Ухвала суду № 52925433, 21.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р. Справа № 876/2930/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді:Дяковича В.П.,

суддів:Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засіданняСердюк О.Ю.,

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року по справі № 803/2649/14 за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Волинській області (правонаступником якої є Державна архітектурно-будівельна інспекція України) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Волинській області від 17.06.2014 року про накладення штрафу в розмірі 43 848 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі вказує на те, що постанова про накладення штрафу є незаконною, оскільки відповідачем перевірка проведена з процесуальними порушеннями, в тому числі вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» без письмового повідомлення про проведення перевірки та ознайомлення позивача з підставою для її проведення, без вчинення запису про проведення перевірки у відповідному журналі, без отримання погодження про проведення перевірки центрального органу виконавчої влади.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечив проти них.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 05.06.2014 року Інспекцією ДАБК відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі наказу в.о. начальника Інспекції ДАБК у Волинській області №369/06-02 від 30.05.2014 року (а.с.83) та звернення Ковельської міжрайонної прокуратури №87-2041 вих.-14 від 15.05.2014 року (а.с.73) проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Ковельським УВКГ «Ковельводоканал».

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 06.06.2014 року (а.с.21), що на об'єкті будівництва «Реконструкція виробничого приміщення під адмінбудівлю», в м. Ковелі, по вул. Івасюка, 13 проводяться будівельні роботи з реконструкції існуючого виробничого приміщення під адмінбудівлю на земельній ділянці по вул. Івасюка, 13 у м. Ковелі, яка належить Ковельському УВКГ «Ковельводоканал», без оформлення декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єкт ІІ категорії складності (а.с.8).

За результатами перевірки 06.06.2014 року головним державним інспектором Інспекції ДАБК ОСОБА_3 винесено припис №30 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано Ковельське УВКГ «Ковельводоканал» усунути виявлені недоліки та припинити виконання будівельних робіт (а.с.22).

Враховуючи виявлені порушення, відносно Ковельського УВКГ «Ковельводоканал» Інспекцією ДАБК складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2014 року, яким встановлено виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції існуючого виробничого приміщення під адмінбудівлю на земельній ділянці по вул. Івасюка, 13 в м. Ковелі, без оформлення декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.23-24).

Постановою Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №21/1401 від 17.06.2014 року Ковельське УВКГ «Ковельводоканал» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на позивача штраф в сумі 43 848 грн. (а.с.25-27).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафу було встановлення перевіркою факту проведення реконструкції існуючого виробничого приміщення під адмінбудівлю по вул. Івасюка, 13 в м. Ковелі без оформлення декларації про початок виконання будівельних робіт.

При перевірці фактичних обставин судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №9032760 (а.с.28) Ковельське УВКГ «Ковельводоканал» на підставі рішення Ковельської міської ради від 29.06.2006 року №4/15 є постійним користувачем земельної ділянки площею 1528 кв.м., розташованої за адресою м. Ковель, вул. Івасюка, 13. Згідно з даним актом цільове призначення (використання) земельної ділянки - для обслуговування адміністративного приміщення.

Розпорядженням Ковельського міського голови від 17.03.2002 року №421 (а.с.29) будівлю колишнього дитячого садочка №48 і котельні з пральнею по вул. Івасюка, 13 переданих у комунальну власність міста дистанцією цивільних споруд станції Ковель, закріплено на праві повного господарського відання за Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства.

На вказаній земельній ділянці розміщена будівля виробничого приміщення, що слідує з технічного паспорту (а.с.85). Будівля виробничого приміщення Д-1 належить на праві власності територіальній громаді міста в особі Ковельської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.12.2010 року (а.с.89-91).

