Ухвала суду № 52925522, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1212/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3за участю: секретаряОСОБА_4

представника позивача ОСОБА_5 (довіреність від 07.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ТЕХМЕТ» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги-,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ТЕХМЕТ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 30.03.2015 року №478-25 про сплату ТОВ НВП «Техмет» податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана податкова вимога є протиправною та такою що підлягає скасуванню з огляду на відсутність з боку позивача порушень щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, позивачем до обслуговуючого банку ПАТ «Златобанк» було подано платіжне доручення №3 від 12.02.2015 року на сплату податку на прибуток за 2014 рік в сумі 1154769,00 гривень, яке останнім було зареєстроване згідно штемпелю банка 13.02.2015 року (а.с.22).

Відповідно до умов договору №1757-ЮЛ від 29.10.2010 року по обслуговуванню поточного рахунку та п.8.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», ПАТ «Златобанк» був зобов'язаний виконати вказане доручення не пізніше наступного робочого дня.

На момент подання позивачем платіжного доручення №3 від 12.02.2015 року на суму 1154769,00 гривень залишок коштів на його поточному рахунку дорівнював 2050963,44 гривень, що підтверджується копією виписки банку з особового рахунку від 08.12.2014 року на 01.01.2014 року та копією довідки банку на підтвердження стану рахунку від 30.01.2015 року (а.с.28-29), отже необхідні кошти на рахунку для проведення платежу були в наявності.

Проте, в порушення норм законодавства України та умов договору про обслуговування поточного рахунку від 29.10.2010 року №1757-ЮЛ, ПАТ «Златобанк» вказаний платіж не провів, а платіжне доручення від 12.02.2015 року №3 з відміткою про причину не виконання платежу позивачу не повернув.

Відповідно до оприлюдненого прес-релізу на офіційному сайті НБУ 14.02.2015 року постановою Правління №105 від 13.02.2015 року НБУ було змушене прийняти рішення про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних з метою захисту кредиторів банку та інтересів держави. Фонд ЕВФО своїм рішенням №30 від 13.02.2015 роу запровадив в банку тимчасову адміністрацію строком на 3 місяця з 14.02.2015 року по 13.05.2015 року.

Постановою Правління НБУ №310 від 12.05.2015 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Златобанк» (додаток 5). Рішенням №99 від 13.05.2015 року Фонд ЕВФО розпочав ліквідацію банку строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року (додаток 6). та призначив наказом №156 від 13.05.2015 року ОСОБА_6 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» (додаток 7).

Листом від 12.03.2015 року №018 позивач повідомив відповідача, що 12.02.2015 року платіжним дорученням №3 у сумі 1154769,00 гривень ініціювало переказ сплати податку на прибуток за 2014 рік шляхом подання до МД ПАТ «Златобанк» розрахункового документу, яке банківською установою було зареєстроване 13.02.2015 року, але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено, на підтвердження чого позивачем було надано вказане платіжне доручення (а.с.22).

Водночас, листом від 26.03.2015 року позивач повторно направив платіжне доручення №4 до ПАТ «Златобанк» про перерахування до бюджету по сплаті податку на прибуток за 2014 рік у сумі 1154769,00 гривень, проте переказ проведений не був. (а.с.37)

30.03.2015 року відповідачем було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-478-25 (а.с.31) в якій визначили позивачу суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати податку на прибуток в розмірі 1154769,00 гривень, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (а.с.17-21).

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова вимога прийнята податковим органом неправомірно, безпідставно та з порушенням положень чинного податкового законодавства України.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

За правилами п. 59.1 ст. 59 ПК України підставою для надсилання контролюючим органом податкової вимоги є не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

В такому разі, в силу приписів пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України це зобов'язання вважається податковим боргом, а у податкового органу виникає право для надсилання платнику вимоги про його сплату.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

В силу вимог п. 129.7 цієї ж статті Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів та зборів є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, отже направленна на його адресу податкова вимога є незаконною і підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином всі з'ясовані обставини справи ім надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «ТЕХМЕТ» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 30 березня 2015 року №478-25 про сплату ТОВ НВП «ТЕХМЕТ» податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1154769,00 гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: /підпис/ОСОБА_1Судді: /підпис/ОСОБА_2 /підпис/ОСОБА_3