Постанова № 52925114, 28.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12374/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо", звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві щодо корегування показників податкової звітності за листопад 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" в АІС "Податковий блок" "Автоматизованої системи результатів співставлення";

- зобов'язати Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві відновити в АІС "Податковий блок" "Автоматизованої системи результатів співставлення" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" за листопад 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 19.03.2015 року по 24.03.2015 року працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 19.03.2015 року № 512 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків за листопад 2014 року, за результатами чого складений акт від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803.

Згідно з висновками перевіряючого, що зафіксовані в розд. 4 цього акта перевірки, перевіркою не підтверджено реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" операцій з отримання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Теслабуд", та операцій з продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям ТОВ "Інтертайп Ніко Тьюб", ТОВ "Донбас Арена", ТОВ "Саті-Нова Союз", ТОВ "Саті Нова Союз", ТОВ "Ауп Сарепта-Медіпласт" за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року.

Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст.22, 135, 185 Податкового кодексу України по операціях з отримання товарів (робіт, послуг) у підприємства-постачальника ТОВ "Теслабуд" та операцій з продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям ТОВ "Інтертайп Ніко Тьюб", ТОВ "Донбас Арена", ТОВ "Саті-Нова Союз", ТОВ "Саті Нова Союз", ТОВ "Ауп Сарепта-Медіпласт" за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року.

Не погоджуючись із такими висновками акта перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" подало до канцелярії ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення (вих. № 03/27/01 від 27.03.2015 року) на акт від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803.

Своїм листом від 03.04.2015 року №12394/10/26-59-22-02 відповідач повідомив товариство про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечення позивача відповідно - без задоволення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалось, однак, на підставі зазначеного вище акту, позивачу скориговано показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в інформаційній базі в АІ «Податковий блок» підсистеми АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Незгода з діями відповідача по коригуванню податкових показників в базі даних АІ "Податковий блок" на підставі висновків акту від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803 обумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як позивачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій пов'язаних із внесенням коригувань до електронних баз даних саме в частині збільшення або зменшення показників податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, на підставі акта від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803, до суду не надано.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

За змістом п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У розумінні пп. пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Визначення терміну «акта» як службового документу, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, - міститься в Наказі Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).

Згідно пункту 1.3 розділу 1 зазначеного Порядку для його реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема і «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, а в пункті 2.8 встановлено, що працівники органу ДПС несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податку на додану вартість. Відповідно пункту 2.21 Порядку підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Тобто, відповідач не має право коригувати показники податкової звітності на підставі висновків акту перевірки, без винесення при цьому податкового повідомлення-рішення.

Згідно статті 54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акті перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилати (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за лису розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акт: перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Це означає, що у випадку складення акта за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Отже, складений податковим органом згідно положень Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесений законодавством до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами статті 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до статей 54 і 58 Податкового кодексу України.

Таким чином, констатація порушення відповідачем при проведені вищевказаних перевірок норм статті 86 Податкового кодексу, має наслідком неможливість використання її результатів, як таких що одержані з порушенням закону.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи на запит Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року про витребування інформації, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві листом від 22.10.2015 року №11806/9/26-59-22-02 повідомила суд апеляційної інстанції, що результати акту від 25.03.2015 року №117/26-59-22-02/31445803 було внесено до автоматизованої системи "Перегляд результатів співставлення" АІС "Податковий блок".

Разом з тим, контролюючим органом до вказаного листа долучено роздруківку детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, з якої вбачається, що відповідачем були відкориговані податкові показники по контрагентам, які зазначені в акті від 25.03.2015 року №117/26-59-22-02/31445803 із зазначенням відповідних сум

Вказана обставина була підтверджена сторонами по справі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо коригування податкових показників в АІС "Податковий блок" на підставі висновку акті перевірки від 25.03.2015 року №117/26-59-22-02/31445803, є протиправними.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що коригування податкових показників не порушує права позивача колегія суддів не приймає до уваги, так як у спірних правовідносинах відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив, а отже у даному випадку жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення перевірки здійснено не було, а тому вчинення податковим органом коригування податкових показників в АІС "Податковий блок" на підставі висновку акті перевірки від 25.03.2015 року №117/26-59-22-02/31445803 прямо порушує права позивача, оскільки породжує для позивача негативні правові наслідки.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась в Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 07.10.2015 року у справі № К/800/13835/14 (2а/0470/13121/11)

При цьому, з урахуванням того, що висновки актів перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, то колегія суддів приходить до висновку також зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані.

Аналогічну правову позицію викладено в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 14.01.2014 №К/800/34146/13,.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року - скасувати.

Винести нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві про визнання дій протиправними задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві щодо корегування показників податкової звітності за листопад 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" в АІС "Податковий блок" "Автоматизованої системи результатів співставлення" на підставі висновків акту від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803;

Зобов'язати Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві відновити в АІС "Податковий блок" "Автоматизованої системи результатів співставлення" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" за листопад 2014 року, які були відкориговані на підставі висновків акту від 25.03.2015 року № 117/26-59-22-02/31445803.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 28 жовтня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.