Рішення № 52918557, 22.10.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2015 Справа №607/13985/15-ц

Тернопільський міськрайонпий суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Братасюка В.М.

за участю секретаря - Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, котра також представляє неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, котра також представляє неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні належного їй на праві власності будинковолодіння №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області, шляхом виселення із нього відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області. Вказаний будинок належав її матері ОСОБА_6, котра померла 09.07.2012року, однак за життя склала на неї заповіт. ОСОБА_6 мала намір продати належний їй на праві власності будинок ОСОБА_2, тому 28.04.2009року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу даного будинку, відповідно до якого сторони домовилися про те, що при укладенні договору покупець сплачує 80000грн., а решту суми 224000грн. відстрочується до 01.07.2009року. Після чого ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 ключі від будинку, а остання з сімєю, чоловіком ОСОБА_5 та двома синами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 поселилися у ньому і проживають по даний час. У звязку із тим, що умови договору купівлі-продажу виконані так і не були, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.11.2014року, договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області, укладений 28.04.2009року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був розірваний. Добровільно відповідачі відмовляються звільнити зайнятий ними житловий будинок, чим чинять ОСОБА_1, як власнику житла, перешкоди у користуванні даним будинковолодінням. Тому позивач просить суд позов задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 не зявилися, подано суду заяву про розгляд справи у без участі представника, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, повторно в судове засідання не зявилися з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Представник служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації в судовому засіданні щодо вирішення справи поклався на думку суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

28 квітня 2009 року ОСОБА_6 (в інтересах якої діяла ОСОБА_9Є.), продала ОСОБА_2 жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами розташованого в с. Миролюбівка по вул. За рогачка №5 Тернопільського району, Тернопільської області, який належав їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, яке видане виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів 30 липня 1990 року на підставі рішення виконкому №146 від 25 липня 1990 року «Про оформлення права власності на жилі будинки».

Зазначений Договір купівлі-продажу від 28.04.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в Державному реєстрі за №791.

Відповідно до п.3.2 договору, сторони домовилися про такий порядок проведення розрахунків за цим договором: при укладенні цього договору Покупець сплачує представнику Продавця 80000 (вісімдесят тисяч) грн., а сплата решти суми, а саме 224000 (двісті двадцять чотири тисячі) грн., що є еквівалентом 28000 (двадцять вісім тисяч) доларів США, відстрочується до першого липня 2009 року. Підписання цього договору представником Продавця є підтвердженням факту одержання ним від Покупця 80000 грн., як часткової оплати за проданий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами. Пунктом 6.2 зазначеного Договору передбачено, що право власності на майно, згідно ч.4 ст.334 ЦК України, у Покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору і повного розрахунку, відповідно до п.3.1 Договору.

Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання по зазначеному правочину належним чином не виконала, решту суми обумовлену даним договором у розмірі 224000 гривень ОСОБА_6 не сплатила.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.11.2014року, договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області, укладений 28.04.2009року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був розірваний.

09.07.2012 року ОСОБА_6 померла (свідоцтво про смерть серії І-ИД №140778, видане Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).

Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок і позивачка- дочка померлої, являється спадкоємцем за заповітом, так як 09 вересня 1987 року ОСОБА_6 оформила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_11, відповідно до якого належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської області заповіла ОСОБА_9 (після одруження Кузик) ОСОБА_12.

Відповідно до вимог ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Таким чином, до ОСОБА_1, як до спадкоємця майна померлої ОСОБА_6 перейшли всі права та обовязки продавця за договором купівлі-продажу спірного житлового будинку.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.05.2015року, ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6, а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37751163 від 19.05.2015року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області.

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №852 від 03.09.2015року, в с.Миролюбівка по вул.Зарогачка,5, Тернопільського району проживають без реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4.

Згідно із статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно статті 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.317, ч.1ст.319 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу вимог ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, у тому числі шляхом виселення.

У відповідності до ч.3 ст.98 ЖК України, тимчасові жильці на вимогу власника або членів сімї, які проживають разом з ним, зобовязані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно статті 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або у судовому порядку.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача, як власника житлового будинку, зі сторони відповідачів, а тому позов підлягає до задоволення шляхом усунення перешкод в користуванні належного ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області, шляхом виселення із нього відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, без надання іншого житлового приміщення.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, слід стягнути із відповідачів на користь позивача судові витратию.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 213, 215, 217, 218, 223-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 98, 109 Житлового кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, котра також представляє неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належного їй на праві власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №5 по вул.Зарогачки, в с.Миролюбівка, Тернопільського району, Тернопільської області, шляхом виселення із нього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяОСОБА_14