Також рішенням Ковельської міської ради від 22.05.2014 року №55/24 (а.с.92) надано дозвіл Ковельському УВКГ «Ковельводоканал» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 69 кв.м по вул. Івасюка, 13 для будівництва і обслуговування адмінприміщення, в тому числі: 25 кв.м за рахунок земельної ділянки, що перебувала в оренді ОСОБА_4 з метою зміни її цільового призначення та категорії земель, 44 кв.м. за рахунок земель Ковельської міської ради, не наданих у власність чи користування.

Зазначеними доказами підтверджується відношення позивача до виробничого приміщення в м. Ковелі по вул. Івасюка, 13 де згідно матеріалів перевірки проводилася його реконструкція під адмінбудівлю.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 цього Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з частинами першою та другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Позивачем жодними доказами не спростовано висновків позапланової перевірки щодо відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт на проведення реконструкції існуючого виробничого приміщення під адмінбудівлю в м. Ковелі по вул. Івасюка, 13.

Надання позивачем суду декларації про початок виконання будівельних робіт судом до уваги не береться, оскільки дана декларація датована 13.06.2014 року, в той час як перевірка проводилась 05.06.2014 року, а 06.06.2014 року відповідачем в акті перевірки зафіксовано відсутність зазначеного документа. Таким чином, на час проведення перевірки позивач проводив будівельні роботи без оформлення декларації про початок виконання будівельних робіт.

Більше того, позивач фактично не заперечує самого факту виконання будівельних робіт на згаданому об'єкті, що також випливає і зі змісту наказу Ковельського УВКГ «Ковельводоканал» від 06.06.2014 року №75/1 про призупинення будівельних робіт по реконструкції виробничого приміщення по вул. Івасюка, 13 у зв'язку із приписом Інспекції ДАБК №30 від 06.06.2014 року (а.с.112). Наведене також свідчить, що припис, винесений за результатами однієї і тієї ж перевірки, за наслідками якої прийнято і оскаржувану постанову, позивач не лише не оскаржив, а прийняв до негайного виконання, що свідчить про визнання Ковельським УВКГ «Ковельводоканал» порушень, зафіксованих у акті позапланової перевірки від 06.06.2014 року (а.с.21).

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат. У грошовому еквіваленті сума штрафу за таке правопорушення становить 43848 грн., як це і визначено постановою відповідача від 17.06.2014 року.

Доводи позивача про наявність при проведенні перевірки процедурних порушень з боку відповідача суд до уваги не бере, з огляду на таке.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації є одним складових змісту управління у сфері містобудівної діяльності (пункт 6 частин першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача та реалізації її результатів).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41 вказаного вище Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), у відповідності з яким, як зазначає відповідач, проводилась вищевказана позапланова перевірка.

Саме цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (пункт 1 Порядку №553).

На думку суду, безпідставними є твердження позивача про те, що Порядок №553 регулює процедуру проведення перевірок на об'єктах лише IV і V категорії складності, з огляду на що перевірка належного Ковельському УВКГ «Ковельводоканал» об'єкта, який був віднесений до ІІ категорії складності, у відповідності до вимог зазначеного Порядку є необгрунтованою.

Так, із системного аналізу положень Порядку №553 слід дійти висновку, що зазначеним Порядком врегульовано процедуру здійснення заходів щодо дотримання суб'єктами містобудівної діяльності: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; будівельних норм; державних стандартів і правил; ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Зокрема, пунктом 11 Порядку №553 визначені права посадових осіб Інспекцій ДАБК під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед яких право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції.

З врахуванням викладеного, проведена Інспекцією ДАБК перевірка у відповідності до вимог Порядку №553 є правомірною.

Також суд вважає безпідставними доводи Ковельського УВКГ «Ковельводоканал» щодо перевищення Інспекцією ДАБК своїх повноважень при визначенні категорії складності об'єкта, що перевірявся.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приписів наведеної статті у системному зв'язку з іншими нормами Закону № 3038-VI та Порядку дає підстави для висновку, що вона встановлює загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належало до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (на сьогодні - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю) за змістом статей 6, 7 Закону № 3038-VI здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI та частиною другою статті 3 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI; далі - Закон № 208/94-ВР) до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення, наприклад, накладення штрафу за експлуатацію неприйнятого в експлуатацію об'єкта будівництва. Розмір штрафу за таке правопорушення залежить від категорії складності об'єкта будівництва (пункт 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР).

Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про наявність у Інспекції повноважень на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності, за встановлених судом обставин, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Дана позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 4 березня 2014 року (справа №21-433а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем при проведенні позапланового контрольного заходу норм статей 4, 5, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки частиною другою статті 2 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що призначенню позапланової перевірки передувало звернення Ковельської міжрайонної прокуратури №87-2041 вих-14 від 15.05.2014 року, на підставі колективного звернення від представників громадських організацій та суб'єктів господарювання міста Ковеля з приводу можливих порушень вимог діючого законодавства начальником Ковельського УВКГ ОСОБА_5 (а.с.74-82).

Таким чином, призначення позапланової перевірки за таких фактичних обставин відповідає вимогам пункту 7 Порядку №553.

Відповідно до пунктів 7, 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Водночас вимоги щодо внесення записів до журналу реєстрації перевірок, надіслання письмового повідомлення про проведення перевірки у Порядку №553 відсутні, а тому посилання позивача щодо неналежного проведення перевірки з таких підстав необґрунтовані.

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи та інше.

Отже, за положеннями Порядку №553 у відповідача наявні повноваження щодо складання акту, протоколу, припису та постанови за результатами проведених планових та позапланових перевірок.

Як встановлено судом, інспектор, що здійснював перевірку, був допущений до перевірки, при цьому ж на підставі наказу про проведення перевірки було виписане відповідне направлення (а.с.71).

В акті перевірки від 06.06.2014 року зафіксовано, що при здійсненні перевірки був присутній головний інженер Ковельського УВКГ ОСОБА_6, що підтверджується його особистим підписом в акті перевірки. Про наявність будь-яких зауважень до проведення перевірки та до змісту акту перевірки представником позивача не заявлено (а.с.21).

Отже, вимоги Порядку №553 щодо процедури проведення позапланового заходу відповідачем дотримані.

В свою чергу, окремі описки (щодо ідентифікаційного коду юридичної особи, дати протоколу про адміністративне правопорушення та акту перевірки в оскаржуваній постанові) не роблять зазначені документи недійсними та не можуть звільнити позивача від встановленої законом відповідальності виключно із цих підстав за умов доведеності складу правопорушення. Як уже зазначалося, ведення реконструкції виробничого приміщення під адмінбудівлю без реєстрації відповідної декларації позивачем не заперечується.

Стосовно доводів позивача про відсутність його представника під час розгляду 17.06.2014 року справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у зв'язку із перебуванням ОСОБА_5 у відпустці відповідно до наказу №68-к (а.с.31) також не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Так, відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки позивач не заперечує факту отримання акта та протоколу за наслідками проведеної 06.06.2014 року перевірки саме у день їх складання, а про дату розгляду матеріалів перевірки зазначено саме в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.24), то розгляд справи здійснюється незалежно від участі суб'єкта містобудування у ньому; водночас, бути присутнім на розгляді справи - це право суб'єкта містобудування.

Таким чином, під час проведення позапланової перевірки відповідач діяв з дотриманням вимог Порядку №553, а окремі недоліки в оформленні матеріалів перевірки слід розцінювати як описки, що в цілому не впливають на їх зміст в частині визначення складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за яке позивача притягнуто до відповідальності постановою №21/1401 від 17.06.2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови №21/1401 від 17.06.2014 року інспекція ДАБК діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб визначений законом, а встановлені в ході перевірки порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності підтверджуються доказами у справі. Відтак, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність прийнятої відповідачем постанови стосовно накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року по справі № 803/2649/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіЛ.П. Іщук

ОСОБА_7