Ухвала суду № 52908676, 16.10.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1408/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої Готра Т.Ю.,

суддів Леска В.В., Чужі Ю.Г.

при секретарі Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого прокурора Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) на ухвалу Берегівського районного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом заступника прокурора Закарпатської області Римарука І. в інтересах Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Головного управління Держземагенства в Закарпатській області та Берегівського районного управління юстиції, про скасування наказів Головного управління Держземагенства в Закарпатській області та повернення у державну власність земельної ділянки з незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року заступник прокурора Закарпатської області (далі - прокурор), в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142), звернувся до суду із указаним позовом.

Ухвалою судді Берегівського районного суду від 30 червня 2015 року провадження у даній справі було відкрито.

В процесі розгляду справи, виявивши недоліки позовної заяви через невідповідність вимогам ст. 119 ЦПК України, місцевий суд постановив ухвалу від 16 липня 2015 року, якою позовну заяву прокурора залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

Оскільки прокурор не усунув недоліки у встановлений строк, ухвалою Берегівського районного суду від 23 липня 2015 року дану позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою від 23 липня 2015 року, старший прокурор Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

У судовому засіданні прокурор Валько Д.В. апеляційну скаргу підтримав.

Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не усунув недоліки позовної заяви, зокрема не надав доказів про те, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони, що вона надана у постійне користування Державній прикордонній службі України та доказів незаконного користування нею ОСОБА_3 Також прокурор не надав копій позовної заяви з додатками у відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Зі змісту цієї норми видно, що саме позивач (його представник) на власний розсуд обирає позовні вимоги, обґрунтовує їх викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

При цьому поняття «зазначення доказів» є відмінним від поняття «подання доказів». Обов'язок доказування і подання доказів, у відповідності до ст. 60 ЦПК України, покладено на сторін та інших осіб які беруть участь у справі (крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.).

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України, суддя відповідно до положень статті 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику (пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Звертаючись до суду, прокурор зазначив у позовній заяві зміст позовних вимог, виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначив докази та додав такі докази, які вважав за потрібне надати для розгляду спору.

В судовому засіданні 23 липня 2015 року прокурор Міндак В.В. на виконання вимог ухвали суду від 16 липня 2015 року надав заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами на підтвердження доводів, викладених в ній (а.с. 45-59).

В той же час судова колегія зазначає, що сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для залишення позовної заяви без руху та визнання позовної заяви неподаною чи залишення її без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК.

На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, а тому ухвала, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу старшого прокурора Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Берегівського районного суду від 23 липня 2015 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді: