Постанова № 52925479, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4376/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015р. по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства АБ "Порто-Франко" уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015р. Публічне акціонерне товариство АБ "Порто-Франко" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_2 звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн.; зобовязання відповідача повернути надмірно сплачені грошові кошти у вигляді авансових внесків з податку на прибуток в сумі 337557грн.; зобовязання відповідача скласти та подати до відповідного територіального органу ДКС України висновок стосовно повернення АП "Порто-Франко" надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 жовтня 2014р. між позивачем та ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області була проведена звірка взаєморозрахунків за результатами якої складено акт за №2228-20 про наявність переплати податку у сумі 37 370грн. Аналогічний акт складено 5 листопада 2014р. за №2465-20 про наявність переплати авансового внеску податку на прибуток у сумі 125 440грн. та 174 747грн..

18 лютого 2015р. позивач звернувся до відповідача з листом від 16.02.2015р. за №07/137 щодо повернення переплачених сум до бюджету в розмірі 337 557грн..

2 липня 2015р. податковим органом надіслано відповідь за №19071/10/15-53-2003 від 1 липня 2015р., згідно якої підстави для повернення грошових коштів відсутні у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу.

Позивач зазначив, що позиція податкового органу є протиправною та не ґрунтується на приписах чинного законодавства, оскільки на відносини позивача з ДПІ не поширюються положення податкового законодавства.

Позивач зазначив, що спірні правовідносини регулюються ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого, позивач звільняється від зобов'язання зі сплати податкового боргу.

Посилаючись на зазначені обставини справи, позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови, з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим законодавством не передбачено повернення позивачу переплачених авансових внесків з податку на прибуток за період 2012-2014р.р. оскільки у платника податку на день звернення із заявою існує податковий борг.

Проте з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права і не надав належну оцінку тим доказам, які надані до матеріалів справи.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі Постанови Нацбанку України №610 від 26.09.2014р. «Про віднесення ПАТ АБ «Порто-Франко» до категорії неплатоспроможних» виконавчою Дирекцією Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014р. прийнято рішення за №103 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АБ «Порто-Франко» (а.с.11). Вказаним рішенням відносно банку розпочато процедуру виведення з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №19 від 30.01.2015р. (а.с.13) розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ «Порто-Франко».

У відповідності до вимог ст.45 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в газеті Голос України №20 від 5.02.2015р. фондом гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про початок процедури ліквідації банку та запропоновано кредиторам заявляти Фонду про свої вимоги до банку (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини були встановлені в суді апеляційної інстанції, ДПІ із вимогами до Фонду про існування податкового боргу перед Державним бюджетом не зверталась, вказаний борг не визначала.

Проте, з листа ДПІ від 1.07.2015р. за віх.№19071/10/15-53-2003 (а.с.19) вбачається, що на думку відповідача у банка існує податковий борг у розмірі понад 55631009,14грн. з урахуванням і пені.

На підтвердження відсутності податкового боргу та його неузгодженості, позивачем надано до суду апеляційної інстанції копію адміністративного позову Банку до ДПІ та ухвалу про відкриття провадження щодо оскарження спірних податкових-повідомлень рішень по сумі боргу, визначеному в листі ДПІ від 1.07.2015р. за віх.№19071/10/15-53-2003.

Виходячи з того, що спірна сума податкового боргу оспорюється, судова колегія вважає, що вказана сума є неузгодженою і не може бути податковим боргом, до закінчення процедури адміністративного оскарження.

У звязку із початком процедури ліквідації банку, Уповноваженою особою Фонду встановлено наявність переплати по авансовим внескам з податку на прибуток за період 2012-2014р.р. у розмірі 337557грн. Факт існування переплати підтверджується актами від 13.10.2014р. (а.с.16), від 5.11.2014р. (а.с.17) і не спростовується представником ДПІ.

Питання повернення надміру сплачених грошових зобовязань регулюються податковим законодавством України.

За правилами п.43.1 ст.43 ПК України, помилкового та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до вищенаведеної норми податкового законодавства 16.02.2015р. подана заяву до ДПІ про повернення надміру сплачених грошових коштів у розмірі 337557грн. (а.с.18). Однак, листом від 01.07.2015р. за №19071/10/15-53-2003 (а.с.19), ДПІ повідомила про відсутність підстав для повернення надміру сплачених грошових коштів банку, оскільки у позивача існує податковий боргу.

Перевіряючи правомірність дій та рішення ДПІ та наявність у платника податку прав на повернення надміру сплачених грошових коштів, судова колегія виходить з того, що відповідно до п.56.15 ст.56ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобовязання, що оскаржується вважається неузгодженою.

Оскільки до матеріалів справи додані документи, які підтверджують факт адміністративного оскарження визначеного ДПІ в ППР грошового зобовязання, судова колегія вважає, що спірна сума є неузгодженою і не може бути визнана, як податковий борг.

А тому, у відповідності до вимог ст.43 ПК України, позивач має право на повернення надміру сплачених грошових коштів, які узгоджені раніше з ДПІ. Спору щодо розміру суми між сторонами не має.

Процедура і порядок отримання переплаченого податку, визначені в п.п.43.3,43.5 ПК України. У відповідності до вимог вказаних норм, платником податку подано відповідну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань у довільній формі. В свою чергу, ДПІ при отриманні такої заяви, не пізніше ніж пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення таких коштів здійснюється з бюджету, який такі кошти були зараховані.

Оскільки ДПІ не підготувала висновок про повернення відповідних грошових коштів з відповідного бюджету, судова колегія вважає такі дії неправомірними та зобовязує ДПІ підготувати такий висновок та направити його до відповідного казначейства, що здійснює обслуговування бюджетних коштів.

Що стосується позовних вимог про зобовязання ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області вичинити певні дії та невідкладно повернути надміру сплачених грошових коштів, судова колегія вважає, що вони є тотожними з вимогами про зобовязання ДПІ невідкладно скласти на подати до відповідного територіального органу ДКС України висновок стосовно повернення спірних сум переплати, а тому підстав для їх задоволення відсутні.

В даному випадку, судова колегія вважає достатнім визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не направлення відповідному територіальному ДКС України висновку щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн. та зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області скласти та подати до відповідного територіального органу ДКС України висновок про повернення АП "Порто-Франко" надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та повернення надміру сплачених грошових коштів банком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства АБ "Порто-Франко" уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не направлення відповідному територіальному ДКС України висновку щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області скласти та подати до відповідного територіального органу ДКС України висновок про повернення АП "Порто-Франко" надмірно сплачених грошових коштів в сумі 337557грн.

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В.Кравченко

ОСОБА_1