Ухвала суду № 52931083, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/58358/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-Статус ЛТД» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-Статус ЛТД»

до відповідача Дніпропетровської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

18.07.2013р. до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровської міської ради, визнання рішення відповідача нечинним та зобов'язання міську раду вчинити певні дії звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон-Статус ЛТД» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням суду від 14.11.2011р. визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міськради щодо не розгляду питання надання Товариству в користування земельних ділянок та зобов'язано міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути ці питання. Своїм рішенням від 27.02.2013р. міська рада відмовила у затвердженні Товариству проекту відведення земельних ділянок та переданні їх в оренду. Вважаючи ці дії протиправними, позивач просив скасувати рішення міськради від 27.02.2013р. та зобов'язати відповідача розглянути питання щодо затвердження проекту землевідведення та переданні земельних ділянок и в оренду.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1.10.2013р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014р. судове рішення місцевого суду скасовано та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення органу місцевого самоврядування, що стосується питання можливості отримання Товариством в оренду земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В своїй постанові від 24.02.2015р. у справі №21-34а15 Верховний Суд України зазначив :

«Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС…

…Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм ЗК, колегія суддів вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно "суду, встановленого законом". Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.»

Враховуючи зміст вищенаведеної постанови Верховного Суду України, колегія суддів доходить висновку про те, що судами розглянуто справу, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту першого частини першої статті 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 222, 223, 228, 230, 232, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон-Статус ЛТД» задовольнити частково.

Скасувати постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1.10.2013р. та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014р.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз