Рішення № 5291001, 13.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.09 Справа № 13/177

За позовом приватного сільськогосподарського підприємства «АГРО-98», с. Красноріченське Кремінського району Луганської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Кремінна Луганської області

про стягнення 109 335 грн. 47 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

Представники: Від позивачаКовнір Є.І. дов. б/н від 12.06.2009 р. Від відповідачаОСОБА_3 дов. № 794 від 12.06.2009 р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Лисенко В.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 94 562 грн. 57 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 14 772 грн. 90 коп. пені.

30.06.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 65 470 грн. 00 коп., пеню в сумі 15 712 грн. 80 коп., втрати від інфляції 35 506 грн. 58 коп., та 3 % річних 5 256 грн. 59 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач позов не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов, та заперечень на заяву про збільшення позовних вимог.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що 19 жовтня 2006 р. між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу насіння соняшника (надалі Договір), за яким позивач зобовязався передати відповідачу насіння соняшника в кількості 100 тонн +/- 10% за ціною 900 грн. за тону.

Згідно п. 3.4. Договору, оплата за товар здійснюється протягом 30 днів з моменту відвантаження товару. За прострочення оплати нараховується пеня 5 % від суми договору за кожен день прострочення.

20.10.2006 р. позивач за накладною № 203 передав відповідачу соняшник в кількості 100,3 тонни за ціною 900 грн. за тону з врахуванням ПДВ.

Відповідач факт одержання товару не оспорює.

04.05.2007 р. відповідач передав позивачу кошти в сумі 24 800 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг 65 470 грн. 00 коп., пеню в сумі 15 712 грн. 80 коп. нараховану за період з 22.05.2008 р. по 21.05.2009 р., втрати від інфляції 35 506 грн. 58 коп. за період з 20.11.2006 р. по 21.05.2009 р., та 3 % річних 5 256 грн. 59 коп. за той же період.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що поставка соняшника була не за договором, розмір основного боргу становить 10 270 грн. 00 коп. оскілки відповідач протягом 2007 р. сплачував борг готівкою, пеня нарахована за період, що не відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач не предявляв вимоги про сплату втрат від інфляції та 3 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи відповідача стосовно того, що поставка здійснювалась поза умов договору судом не приймається до уваги з огляду на те, що як випливає з пояснень позивача та істотних умов договору, передача соняшника в кількості 100,3 тонни за ціною 900 грн. 00 коп. за тону відбулася саме на виконання умов Договору.

Відповідачем не надано суду доказів здійснення ним оплати суми основного боргу в сумі 55 200 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем грошового зобовязання за спірним договором в сумі 65 470 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що позивач вимагає сплати відповідачем втрат від інфляції та 3 % річних, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу 65 470 грн. 00 коп., втрат від інфляції 35 506 грн. 58 коп., та 3 % річних 5 256 грн. 59 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимога про стягнення пені в сумі 15 712 грн. 80 коп. нарахованої за період з 22.05.2008 р. по 21.05.2009 р.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, з врахуванням положень п. 3.4. договору щодо строку оплати товару, позивач безпідставно нарахував пеню за період з 22.05.2008 р. по 21.05.2009 р.

За таких обставин, в задоволенні вимоги щодо стягнення пені в сумі 15 712 грн. 80 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1 062 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 272 грн. 23 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98», Луганська область, Кремінський район, с. Красноріченське, вул. Привокзальна, буд. № 1, ідентифікаційний код 25362767, суму основного боргу 65 470 грн. 00 коп., втрати від інфляції 35 506 грн. 58 коп., 3 % річних 5 256 грн. 59 коп., державне мито у сумі 1 062 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 272 грн. 23 коп., наказ видати.

3. В задоволенні вимоги щодо стягнення пені в сумі 15 712 грн. 80 коп. відмовити повністю.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

20 липня 2009 року