Ухвала суду № 52925353, 27.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р. № 876/8817/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Курильця А.Р., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними,

встановив:

17.06.2014 ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» звернулося в суд із адміністративним позовом у якому просить визнати протиправними дії УПФ України в м. Івано-Франківську щодо направлення повідомлення від 14.02.2014 № 228/04 про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що положення ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» щодо відшкодування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до цього Закону та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, поширюється виключно на державні підприємства, яким позивач не являється.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційні обґрунтування наводить ті ж, що і в адміністративному позові.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» на позивача покладено обовязок сплачувати різницю між сумою пенсій, призначених його науковим працівникам та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, а тому відповідач правомірно згідно постанови КМ України від 24.03.2004 № 372 надіслав позивачу спірне повідомлення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (стаття 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність», далі - Закон № 1977-ХІІ).

Відповідно до частини дев'ятої цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 грудня 2000 року № 1826, якою затвердив Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з пунктом 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 809/3465/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» про стягнення заборгованості встановлено, що наказом Міністра Приладобудування і систем управління СРСР № 181 від 12.04.1982 завод «Промприлад» перейменовано в ВО «Геофізприлад».

Наказом Міністра Приладобудування і систем автоматизації СРСР № 639 від 30.12.1988, ВО «Геофізприлад» перейменовано у ВО «Промприлад», а останнього в Державне підприємство «Івано-Франківський завод «Промприлад» згідно наказу № 76 від 30.09.1993.

Відповідно до наказу Міністра Машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсій України від 16.09.1994 № 84, Державне підприємство «Івано-Франківський завод «Промприлад» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківський завод «Промприлад».

Таким чином вказаним вище судовим рішенням встановлено, що в процесі перетворення Державного підприємства «Івано-Франківський завод «Промприлад», до ВАТ (ПАТ) «Івано-Франківський завод «Промприлад», як правонаступника, перейшли права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із наявного у справі розрахунку (а.с. 14), Пенсійний орган відповідно до Закону № 1977-ХІІ призначив пенсію колишнім науковим працівникам, що дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 24 зазначеного Закону, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які отримали стаж наукової роботи, необхідний для отримання пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Пунктом 5 Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами ПФУ до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо надіслання позивачу повідомлення від 14.02.2014 № 228/04 про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі № 809/1907/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:А.Р. Курилець

ОСОБА_3