Постанова № 52924195, 06.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2015 року № 826/15371/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін'юст) про визнання нечинним та скасування наказу від 16.03.2015 №370/5 в частині анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 04.02.2013 №131, виданого ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 13.01.2015 №220 та протоколу засідання від 13.01.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не отримував повідомлення про призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого та про необхідність подання додаткових документів. А відтак, позивач не мав можливості надати пояснення та копії документів, які зазначені в повідомленні про проведення позапланової перевірки і не відмовлявся від проведення перевірки, порушень вимог чинного законодавства України у своїй діяльності не допускав, а тому, на його думку, наказ відповідача в частині, що його стосується є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його повністю.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та обґрунтовані письмові заперечення, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснював діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №131 від 04.02.2013.

На виконання доручення Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України від 07.11.2014 №13.0.2-32/1398, на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області по справі №5/327/09 Головним управлінням юстиції у Миколаївській області призначено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 08.12.2014 по 10.12.2014.

Про проведення планової перевірки позивач повідомлявся шляхом направлення на його адресу повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 24.11.2014 №07-16/6-1-1305 та посвідчення від 24.11.2014.

Внаслідок неможливості проведення вказаної перевірки, у зв'язку з неподанням арбітражним керуючим витребуваних документів, Головним управлінням юстиції у Миколаївській області складено акт про відмову арбітражного керуючого у проведенні перевірки від 10.12.2014 №80.

На підставі викладеного, у зв'язку з відмовою надати пояснення та відповідні документи, Головним управлінням юстиції у Миколаївській області ініційовано звернутись із поданням до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санкцією) про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санкцією) від 13.01.2015 №220, Міністерством юстиції України видано наказ від 16.03.2015 №370/5, пунктом 3 якого анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №131 від 04.02.2013, видане ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 13.01.2015 №220 та протоколу її засідання від 13.01.2015 №25/01/15.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові засади здійснення діяльності арбітражних керуючих в Україні визначають Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2344-XII (далі - Закон №2344-XII) та нормативні акти, прийняті Міністерством юстиції України, який є державним органом з питань банкрутства, в розумінні ст. 3 вказаного Закону.

До функцій Міністерства юстиції України в регулюванні діяльності арбітражних керуючих відноситься організація системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), встановлення вимог для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), формування Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України та інші передбачені законодавством повноваження.

Відповідно до ст. 4 Закону №2344-XII, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності, а право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.ст. 106-113 Закону №2344-XII та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645, (далі - Порядок №1284/5), згідно п. 1.4 якого, встановлено процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Статтею 106 Закону №2344-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення.

У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до п. 2.6 Порядку № 1284/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, невиконання арбітражним керуючим вимог рішень (ухвал, постанов) господарського суду у справах про банкрутство.

Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України листом від 07.11.2014 №13.0.2-32/1398 доручив Головному управлінню юстиції у Миколаївській області провести позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області по справі №5/327/09 у строк з 08.12.2014 по 10.12.2014.

Пунктом 2.8 Порядку № 1284/5 передбачено, що для проведення перевірки орган державного контролю видає наказ про проведення перевірки.

Відповідно до п. 2.13 Порядку № 1284/5 на підставі наказу оформлюються посвідчення на проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки, які підписуються керівником структурного підрозділу органу контролю, відповідального за виконання функції державного органу з питань банкрутства.

Як встановлено судом, Головним управлінням юстиції у Миколаївській області оформлено посвідчення від 24.11.2014 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 24.11.2014 №07-16/6-1-1305.

Суд звертає увагу, що в порушення вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки відповідачем не надано.

Пунктом 2.15 Порядку № 1284/5 передбачено, що повідомлення про проведення позапланової перевірки надсилається разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для проведення позапланової перевірки. Повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки надсилається разом із запитом, у якому визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, а також перелік документів, які арбітражний керуючий зобов'язаний надати комісії для перевірки, та термін надання цих документів.

Повідомлення про проведення перевірки надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на адресу місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого, а також факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об'єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною Довідки.

Згідно з п. 4.7 Порядку № 1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки у двох примірниках. Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки у розумінні пункту 4.7.1, зокрема, вважається відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням юстиції у Миколаївській області складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 10.10.2015 № 80, у зв'язку з тим, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки, позивачем було відмовлено в проведенні перевірки, а саме: не надано на перевірку будь-які пояснення та документи згідно переліку викладеному у повідомленні від 24.11.2014 №07-16/6-1-1305.

В той же час, відповідачем не було надано належних доказів надсилання посвідчення від 24.11.2014 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 24.11.2014 №07-16/6-1-1305 позивачу.

При цьому, судом в судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що ним отримано повідомлення з доданими до нього документами лише 12.12.2014, тобто уже поза межами строків проведення цієї перевірки.

За приписами ч. 2 ст. 107 Закону №2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 7.4 Порядку № 1284/5 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Підстави для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності визначені пунктом 7.1 цього ж Порядку.

Згідно з п. 7.2 Порядку № 1284/5 протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом від органу контролю пропозиції структурний підрозділ готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Подання повинно містити висновок структурного підрозділу щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

З наявних доказів у справі, а саме акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 10.12.2014 та листа-повідомлення від 19.01.2015, у зв'язку з відмовою надати пояснення та відповідні документи Головним управлінням юстиції у Миколаївській області ініційовано звернутись із поданням до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санкцією) щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів надсилання копії подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санкцією) про накладання на позивача дисциплінарного стягнення, на підставі якого, в подальшому було прийнято відносно позивача оскаржуваний наказ.

Більш того, як вбачається з листа Міністерства юстиції України від 19.01.2015 №13.0.2-33/55, яким повідомлено позивача про прийняття спірного наказу, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санкцією) розглядалось подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесеного на підставі листа-пропозиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.12.2014 №10-47/8139.

При цьому, відповідач не повідомив яким чином стосується до спірних правовідносин лист-пропозиція Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.12.2014 №10-47/8139.

Відповідно до п. 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства, про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

В свою чергу, позивачем 13.01.2015 подано на засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих письмові пояснення на акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 10.10.2015 № 80, в яких повідомив про те, що про проведення перевірки дізнався після її проведення, фактично перевірка проведена без його участі, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості надати будь-які пояснення та документи.

Як зазначив відповідач у запереченнях, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за результатами розгляду подань від 10.10.2014 № 242 та від 22.12.2014 № 319, вже два рази приймалися рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді попередження у зв'язку із відмовою у проведенні перевірок, 13.01.2015 прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до частин 3 та 5 ст. 107 Закону №2343-ХІІ державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 112 зазначеного Закону підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

На підставі подань Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13.01.2015 №№214, 218, 220, 221 про застосування до арбітражних керуючих, в тому числі ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення та протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13.01.2015 №25/01/15, відповідачем як державним органом з питань банкрутства видано наказ від 16.03.2015 № 370/5, зокрема, про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 131 від 04.02.2013, виданого ОСОБА_1

Суд звертає увагу, що в порушення вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду копій подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13.01.2015 та протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 13.01.2015 №25/01/15, в силу чого, суд приходить до висновку, що Міністерством юстиції України не доведено факту існування підстав, на які останній посилається в оскаржуваному наказі №2718/5 в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, враховуючи те, що відповідачем при прийнятті спірного пункту 3 наказу не було враховано, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, що свідчить про відсутність підстав вважати, що він відмовився від проведення перевірки у розумінні пункту 4.7.1 Порядку 1284/5, та як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого за таку відмову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що оскаржуваний наказ є безпідставним та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного наказу, в той час позивачем доведено протиправність застосування до нього дисциплінарного стягнення та прийняття відповідного наказу.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та з урахуванням п.1 ч.2 ст. 162 КАС України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ від 16.03.2015 №370/5 в частині, що стосується позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 16.03.2015 №370/5 в частині анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 04.02.2013 №131, виданого ОСОБА_1, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 13.01.2015 №220 та протоколу засідання від 13.01.2015.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко