно до п. 1.12 наказу Державної податкової адміністрації від 14.04.2011, № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 355» у разі виникнення під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки необхідності внести зміни (заміну або додаткове залучення) до складу перевіряючих виписується направлення на перевірку, в якому зазначаються дані стосовно залученої посадової (службової) особи, яка буде продовжувати перевірку з відповідної дати, та анулюється направлення, виписане на працівника, якого замінено. Підставою для заміни у складі перевіряючих та виписки (анулювання) відповідних направлень є доповідна записка керівника структурного підрозділу органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, на ім'я керівника (заступника керівника) відповідного органу ДПС з викладенням об'єктивних причин необхідності зміни або додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДПС (значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникнення інших питань, що належать до компетенції органів ДПС; тривала хвороба або звільнення працівника органу ДПС, які сталися під час проведення перевірки, тощо).

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що дії відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є правомірними, оскільки така проведена з дотриманням порядку встановленого ПК України та позивач завчасно отримав наказ та повідомлення про перевірку. Крім того, позивачем допущено посадових осіб відповідача до здійснення такої без зауважень та у встановленому законодавством порядку не оскаржено наказ відповідача 07.07.2012 року наказ № 168 про проведення планової виїзної документальної перевірки.

Крім того, підставою залучення головного державного податкового ревізора-інспектора Майорчак-Хандій І.П. до перевірки позивача було те, що перевіряючий Дзюрман А.В. з 01.08.2012 року перебував на лікарняному, а тому оскаржуваний наказ відповідача від 02.08.2012 року № 217 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0000202321, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено не дотримання позивачем зазначених вимоги ПК України щодо віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зокрема не представлено оригіналів податкових накладних, оформлених згідно з вимогами ст. 201 ПК України та інших первинних документів на які у повній мірі відображали б зміст господарських операцій та її вартісні показники, що надавали б позивачу право на формування податкового кредиту .

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року №0000202321.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0000292333, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 9-10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років

Перевіркою та судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з книгою обліку розрахункових операцій РРО (фіскальний номер 1324000483), що використовується в кафе-барі за адресою: Львівська обл., с.Стрілки, ур. Ріпи, 1 позивачем не виконано Z-звіт за 02.11.2011 року, чим порушено зазначені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0000292333.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0001421701, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 119.2 ст. 19 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Перевіркою та судом апеляційної інстанції встановлено позивачем не відображено у формах № 1-ДФ за 1-4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року виплати за надані послуги СГ-фізичними особами, чим порушено зазначені вимоги ПК України., а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0001421701 прийнято правомірно.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2012 року № 0000192321, з огляду на наступне.

25.10.2011р. між позивачем та ОСОБА_6 (що є засновником ТОВ «Узлісся») укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги. На виконання умов зазначеного договору в 4-му кварталі 2011 року ТОВ «Узлісся» отримано поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 243200 грн., що була оформлена прибутковими касовими ордерами: від 28.10.2011 року № 889, від 08.11.2011 року № 913; від 11.11.2011 року № 920; від 15.11.2011 року № 928.

Відповідно до абз. 1 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України до інших дохід включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

В свою чергу, абз. 4 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з моменту підписання Договору між ТОВ «Узлісся» та ОСОБА_6 до дня підписання акта перевірки не спливло 365 календарних днів, а тому позивачем правомірно не віднесено до доходів за 4 квартал 2011 року суми поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі 243200 грн., з огляду на положення абз. 4 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, а тому висновки відповідача про заниження позивачем доходів за 4 квартал 2011р. в розмірі 243200,00 грн. є протиправними.

Крім того, висновки відповідача про завищення задекларованих ТОВ «Узлісся» показників у рядку 06.6 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року) за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року в сумі 81102 грн. в тому числі за 2-й квартал 2011 року є передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем 06.08.2011 року о 17:13:45 год. було надіслано відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011 року та о 17:16:35 год. позивач надіслав відповідачеві розрахунок податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки), однак, з відповідачем при проведенні перевірки не було враховано даних розрахунку податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку (ки) від 06.08.2011 року.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 року №0000192321є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційних скарг спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» та Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року у справі № 2а-8006/12/1370 (№ 876/4286/13) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко