Ухвала суду № 52908361, 28.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1060/2015(м)

266/1486/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Пантелєєв Д.Г.

Категорія 23 Доповідач Ткаченко Т.Б.

Ухвала

Іменем України

28 жовтня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.

Суддів - Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.

При секретарі - Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 липня 2015 року,

В с т а н о в и л а:

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути заборгованість за орендною платою в сумі 49 664 грн.52 коп., 3 % річних від простроченої суми 1068 грн.89 коп., суму інфляційних втрат 12 509 грн. 66 коп. та сплачений судовий збір.

Посилалась на те, що 01 січня 2014 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення. Орендодавець передав, а орендатор прийняв нежитлове приміщення в буд.116-а по пр..Нахімова в м.Маріуполі, взявши на себе зобовязання сплачувати щомісячно орендну плату в сумі 5150 грн. Орендатор не виконав взяті на себе зобовязання, 04 грудня 2014 року добровільно звільнив приміщення та повернув ключі від орендованогоприміщення, у звязку з чим договір було фактично розірвано сторонами з 05 грудня 2014 року. Станом на 05 грудня 2014 року розмір заборгованості за оренду нежитлового приміщення склав 49664,52 грн., оскільки відповідачем за період з 01.01.2014 року по 24.03.2015 року за оренду сплачено 7650 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 липня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за оренду нежитлового приміщення в сумі 49 664 грн.52 коп., 3 % річних від простроченої суми боргу 1068 грн.89 коп., інфляційні витрати в сумі 12 509 грн.66 коп., загалом стягнуто на користь ОСОБА_1 63 243 грн.07 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 632 грн.43 коп.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2015 року заява ОСОБА_2 по справі № 266/1486/15-ц про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

З рішенням суду не погодився відповідач, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення скасувати.

Зокрема зазначає, що судом неправильно встановлено причини припинення договору оренди та розмір боргу за цим договором. Посилається також на те, що його не було повідомлено судом про час і місце розгляду справи, призначений на 14 липня 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, шляхом повідомлення телефонограмою, про що свідчить запис в книзі телефонограм апеляційного суду за № 362 (а.с.105-107). Із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Заслухавши суддю доповідача, заперечення позивачки, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.ст. 11, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо сплати орендної плати, прострочив виконання грошового зобовязання.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (ч.1 ст.793 ЦК України).

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 01 січня 2014 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір без номеру про оренду нежитлового приміщення, розташованого в будинку № 116-а по пр..Нахімова в м.Маріуполі (далі - Договір) (а.с.9- 10).

Строк надання приміщення в оренду за цим договором визначено сторонами в п.1.2 Договору з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, розмір орендної плати складає 5150,00 грн. в місяць (п.4.2 розділу 4 Договору).

За актом прийому передачі від 01 січня 2014 року ОСОБА_1 передала в оренду нежитлове приміщення площею 97,9 кв.м., розташоване в будинку 116-а по пр.. Нахімова в Приморському районі м.Маріуполя, яке було прийнято орендарем в особі ОСОБА_2 (а.с.15 17).

Згідно з актом звірки рахунків, складеного 18 червня 2014 року, за період січень червень 2014 року за договором оренди нараховано 30900,00 грн., сплачено за вказаний період 7650 грн., заборгованість з орендної плати становить 23250 грн. (а.с.18). ОСОБА_2 20 жовтня 2014 року та 08 грудня 2014 року були направлені претензії (а.с.19 -22), однак останній умови договору належним чином не виконував.

Заперечуючи проти звільнення орендованого приміщення в добровільному порядку, ОСОБА_2 не спростовував встановлену судом дату припинення договору 04 грудня 2014 року. Будь яких вимог до позивачки щодо здійснення нею перешкод в користуванні цим приміщенням не заявляв.

Проведення ОСОБА_2 оплати за Договором з часу його укладення до часу звернення ОСОБА_1 до суду в сумі 7650 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжного доручення та прибуткового касового ордеру (а.с.23 - 25), з яких вбачається, що 16 січня 2014 року та 30 січня 2014 року ОСОБА_2 сплачено по 2500,00 грн., 06 лютого 2014 року 150,00 грн., 28 квітня 2014 року 500,00 грн. та 04 червня 2014 року 2000,00 грн.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 проведена 19 грудня 2014 року, номер запису 22740060005000247 (а.с. 12-14).

Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа підприємець відповідає за зобовязаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернуто стягнення.

Оскільки Договір ОСОБА_2 належним чином не виконано, що призвело до утворення заборгованості за орендною платою в сумі 49664,52 грн. (а.с.21) колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з останнього на користь позивачки зазначеної суми.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В апеляційному суді позивачка пояснила, що відповідач оплату орендної плати здійснював шляхом переказу через банківську установу, один раз вніс в касу готівкою, про що йому було видано письмовий документ. Заперечувала також про передачу їй відповідачем в рахунок орендної плати 13000,00 грн.

Отже, доказів сплати відповідачем в рахунок орендної плати за вказаним Договором 13000,00 грн. як під час розгляду судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 надано не було.

Згідно наданого розрахунку три проценти річних від простроченої суми становить 1068,89 грн., сума інфляційних втрат 12509,66 грн. (а.с.26- 28).

Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобовязання, суд дійшов правильного висновку в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 12509 грн.66 коп. та трьох відсотків річних від простроченої суми 1068 грн.89 коп., відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України.

Обставини припинення дії договору оренди нежитлового приміщення не впливають на рішення суду, зі строком його припинення відповідач погодився.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення відповідача про розгляд справи, призначений на 14 липня 2015 року та порушення судом норм процесуального права, спростовується матеріалами справи.

02 червня 2015 року ОСОБА_2 надав до суду заяву про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS повідомлення на його мобільний номер телефону (+38050) 258-48-38 (а.с.45). Саме за таким номером відповідача 19 червня 2015 року його було повідомлено про розгляд справи, перенесений на його клопотанням, на 14 липня 2015 року 09-00 годин (а.с.50, 54).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачем не надано.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 липня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.І.Песоцька

ОСОБА_3