Рішення № 5291822, 09.06.2009, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №2-3912/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року                             м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

    головуючої - судді Логінової С.М.,

    при секретарі – Грицак О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», посилаючись на те, що 20.11.2008 р. він уклав договір депозитного банківського вкладу («Капітал» №1/0305309003672001) у сумі 35000 дол. США строком на 3 місяці з виплатою відповідачем 14,2 відсотків річних. 18.02.2009 р. строк договору закінчився.

18.02.2009 р. він звернувся до відповідача за одержанням коштів з депозитного рахунку, однак йому гроші не були повернуті. Просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 35000 дол. США за депозитним договором.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив стягнути з відповідача кошти у сумі 35000 дол. США, відповідно до договору банківського вкладу.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що банк не повернув кошти, оскільки виникли тимчасові фінансові труднощі і з 10.02.2009 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на рік.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений строк його виконання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 10.11.2008 р. уклав договір депозитного банківського вкладу у сумі 35000 дол. США строком на 3 місяці з виплатою відповідачем 14,2 відсотків річних. 18.02.2009 р. він звернувся до відповідача за одержанням коштів з депозитних рахунків, однак йому гроші не були повернуті.

Суд приходить до висновку, що введення мораторію не є перешкодою для повернення коштів строкового вкладу та коштів, що заходяться на поточному рахунку, оскільки термін дії означених договорів закінчився під час дії тимчасової адміністрації банку.

Таким чином, відповідач зобов’язаний повернути кошти на вимогу позивача у розмірі 35000 дол. США.

Керуючись ст.ст. 213-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 530, 553, 554, 610, 611, 623, 634, 651, 1050 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024, рах. №32000175001 у головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 35000 дол. США.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» судові витрати у сумі 1700 грн. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30 грн. на користь ОСОБА_1

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів до суду першої інстанції з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Логінова С.М.

Ў