Ухвала суду № 52916268, 29.10.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17380/15-ц

Номер провадження 2/521/6559/15

У Х В А Л А

"29" жовтня 2015 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту міського господарства, Комунального підприємства «Міське агенство з приватизації житла», Малиновської районної адміністрації, за участю третьої особи Комунального підприємства «ЖКС «Черьомушки» про скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування квартири, зобовязання приведення приміщення у попередній стан, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2015 р. представник Одеської міської ради звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, посилаючись на наступне.

11.07.1987 р. виконкомом ОМР народних депутатів ОСОБА_4 було видано ордер (обмінний) на двокімнатну квартиру № 76 житловою площею 30 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 49 корп. 2. Разом з ОСОБА_4 до вказаної квартири вселилися члени її сім'ї - чоловік ОСОБА_5 та дочка - ОСОБА_6

14.06.2014 р.основний наймач - ОСОБА_4 померла (її чоловік помер 28.05.2008 р.).

На підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації від 03.06.2015 р. № 220/01-06 договір найму на дві кімнати житловою площею 30,00 кв.м. було укладено з ОСОБА_2 - дочкою ОСОБА_4 у зв'язку зі смертю останньої.

10.07.2015 р. на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації № 306/01-06, договір найму за взаємною згодою був укладений з сином ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вже на три кімнати житловою площею 48,20 кв.м.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 30.06.2015 р.АДРЕСА_1 складається з трьох житлових кімнат житловою площею 48,2 кв.м. та загальною площею 78,2 кв.м.

Згідно поповерховому плану та експлікації внутрішньої площі жилих квартир будинку, наданих КП «БТІ», житлова площа спірної квартири становить 30,00 кв.м., а загальна - 49,9 кв.м., що збігається з площею, зазначеною в обмінному ордері на вселення.

У Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованій Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 26.06.2015 р. за № ОД142151770592, вказується, що реконструкція спірного приміщення мала здійснюватись «без зміни геометричних розмірів». Тому на думку позивача, замовник надав до інспекції завідомо недостовірні дані, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була здійснена реконструкція приміщення, в результаті якої до площі спірного житла безпідставно було включено приміщення колясочної, а також прибудовано балкон, в результаті чого житлова площа квартири збільшена на 18,2 кв.м., а загальна - на 22,9 кв.м. Окрім того, двокімнатна квартира реконструйована у трикімнатну.

У подальшому, керуючись розпорядженням райадміністрації від 10.07.2015 р. № 306/01-06 та вказаною Декларацією, КП «ЖКС «Черьомушки» з відповідачами був укладений договір найму на трикімнатну квартиру житловою площею 48, 2 кв.м. замість двокімнатної житловою площею 30 кв.м., а також внесені зміні в особовий рахунок, зокрема, щодо площі житлового приміщення та кількості кімнат.

В листі Малиновської райадміністрації від 20.10.2015 р. № 3470/01-20 зазначається, що розпорядження щодо передачі у користування (приєднання) до спірної квартири приміщення колясочної райадміністрацією не приймалося.

На підставі наданих до КП «Міське агентство з приватизації житла» документів, у тому числі технічного паспорту від 30.06.2015 р., відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приватизували спірну квартиру відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Департаментом міського господарства Одеської міської ради було прийнято розпорядження органу приватизації від 15 липня 2015 року № 260001 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 трикімнатної квартири загальною площею 72,8 кв.м. та доручено міському агентству з приватизації житла оформити свідоцтво про право власності на житло На підставі зазначеного розпорядження відповідачам було видано свідоцтво про право власності на житло від 15 липня 2015 року, зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 3-30470.

20 серпня 2015 року відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири № 76 будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак.Філатова у м. Одесі з ОСОБА_3.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без відповідних дозволів здійснили реконструкцію комунальної квартири шляхом прибудови балкону та колясочної, а в подальшому приватизували це приміщення.

На підставі зазначеного, представник позивача просив: скасувати п. 1.4 розпорядження Малиновської районної адміністрації від 10.07.2015 р. № 306/01-06 щодо розірвання договору найму з ОСОБА_2 та укладення договору найму з ОСОБА_1 на три кімнати житловою /лощею 48,20 кв.м.; визнати недійсним та скасувати розпорядження департаменту міського господарства від 15.07.2015 р. № 260001 про приватизацію квартири № 76 у будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак.Філатова у м. Одесі; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру № 76 у будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак.Філатова у м. Одесі, видане департаментом міського господарства на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі продажу квартири № 76 у будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак. Філатова у м. Одесі, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 двадцятого серпня 2015 року, та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7; витребувати квартиру № 76 у будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак.Філатова у м. Одесі від ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради; зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 привести приміщення у попередній стан за свій рахунок; зазначити у рішенні суду, що це рішення є підставою для скасування державною реєстраційною службою реєстрації права власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру № 76 у будинку № 49 корп. 2 по вул. Ак.Філатова у м. Одесі.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сума сплаченого судового збору не відповідає розміру, встановленого законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» від21.05.1997№280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, немайнового 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. п. 12 і 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. № 10 у випадках обєднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна вартістю майна.

Таким чином судовий збір, який необхідно сплатити позивачу становить за позовні вимоги майнового характеру 9619,43 грн. та немайнового 6090,00 грн., а всього 15709,43 грн.

Крім того, в порушення ч. 3 ст. 119 і ч. 1 ст. 120 ЦПК представником позивача не підписано позовні заяви для відповідачів та третьої особи.

На виконання п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України щодо зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину представник позивача посилається на ст. 387 ЦК України як на підставу витребування майна власником у відповідачів, хоча не додає підтвердження права власності позивача.

Крім того, на виконання п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України представнику позивача необхідно уточнити зміст позовних вимог.

Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту міського господарства, Комунального підприємства «Міське агенство з приватизації житла», Малиновської районної адміністрації, за участю третьої особи Комунального підприємства «ЖКС «Черьомушки» про скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування квартири, зобовязання приведення приміщення у попередній стан, - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині визначення розміру судових витрат може бути подана позивачем протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

С У Д Д Я: