ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2015 рокусправа № 808/761/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Міндоходів на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 808/761/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" до ОСОБА_1 митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.08.2014 №112030000/2014/000188/1 про коригування митної вартості товарів; визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2014/00234 від 29.08.2014 за ВМД №112030000/2014/015099.
Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судове засідання представники сторін не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.04.2014 позивач (покупець) і INTERCOMMODITIES SA (виробник - продавець) Парадизо-Лугано, Швейцарія, уклали контракт №2014/MOULDS (т.1 а.с.30-34), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує виливниці (товар), кількість, якість, ціна, вартість, строки та умови поставки якого визначаються у специфікаціях. Продавець продає товар на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 р..
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією №3 від 05.08.2014 (т.1 а.с.44) до вищевказаного договору, позивачем до митного органу 27.08.2014 подана вантажна митна декларація №112030000/2014/015099 (т.1 а.с.35-37).
Відповідно до даної ВМД платежі з ввізного мита повинні становити 74581,03 грн., сума ПДВ 313240,31 грн., що відображено в гр. 47 Нарахування мита та митних платежів декларації (т.1 а.с.35).
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: зовнішньоекономічний контракт №2014/MOULDS від 24.04.2014, специфікацію №3 від 05.08.2014, лист №213-1440 від 27.08.2014, лист №11/2743 від 26.05.2014, комерційний інвойс №ІМ-14-036 від 13.08.2014 ProForma INVOICE: 42.632,633 DELIVERY-NOTE №28.355, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260402212914Е9, комерційний інвойс №ІМ-14-037 від 13.08.2014 ProForma INVOICE: 42.634,635 DELIVERY-NOTE №28.356, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260402213627Е2, комерційний інвойс №ІМ-14-038 від 14.08.2014 ProForma INVOICE: 42.639,640 DELIVERY-NOTE №28.359, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260402214160Е4, комерційний інвойс №ІМ-14-039 від 14.08.2014 ProForma INVOICE: 42.641,642 DELIVERY-NOTE №28.360, сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260402214701Е0, та інші документи, зазначені в графі 44 ДМ-2.
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1 (т.1 а.с.38-39), в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 МКУ, тобто - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, митним органом перевірено подані позивачем документи, та у звязку із наявними у них розбіжностями, у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:
- договір (угоду/контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою/контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних з виконанням умов договору (угоди, контрауту);
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою/контрактом);
- виписку з бухгалтерської документації.
Підставами для витребування додаткових документів зазначено наявні розбіжності в поданих до митного оформлення документах:
- в надісланих сканованих оригіналах CMR №№388922, 398986, 398986, 416100 відсутні умови поставки товару;
- в надісланій сканованій копії Висновку ЗТПП від 12.08.2014 №ОИ-420 відсутні умови формування вартості товару Виливниці, що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст. 52 МКУ;
- в надісланій сканованій копії контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014 недоброякісні відбитки печаток та підписів уповноважених осіб.
29.08.2014 року позивач надав ОСОБА_1 митниці свої заперечення і обгрунтування, зазначив перелік документів, що надаються, та текст обгрунтувань щодо неможливості подачі певних документів, що було відображено на зворотному боці ДМВ1.
29.08.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112030000/2014/000188/1, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним шостим методом 1,3300 EUR за кілограм (т.1 а.с.108).
Рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено розбіжності. Декларантом не надано додаткові документи в повному обсязі, що підтверджують митну вартість. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Враховуючи вимоги Митного кодексу України використана наявна в органу доходів і зборів інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 1,33 EUR/кг). Прийнято рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом (МД №112030000/2014/014277 від 15.08.2014) (т.1 а.с.109).
29.08.2014 митним органом видано Картку відмови у митному оформленні товару №112030000/2014/00234 за поданою 27.08.2014 ВМД №112030000/2014/015099 (т.1 а.с.110-112).
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який позовні вимоги задовольнив, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобовязаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Позивач при декларуванні товару визначив його митну вартість виходячи із ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи не містять усіх даних або містять розбіжності, а декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
У оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 1,33 EUR/кг), та органом доходів і зборів прийнято рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом (МД №112030000/2014/014277 від 15.08.2014) (т.1 а.с.109).
При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод № 6.
Разом з цим, митна вартість товару за МД №112030000/2014/014277 від 15.08.2014, на яку послався митний орган при прийнятті оскарженого рішення, також була визначена відповідачем ОСОБА_1 митницею Міндоходів за шостим методом, про що зазначено у графі 31 такої декларації та підтверджується наданою відповідачем копією Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/20143/000175/2 від 15.08.2014 (т. 1 а.с.158-159).
При цьому, прийняте відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2014 також оскаржується позивачем в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при здійсненні контролю митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у звязку з чим прийняті рішення, оскаржені позивачем, пілягали скасуванню.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі № 808/761/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:Н.П. Баранник
Суддя:Н.І. Малиш
Суддя:А.А. Щербак
Судове рішення № 52924820, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/761/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: