Вирок № 52911870, 29.10.2015, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/1104/15-к

Провадження № 1-кп/476/120/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2015 року Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого -судді Раєвич Т.М.

при секретарі Козаченко Л.М.

за участю прокурора Бурдун М.С.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне правопорушення по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Єланець Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року та доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого робітником Єланецької ЦРЛ Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

03.07.2015 року близько 18:30 год., ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Радянській в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області.

Наближаючись до потерпілого ОСОБА_1,який в цей час знаходився в сидячому положенні на камені, біля буд.№7 по вул. Радянській в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області, ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги п.п. 12.1,12.3 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її змін, у світлу пору доби та в умовах достатньої видимості, не обрав безпечну швидкість, маючи об'єктивну можливість завчасно бачити пішохода на шляху свого руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості транспортного засобу, яким керував, аж до повної його зупинки, хоча об'єктивно міг і зобов'язаний був це зробити, передньою правою частиною свого автомобіля допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_1

В результаті незаконних дій ОСОБА_2, які згідно висновку автотехнічної експертизи №1/91 від 23.09.2015 року не відповідали технічним вимогам як п.12.1 так і п.12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток лівої гомілки, які згідно висновку експерта №399 від 13.08.2015 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, суду пояснив, що 03.07.2015 року у вечірній час він разом зі своїм товаришом ОСОБА_4 приїхали на берег ставка в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області для відпочинку та вживали спиртні напої. Згодом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яння, він сів за кермо свого автомобіля НОМЕР_1, та поїхав додому. Керуючи автомобілем, рухаючись зі швидкістю близько 40 км/год., він побачив поблизу домоволодіння ОСОБА_3 на вул. Радянській, буд. 7 в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області власника будинку та місцевого мешканця ОСОБА_1, які сиділи на камені. Під'їжджаючи до останніх, він не розрахував швидкість автомобіля та безпечність маневру, внаслідок чого наїхав автомобілем на ліву ногу ОСОБА_1 Вийшовши з автомобіля,він побачив, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження лівої ноги.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 03.07.2015 року близько 18:00 год. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_1. На прилеглій території домоволодіння ОСОБА_3 знаходиться великий камінь, який лежить між опорою ліній електропередач та парканом подвір'я. Вони присіли на даний камень та спілкувалися. В цей час він побачив, як до них почав наближатися автомобіль НОМЕР_2 під керуванням місцевого жителя ОСОБА_2 Так як автомобіль рухався з невеликою швидкістю, вони продовжили сидіти на камені, адже думали, що водій встигне зупинитись біля них. Проте, ОСОБА_2 ,не зупинився завчасно і він,не встигнувши втікти, не прибрав ліву ногу, внаслідок чого вона опинилась між автомобілем та каменем, на якому вони сиділи. Після цього була викликана швидка медична допога, яка доставила його до Єланецької ЦРЛ. Лікування він проходив як в Єланецькій ЦРЛ так і в лікарні м. Миколаєва. На даний момент будь-яких претензій до обвинуваченого він не має, спричинену йому матеріальну шкоду обвинувачений відшкодував в повному обсязі, а тому просив суд обрати для обвинуваченого міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.

Зі змісту висновку судово-медичної експертизи № 399 від 13.08.2015 року слідує, що потерпілий ОСОБА_1 в результаті дорожньо- транспортної пригоди отримав відкритий перелом кісток лівої гомілки, що згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року пункту 2.1.3.М. відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

Зі змісту висновку судово-автотехнічної експертизи №1/91 від 23.09.2015 року слідує, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_2 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.1 та п.12.3 ПДР України.

Проте в даному випадку дії ОСОБА_2, які не відповідали технічним вимогам п.12.1,12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Судом, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинилро потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Дослідивши дані на особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює і по місцю роботи характеризується позитивно, знаходиться на диспанцерному обліку у лікаря-нарколога Єланецької ЦРЛ Миколаївської області з діагнозом: синдром залежності від алкоголю.

Обираючи обвинуваченому вид та розмір покарання, як пом'якшуючі обставини суд враховує активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику по місцю роботи , щире каяття у вчиненому злочині та добровільне відшкодування потерпілому спричиненої матеріальної шкоди.

Обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують, та обставину, що обтяжує його покарання та вважає, що йому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі , оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особа обвинуваченого, його перша судимість, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей , позитивна характеристика по місцю роботи дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 75 КК України він підлягає звільненю від відбування основного покарання з випробовуванням, а такохж на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті", з послідуючими змінами, у кожному випадку призначення покарання за ч.1 ч.2 ст. 286, ст 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальнісю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Із змісту дослідженого в судовому засіданні результату токсилогічного дослідження №3557 від 17.07.2015 року слідує, що в крові ОСОБА_2, взятої дослідження 03.07.2015 року виявлено етанол в конценрації 2.33 г/л(%). Враховуючи даний результат, а також тяжкість наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення суд вважає необхідним застосувати до винного додатковий вид покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами .

Питання заявлених прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області цивільних позовів суд вирішує відповідно до вимог ст. 128, 129 КПК України. Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи цивільні позови прокурора суд також керується положеннями ст.1206 ЦК України.

Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого витрат, понесених Єланецькою районою лікарнею Миколаївської області на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 343 грн. 76 коп. та витрат, понесених Миколаївською міською лікарнею №3 на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 4649 грн. 65 коп. , підлягають повному задоволенню, як підтверджені матеріалами кримінального провадження та на підставі ст.ст. 128 КПК України та ст. 1206 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128,368,370,374 КПК України, ст.1206 ЦК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4(чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2(два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити з іспитовим строком на 2(два) роки.

Згідно п.2,3 ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь Єланецької районної державної адміністрації (МФО 826013 ГУДСКУ в Миколаївській області, код 240603300, р/р 31419544700159) витрати, понесені Єланецькою центральною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 343 (триста сорок три) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (МФО 826013 ГУДСКУ в Миколаївській області, код 24060300, р/р 31411544700005) витрати понесені Миколаївською міською лікарнею №3 на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в сумі 4649 (чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ЗКПО 25574110 МФО 826013 р/р 31251272210005 судові витрати по справі за проведення судової автотехнічної та судово-медичної експертиз в сумі 6835 (шість тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн.02 коп.

Речові докази по справі:

-автомобіль марки "ІЖ 21251", реєстраційний номер НОМЕР_5, який передано на зберігання ОСОБА_2, залишити в повне його розпорядження;

-посвідчення водія НІА 096887 на ім'я ОСОБА_2, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12015150220000324 від 03.07.2015 року вилучити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Т.М. Раєвич