Ухвала суду № 52908655, 28.10.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7825/14-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2015 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сарай А.І., при секретарі Шкіря І.І., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Філії Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Виноградівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі Філії Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулося в суд з адміністративним позовом до Виноградівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 травня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі відділення № 7289 Філії - Закарпатське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 132 згідно з яким позивач надав позичальнику кредит у розмірі 7000 доларів США строком на 10 років, зі сплатою 12.5 % річних з терміном остаточного погашення суми кредиту, не пізніше 29.05.2017 року на споживчі потреби. Однак, взяті на себе зобовязання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати суми основного боргу, у розмірі та строки визначені кредитним договором позичальником ОСОБА_2, не виконано. В забезпечення виконання кредитних зобовязань між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 863 від 13.05.2007 року згідно умов п. 6.1. якого, передбачено право банку у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, вул. Станційна (Леніна)АДРЕСА_1, загальною площею 34 кв.м., житловою площею 18.8 кв.м., яка за планом позначена літерою «А» (цегла). У звязку з невиконанням боржником взятих на себе зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовними заявами про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, які рішеннями суду від 18.05.2011 року та 03.04.2012 року були задоволені у повному обсязі.

Згодом, позивачу стало відомо, що майновий поручитель ОСОБА_3 30.06.2010 року померла. Тому, позивачем було направлено до Державної нотаріальної контори письмову претензію до спадкоємців померлої, яку було долучено до матеріалів справи, однак повідомлено, що претензію спадкоємцям вручити неможливо, оскільки відомості про них Державній нотаріальній конторі невідомі.

З метою захисту своїх законних прав та інтересів, позивач звернувся до територіальної громади міста Виноградів в особі міського голови з листами № 17-11/46/187 від 13.02.2013 року та № 262 від 04.06.2013 року з проханням щодо звернення громади з позовом до суду про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою. Однак, листами № 02-21/561 від 11.03.2013 року та № 02-21/1504 від 05.06.2013 року Виноградівською міською радою було відмовлено у проханні щодо визнання спадщини відумерлою у звязку з тим, що відповідно до ст. 1277 ЦК України в редакції до 01.07.2011 року, тобто в тій, яка діяла на момент відкриття спадщини та після спливу одного року з дня її відкриття, обовязку звернення органами місцевого самоврядування до суду про визнання спадщини відумерлою не передбачалося.

У звязку з наведеним, АТ «Ощадбанк» змушене звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду. Вважає, що відмова міської ради у визнанні спадщини відумерлою у звязку із тим, що на момент відкриття спадщини норми ст. 1277 ЦК України не передбачали такого обовязку ради, є неправомірною, незаконною та порушує права позивача щодо повернення кредитних коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Невиконання обовязків, передбачених ст. 1277 ЦК України, ч. 1 ст. 10, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порушує права банку, оскільки унеможливлює ініціювання процедури продажу нерухомого майна, що є в іпотеці банку, і сприяє збільшенню розміру заборгованості за кредитним договором, що забезпечується зазначеною іпотекою.

Просить суд визнати бездіяльність Виноградівської міської ради неправомірною та зобовязати Виноградівську міську раду вчинити заходи, передбачені ст. 1277 ЦК України по визнанню спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 у вигляді квартири за адресою: Закарпатська область, вул. Станційна (Леніна)АДРЕСА_1, відумерлою.

В судовому засіданні на обговорення судом поставлене питання про необхідність закриття провадження у справі, у звязку із тим, що спір не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача заперечував проти закриття провадження по справі.

Вислухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Субєктом владних повноважень згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, а згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір, який випливає із цивільних відносин, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

В контексті наведеного слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, надавши юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд приходить до висновку, що спір виник не з приводу здійснення відповідачем владних управлінських функцій, а в даному випадку наявний спір щодо цивільних відносин, тобто право цивільне, а відтак захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у ст. 16 ЦК України, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В даному випадку суд вважає за необхідне застосувати у спірних правовідносинах п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен розяснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, слід розяснити, що позивач має право для вирішення спірних правовідносин звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Філії Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Виноградівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити певні дії закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сарай А.І.