Ухвала суду № 52931074, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/32105/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - ДПІ) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 806/1012/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івниця» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення ДПІ № 5 від 17.02.2014 року (далі - Рішення № 5) щодо виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та зобов'язання ДПІ відновити дію спеціального свідоцтва.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Товариством до перевірки були надані документи, які підтверджують, що продукція, яка реалізована підприємством у сфері сільського господарства, є виробленою ним на власних потужностях, що дає право Товариству обирати спеціальний режим оподаткування.

8 квітня 2014 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, позов задоволено.

Рішення № 5 визнане незаконним та скасоване.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що висновки, викладені в акті перевірки, про порушення Товариством вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України є помилковими, а виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування - протиправним.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 18.12.2013 року до 24.12.2013 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 31.12.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України не були надані податковому органу всі необхідні для перевірки документи за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року, що пов'язані з предметом перевірки.

17 лютого 2014 року ДПІ прийняла рішення щодо виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Підставою для прийняття спірного рішення стало те, що Товариством до перевірки не надано первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, які б свідчили про здійснення у періоді, що перевірявся, господарських операцій та ведення сільськогосподарської діяльності на власних чи орендованих виробничих потужностях.

Відповідно до свідоцтва № 200090378 від 1.01.2013 року Товариство зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.

Згідно з зазначеним свідоцтвом видами економічної діяльності Товариства, які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування, є в тому числі розведення птиці (код 01.47 КВЕД -2010).

Мотивуючи рішення про задоволення позову, суди зазначили, що висновки, викладені в акті перевірки про порушення Товариством вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України є помилковими, а виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування - протиправним.

Колегія суддів вважає ці висновки судів передчасними з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди не врахували та не перевірили те, що за результатами аналізу матеріалів перевірки та документів, які були надані під час перевірки - даних податкової звітності, а також інформації, офіційно отриманої в ході проведення перевірки, встановлена відсутність у Товариства в періоді, який перевірявся, виробничих потужностей, транспортних засобів та іншого устаткування, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині виробництва сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях.

Крім того, як зазначено у касаційній скарзі, Товариство не мало власних, (орендованих) основних фондів для здійснення діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції та не перебувало в трудових відносинах з найманими працівниками.

Суди також не перевірили ті обставини, що 21.11.2012 року між Товариством та СТОВ «Птахоплемзавод «Коробівський» був укладений договір щодо закупівлі товару (1000 голів качок), однак договір оренди земельної ділянки, площею 4,2793 га, на якій мав бути розміщений зазначений товар, був укладений 1.12.2012 року та зареєстрований у відділі Держземагенства у Андрушівському районі Житомирської області 11.12.2012 року.

Відповідно до листа управління ветеринарної медицини в Андрушівському районі Житомирської області від 24.12.2013 року у період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року за Товариством вказаний товар не рахувався.

При новому розгляді адміністративної справи окружному суду слід врахувати викладене і при оцінці доводів сторін правильно застосувати норми матеріального права, надати належну оцінку наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року скасувати, адміністративну справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.