Постанова № 52924475, 26.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2015 року № 826/12712/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства "Центрально-Західна компанія "Вуглеторфреструктуризація"

до

Начальника Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва

про

скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство "Центрально-Західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" з позовом до Начальника Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (з урахуванням заяви про зміну підстав позову), в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення від 11 червня 2015 року № 339 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

У судових засіданнях 30 липня 2015 року, 11 серпня 2015 року та 31 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги з огляду на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судових засіданнях 11 серпня 2015 року та 31 серпня 2015 року проти позову заперечував, подав письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Управлінням Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва проведено позапланову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за період з 29 січня 2008 року по 31 травня 2010 року.

За результатами перевірки Управлінням Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва складено акт від 11 червня 2015 року № 129.

Перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застрахованих осіб встановлено порушення за період з 01 квітня 2008 року, а саме не подання індивідуальних відомостей, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування по застрахованих особах згідно додатку 1.

На підставі акту перевірки Управлінням Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва прийнято рішення від 11 червня 2015 року № 339 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України у сумі 10955,79 грн.

Вказане рішення прийняте на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку про застрахованих осіб за 2008 рік.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року) було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі.

З набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведена вище норма матеріального права із Закону N 1058-IV була виключена.

В той же час, згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Вказане правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону N 1058-IV та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нарахування після 01 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV позивачу штрафних санкцій за не подання індивідуальних відомостей, граничний строк подання яких настав до цієї дати, є протиправним.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року (N 21-367а12) та від 04 червня 2013 року (справа №21-170а13).

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням відповідача від 11 червня 2015 року № 339 до позивача застосовані фінансові санкції, на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1056-ІV за несвоєчасне подання відомостей про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку за 2008 рік.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення щодо застосування фінансових санкцій та наявність підстав для його скасування.

В запереченнях проти позову відповідач зазначав, із посиланням на постанови Верховного Суду України від 02 грудня 2013 року (№21-409а13), від 07 жовтня 2014 року (№ 21-269а14) та від 10 березня 2015 року (№ 21а30а15), що Пенсійний фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і вживати заходів щодо стягнення наявної заборгованості.

Разом з тим, суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача, оскільки зазначеними рішеннями Верховного Суду України надано правову оцінку правовідносинам з приводу застосування ПФУ фінансових санкцій згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058-IV, а при прийнятті оскаржуваного позивачем у даній справі рішення відповідач керувався п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва від 11 червня 2015 року № 339 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Центрально-Західна компанія "Вуглеторфреструктуризація" (03680, м. Київ, пров. Приладний. 2-А, код ЄДРПОУ 32112705) понесені судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський