Ухвала суду № 52925266, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 р. Справа № 876/8533/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

31.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу з 16.06.2014 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобовязати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 04.11.1986 року по 27.04.2000 року у ВАТ «Калушхімремонт» до стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобовязати відповідача призначити позивачу з 16.06.2014 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.06.2014 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області з письмовим зверненням щодо здійснення перерахунку та виплати пільгової пенсії за віком відповідно до списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. Проте, УПФ в м.Калуші та Калуському районі відмовило в призначенні пенсії за віком по списку №1. Однак йому було відмовлено з тих підстав, що відсутня уточнювальна довідка, що підтверджує зайнятість в особливо шкідливих умовах праці на ВАТ «Калушхімремонт». Факт відпрацювання з 04.11.1986 року по 27.04.2000 рік в цехах з особливо шкідливими та шкідливими умовами праці з повним робочим днем підтверджується записами в трудовій книжці, довідкою ВАТ "Калушхімремонт" від 21.05.2002 р. №02/200.

Постановою Калуського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 04.11.1986 року по 27.04.2000 року у ВАТ «Калушхімремонт» до стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області призначити та розпочати виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, починаючи з 16.06.2014 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач не надав перевагу трудовій книжці позивача, яка є відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом про трудову діяльність працівника, а тому дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є протиправними.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У звязку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 з 04.11.1986 року по 27.04.2000 рік працював чистильником металу відливок, виробів і деталей, зайнятих по очистці металу, металевих деталей і виробів сухим кварцевим піском у тресті «Калушхімремонт», що підтверджується копією трудової книжки та довідками (а.с.11-18).

З копії наказу ВАТ «Калушхімремонт» від 29.08.1997 р. слідує, що позивач користується правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1(а.с.20).

Управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі листом № 221/П-15 від 18.06.2014 року відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах по списку №1, в зв'язку з відсутністю довідки ВАТ «Калушхімремонт» щодо підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Довідкою, виданою ліквідатором ВАТ "Калушхімремонт" від 16.07.2014р. №32, підтверджується, що відсутні необхідні документи, які містять відомості щодо роботи про повний чи неповний робочий день в шкідливих умовах праці ОСОБА_1 на ВАТ "Калушхімремонт"(а.с.21).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно із п. «а» ст. 13 того ж Закону право на пенсію на пільгових у мовах мають працівники, зайняті повний робочий день у виробництвах, на роботах, посадах і за професіями, передбаченими у відповідних Списках № 1, за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 5 цієї статті визначено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Посада піскоструминника по очистці металу, металевих виробів і деталей сухим способом передбачена списком №1 затвердженого Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162. Зазначеним Списком №1 визначено право на пенсію осіб, які були зайняті на наступних роботах, в тому числі і піскоструминника по очистці металу, металевих виробів і деталей сухим способом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За її відсутності або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, пунктом 20 передбачено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Судом першої інстанції було встановлено, що у трудовій книжці позивача наявні записи про його роботу на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, а саме з 04.11.1986 року по 27.04.2000 року на посаді піскоструминника у тресті «Калушхімремонт»(а.с.11-12).

Вказані обставини також підтверджуються довідкою ВАТ «Калушхімремонт» від 21.05.2002 року № 02/2000 в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював у даному товаристві у період з 04.11.1986 року (наказ № 65-К від 03.11.1986 року) по 27.04.2000 року (наказ № 19 від 27.04.2000 року) чистильником металу відливок, виробів і деталей, зайнятих на очистці металу, металевих деталей і виробів сухим кварцевим піском з повним робочим днем при 5-ти денному робочому тижні.

Також, даний факт знайшов своє підтвердження в архівній довідці Архівного відділу Калуської міської ради Івано-Франківської області № 01.4-01/568 від 30.06.2014 року (а.с.17-18).

Поряд з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 31-307а14.

Поряд з тим, у роз'ясненнях Міністерства праці та соціальної політики України, викладених у листі від 16 грудня 1999 року № 01-3/2586-02-6 «Про порядок обчислення стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць», встановлено, що у разі підтвердження права за результатами атестації 31 липня 1997 року (впродовж 5 років після зведення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці), до пільгового стажу зараховується весь період роботи за професіями і посадами, передбаченими Списками № 1 і № 2, тобто період до дати видання наказу по підприємству про результати проведення атестації і подальший період роботи впродовж 5 років після вперше проведеної атестації.

З матеріалів справи слідує, що атестація робочих місць на ВАТ «Калушхімремонт» була проведена в 1997 році.

Відповідно до наказу ВАТ «Калушхімремонт» «Про результати атестації робочих місць» ОСОБА_1 користується правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № I : код професії 12100000-19568, чистильник металу, виробів і деталей, який зайнятий на очистці металу, металічних деталей і виробів сухим кварцевим піском.

Враховуючи, дату проведення атестації а також той факт, що позивач у період з 04.11.1986 року по 27.04.2000 року працював на посаді, що віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, колегія суддів приходить до переконливого висновку про безпідставність відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1В, оскільки вказані періоди роботи позивача мають бути зараховані до пільгового стажу за результатами проведення атестації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки досліджені вище документи є достатніми і належними доказами у підтвердження факту роботи з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 у спірний період, що дає право позивачу на призначення пільгової пенсії.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2014 року у справі № 345/3134/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України напротязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:О.Б. Заверуха

Судді:О.М. Гінда

ОСОБА_2