Ухвала суду № 52924960, 27.10.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Челюбєєв Є.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року справа №225/871/14-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Казначеєва Е.Г., Ханової Р.Ф.

при секретареві Томах О.О.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 22 квітня 2014 року у справі № 225/871/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали втраченого судового провадження у адміністративній справі № 225/871/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії ( а. с. 28 79).

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (далі УПФУ в м. Дзержинську Донецької області), в якому просила: поновити строк для звернення з адміністративним позовом до суду; зобов'язати начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську надати до суду рішення про відмову в призначенні пенсії; визнати протиправними дії начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську; зобов'язати начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську призначити, обчислити та сплатити неодержану суму пенсії з 09.10.2012 року (а. с. 31-33).

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 22 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задоволені частково, а саме:

визнано незаконними дії УПФУ в м. Дзержинську Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

скасовано рішення начальника УПФУ в м. Дзержинську Донецької області від 01.11.2012 року з доповненнями до нього від 01.11.2012 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2;

зобовязано УПФУ в м. Дзержинську Донецької області призначити пенсію ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 4 вересня 2013 року (а. с. 51-52).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що надані позивачем документи для призначення пенсії не підтверджують факт роботи ОСОБА_2 у період з 01.08.1991 року до 05.07.1999 року на посаді муляра, зайнятої в бригаді мулярів, внаслідок чого відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду, передбачений ч.1 ст. 99 КАС України (а. с. 55-61).

В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Пояснив, що рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем прийнято на підставі Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.08.2012 року № 50/20, яким позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у звязку з незарахуванням до пільгового стажу спірного періоду роботи на посаді муляра. Також звернув увагу суду на те, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення про задоволення позову, безпідставно прийняв до уваги документи, надані позивачем в судовому засіданні, як докази підтвердження його праці в якості муляра в бригаді мулярів, оскільки ці документи не були предметом розгляду при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем та рішення комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, але при цьому вважали, що рішення суду підлягає зміні, а саме, позовні вимоги позивача необхідно задовольнити з дня її звернення до відповідача за призначенням пенсії за Списком №2.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

З копії трудової книжки позивача та витягів з наказів встановлено, що з 22.04.1991 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу в Будівельне управління № 6 тресту "Горлівськжитлобуд" учнем муляра (наказ №56к від 18.04.1991 року), 01.08.1991 року позивачу присвоєно 2 розряд муляра. 01.07.1999 року Будівельне управління № 6 тресту "Горлівськжитлобуд" перейменовано в Будуправління №6 відкритого акціонерного товариства "Горлівськжитлобуд" (наказ № 40 від 23.06.1994 року). З 01.07.1994 року до 05.07.1999 року ОСОБА_2 працювала на посаді муляра в бригаді мулярів в Будівельному управлінні № 6 ВАТ "Горлівськжитлобуд" 30.06.1995 року позивачу присвоєно 3 розряд муляра (а. с. 35, 42-46).

Відповідно до довідки публічного акціонерного товариства «Горлівськжитлобуд» від 17.01.2013 року №01-01 будівельне управління №6 ВАТ «Горлівськжитлобуд» в 1991-1999рр. було структурним підрозділом ВАТ «Горлівськжитлобуд». В зазначені роки не існувало вимог щодо видання наказів про утворення бригад мулярів, тому в архівах ПАТ «Горлівськжитлобуд» такі накази відсутні (а.с.41).

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.08.2012 року № 50/20 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у звязку з незарахуванням до пільгового стажу періоду роботи на посаді муляра у важких і шкідливих умовах праці з 01.08.1991 року до 05.07.1999 року, посилаючись на відсутність первинних документів про утворення бригади мулярів (а. с. 40).

9 жовтня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до УПФУ в м.Дзержинську Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та розділу XV п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.38)

Листом відповідача від 09.11.2012 року №13826/03 позивача повідомлено, що на підставі наданих первинних документів та рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.08.2012 року №50/20 ОСОБА_2 відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу період роботи на посаді муляра з 01.08.1991 року до 05.07.1999 року та розяснено право на оскарження в судовому порядку рішення відповідача та рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с.39).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що рішенням УПФУ в м.Дзержинську Донецької області про відмову в призначенні пенсії 01.11.2012 року та доповненням до цього рішення від 01.11.2012 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за Списком №2 з огляду на те, що наданими документами для підтвердження пільгового стажу роботи за період з 01.08.1991 року до 05.07.1999 року не підтверджено роботу на посаді муляра в бригаді мулярів. Зазначене рішення приймалося з врахуванням Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.08.2012 року № 50/20 ( а. с.102, 103).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні зясовано, що позивач, формулюючи позовні вимоги про визнання дій начальника УПФУ в м.Дзержинську протиправними, фактично оскаржує рішення УПФУ в м.Дзержинську Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 01.11.2012 року.

Отже, першочерговому вирішенню у справі підлягає позовна вимога щодо визнання дій начальника УПФУ в м.Дзержинську протиправними, а саме, правомірність рішення УПФУ в м. Дзержинську Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 01.11.2012 року (з доповненням до цього рішення від 01.11.2012р.), які прийняті з огляду на відсутність первинних документів, якими підтверджується робота позивача в період з 01.08.1991 року до 05.07.1999 року муляром в бригаді мулярів, і які дають підстави для зарахування спірного періоду роботи позивача до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а як наслідок правомірність відмови відповідача у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.1 ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі-Закон №1058-IV), пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пунктом 2 розділу ХV Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до п.27 а розділу XXVII «Будівництво» Списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

Основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637, в п.1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження трудового стажу.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд, першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що первинними документами, зокрема: довідкою ПАТ «Горлівськжитлобуд» від 17.01.2013 року №01-01 (а.с.41); наказом №74к від 08.07.1992 року Будівельного управління №6 «Горлівськжитлобуд» (а.с.46), листом архівного відділу Дзержинської міської ради від 15.12.2012 року №1325АО (а.с.49) в сукупності з іншими письмовими доказами підтверджено пільговий стаж роботи позивача за спірний період для призначення пенсії за Списком №2 на посаді муляра в бригаді мулярів.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що вищеперераховані документи не були предметом розгляду при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем та рішення комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в зарахуванні до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи на посаді муляра за відсутності первинних документів про утворення бригади мулярів. Цю обставину не заперечував позивач та її представник. Пояснили, що дійсно ці документи були надані до суду першої інстанції під час розгляду справи, а до пенсійного органу не надавалися, а тому відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховувалися.

Позивач просила призначити, обчислити та сплатити їй пенсію з 09.10.2012 року. З позовною заявою до суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася 4 березня 2014 року, тобто більш ніж через шість місяців після відмови в призначенні пенсії. В позовній заяві просила суд поновити строки звернення до суду, однак поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вказала (а. с. 31).

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі в порушення п.5 ч.1 ст.107 КАС України не зясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, що призвело до неправильного вирішення справи.

Під час розгляду справи за суттю, суд першої інстанції вирішував питання щодо пропущення строку звернення до суду, про що зазначив в мотивувальній частині постанови і дійшов висновку про те, що відповідно до ст.99 КАС України позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, поважні причини для поновлення пропущення строку звернення до адміністративного суду відсутні, а тому задоволенню підлягають позовні вимоги, заявлені в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду.

Але при цьому суд першої інстанції в порушення ст. 100 КАС України не постановив ухвалу про залишення позову без розгляду і задовольнив позов шляхом визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії від 01.11.2012 року та доповнення до нього від 01.11.2012 року та скасування зазначеного рішення відповідача і доповнення до нього. Тобто, дійшовши висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на звернення до адміністративного суду суд задовольнив позовні вимоги за межами шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала (ст. 100 КАС України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що про відмову у призначенні пенсії за Списком №2 позивач дізналася у листопаді 2012 року і звернулася до суду в порядку цивільного судочинства щодо встановлення факту роботи в бригаді мулярів за спірний період. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 26.04.2013 року (справа №2-0/225/77/2013) такий факт був встановлений (а. с. 76). Проте рішенням Апеляційного суду Донецької області від 31.05.2013 року (справа №22-4ц/775/5693/13) зазначене рішення суду першої інстанції скасоване і у задоволенні заяви відмовлено (а. с. 79).

Тобто, позивач з листопада 2012 року була обізнана про прийняття рішення відповідачем про відмову в призначенні пенсії з листа відповідача від 09.11.2012 року №13826/03 ( а. с. 39), але звернулася до суду тільки в березні 2014 року. Та обставина, що позивач намагалася вирішити спірне питання шляхом встановлення факту в порядку цивільного судочинства, не спростовує висновку суду про пропущення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки рішення Апеляційного суду Донецької області про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту було прийняте 31.05.2013 року, а позивач звернулася до адміністративного суду тільки в березні 2014 року і при цьому не навела жодних поважних причин для поновлення пропущення строку як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не навела поважних причин пропущення строку звернення до суду, тому позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки позовна вимога щодо протиправності дій начальника УПФУ в м.Дзержинську, яка виражена в прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії, стосується дати - 01.11.2012 року, тобто заявлена за межами шестимісячного строку звернення до суду. А позовна вимога про призначення пенсії за Списком №2 є похідною від протиправності спірного рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Отже, суд першої інстанції в звязку з порушенням норм процесуального права невірно вирішив спір, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду в повному обсязі складена 28 жовтня 2015 року.

Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 155 ч.1 п.9, ст. 195, ст. 196, ст.198 ч.1 п.4, ст. 205 ч.1 п.4, ст.206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області задовольнити.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 22 квітня 2014 року у справі № 225/871/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її проголошення.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_5