Ухвала суду № 52931187, 12.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/20259/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Ніжинський дослідно -механічний завод»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012

у справі №2а/2570/4509/2011

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ніжинський дослідно -механічний завод»

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сов Плюс»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012, у задоволені позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2011 №489/23-35505991.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого відбулося заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 138016,97 грн., а саме - за грудень 2009 року на суму 138016,97 грн., та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сот Плюс» з ЗАТ «НОМЗ» (постачальник та покупець).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011 №0000382301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 172521,21 грн., в т.ч. 138016,97 грн. - основний платіж та 34504,24 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За наслідком адміністративного узгодження скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Окрім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати та податковий кредит за наслідками реальних господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем між ТОВ «Сот Плюс» було укладено договір поставки за №01/07/09 від 01.07.2009, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість, умови поставки і ціна товару визначається по домовленості сторін та вказується в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п.1.5 Договору разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: накладну, податкову накладну, копію сертифікату (посвідчення) якості, яке видається заводом виробником або сертифікат відповідності товару. У п.1.4 передбачено, що замовлення покупцем складається у відповідності до Специфікації.

Позивачем для проведення документальної перевірки не надано копії Специфікації на 2010 рік, копії Сертифіката (посвідчення) якості на поставку чавуну та феродомішків, а також надано первинні бухгалтерські документи, які не підтверджують поставку товару у обсягах його оприбуткування на складі, а ті, що надані, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних бухгалтерських документів.

З акту перевірки вбачається, що всього, відповідно видаткових накладних, приймально - здавального акту від 20.12.2010 №РН-0001414 виписаних ТОВ «Сот Плюс» за грудень 2010 року, позивачем оприбутковано на склад ТМЦ чавуну переробного ПЛ-1 в кількості 155т, ферромарганцю ФМн-78 в кількості 2т та ферросиліцію ФС-45 в кількості 4т на загальну суму 828101,79 грн., в т. ч. ПДВ 138016,96 грн.

Для перевірки позивачем було надано лише частину документів, що, на його думку, підтверджують факт надходження чавуну та ферродомішків від ТОВ «Сот Плюс», а саме: копії товарно-транспортних накладних №378 від 07.12.2010 та №426 від 29.12.2010 на перевезення чавуну переробного ПЛ 1,2 в кількості 30т, Ферромарганцю ФМн-78 в кількості 1т, Ферросиліцію ФС-45 в кількості 2т, але в товарно-транспортних накладних не вказано номер подорожнього листа, де повинен бути зазначений вантаж масою брутто для перевезення - не вказано ПІП, а також підпис і ПІП водія - експедитора що прийняв товар; не вказано ПІП керівника та головного бухгалтера, що дозволили відпуск товару, що не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій. Замовником ( платником) транспорту згідно наданих ТТН виступає позивач, хоча для перевірки договорів на перевезення не надано; 2) копія накладної залізниці Запоріжжя ліве 460005 №47226329, підписану начальником станції 16.12.2010. У даній накладній Відправником виступає ВАТ «Запоріжсталь», його поштова адреса 69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, Платник також вказано - ВАТ «Запоріжсталь», рахунок відправника у відділенні АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849 м. Запоріжжя, та Одержувач - ЗАТ «Ніжинський дослідно -механічний завод». Отже, взаємовідносини ТОВ «Сот Плюс» та позивача в частині поставки вказаної партії чавуна не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, на 63 т поставленого чавуну, ферромарганцю ФМн-78, ферросиліцію ФС-45 ЗАТ «Ніжинський дослідно -механічний завод» не надано пояснень та не підтверджено документально факт поставки від ТОВ «Сот Плюс» (вид транспортування, коли та ким здійснювалась поставка).

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відсутність повної інформації щодо фактичних обставин здійснення фінансово-господарських операцій, не дає можливість зробити висновки про зв'язок таких операцій із господарською діяльністю підприємства.

За встановлених обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що долучені до матеріалів справи документи мають дефекти форми та змісту, що спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак не можуть бути належними та допустимими доказами реальності господарських операцій.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ніжинський дослідно-механічний завод» відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун