Постанова № 52923784, 29.10.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/920/15

Єдиний унікальний № 742/3629/15-п

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2015 року

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В. , при секретарі Гапоненко Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках адміністративну справу, що надійшла від Прилуцької ОДПІ в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, головного бухгалтера ТОВ «Прилуцький завод Пожспецмаш», мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,-

за ч. 1 ст.163-1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 470541 вбачається, що головним бухгалтером ТОВ «Прилуцький завод Пожспецмаш» ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 01.01.2015 року занижено податок на прибуток на суму 5970 гривень ( безпідставно завищено адмінвитрати в частині отриманих послуг.

Його дії кваліфіковані за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного адміністративного правопорушення додані наступні докази :

Протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 470541 від 01.09.2015 року в якому зазначено лише суть адміністративного правопорушення та мається посилання , акт перевірки № 380/22/36264544(а.с.1)

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки ТОВ «Прилуький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш» від 19.08.2015 року № 380/22/36264544 вбачається, що заниження податку на прибуток в сумі 5970 гривен, здійснено в 2013 році на суму 3097 грн та в 20014 році на суму 2873 грн.

Крім того зазначено, що ОСОБА_1 призначений головним бухгалтером ТОВ «Заводу «Пожспецмаш» з 19.12.2014 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням ( проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього вияву.

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.

Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КпАП.

Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує також на неприпустимість аналогії закону, що сприяє зміцненню законності, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.

Вина полягає в психічному ставленні особи до діяння та його шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.

Адміністративні правопорушення (проступки) розрізняють за специфічними ознаками, властивими їх об'єктивній і суб'єктивній сторонам.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.

Основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.

Місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обов'язковими ознаками, якщо їх включено до конкретного складу проступку (наприклад, окремі діяння визнають адміністративними правопорушеннями лише в разі вчинення їх у громадському місці, часто в диспозиціях вказують на спосіб вчинення проступку грубе, злісне порушення, прихована передача тощо). В інших випадках їх можуть визнавати обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин обтяжує адміністративну відповідальність).

Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов'язаний з його вчиненням психічний, стан особи. До ознак, властивих суб'єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Вина основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки й бажала їх або свідомо допускала їх настання. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення шкідливих наслідків становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків вольову ознаку.

Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов'язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.

Виходячи з аналізу вище зазначеної норми, складовою частиною адміністративного правопорушення є вина ( умисел або необережність) дія чи бездіяльність, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів не має можливості встановити в який період було здійснено завищення адміністративних витрат в частині отриманих послуг, що потягло за собою заниження податку на прибуток, з урахуванням того, що ОСОБА_1 призначений головним бухгалтером лише 19.12.2014 року , тобто працював лише незначний період часу в 2014 році в якому виявлено порушення, а в 2003 році взагалі не працював на підприємстві і доказів на підтвердження його вини судом не встановлено, то провадження у справі підлягає закриттю в звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.247 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: п.1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі, вище викладеного , керуючись 163-1 ч.1 КУпАП, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадженя в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,11.05.1986 року у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161-1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя : А.В. Коваленко