Ухвала суду № 52908271, 27.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0511/986/2012

Номер провадження 11/775/27/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року місто Артемівськ Донецької області

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого: судді Савкової С.В.

суддів: Гладуна В.Р.,

Черкашина М.В.

За участі:

прокурора Медінцевої Н.А.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Дебальцівського міського суду Донецької області від 02 липня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого с. Луганське Артемівського району Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розведеного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 07.02.2008 року Артемівським районним судом Донецької області за ст.ст. 122 ч.1, 129 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі; 01.04.2009 року звільнений умовно - достроково постановою Калінінського районного суду м. Горловки від 24.03.2009 року, невідбутий строк 10 місяців 13 днів,

засуджено за ст.ст. 122 ч.1 КК України до позбавлення волі на 2 роки, за 115 ч. І КК України до 10 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів - до 11 років позбавлення волі.

Стягнуто судові витрати та вирішено питання про речові докази, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку, 19 березня 2010 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 в результаті раптової сварки на ґрунті ревнощів, діючи навмисно, з метою завдання своїй співмешканці ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, завдав їй не менше дев'яти ударів кулаками рук, взутими ногами та солдатським ременем з металевою бляхою по тулубу, кінцівкам та голові, в результаті чого заподіяв синці волосистої частини голови, обличчя, садни обличчя, закритий перелом кісткок носа, струс головного мозку, синці і садна шиї, і грудної клітини, синці лівої кисті, закриті переломи 9-го і 10-го ребер зліва, які в сукупності є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, яким для свого лікування потрібно строк більше 21-го дня.

Крім того, ОСОБА_3 16 червня 2010 року приблизно в 23 год. 50 хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння між будинками АДРЕСА_2, приймаючи ОСОБА_5 за невстановлену в ході досудового розслідування людину, з якою у ОСОБА_3 раніше був конфлікт на грунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, умисно наніс один удар клинком кухонного ножа в область грудної клітки ОСОБА_5, заподіявши колото-різане поранення грудної клітки зліва спереду, проникаюче в ліву плевральну порожнину і потім після пошкодження діафрагми, проникаюче в брюшну порожнину з пораненням круглої зв'язки печінки. В результаті тампонади серця кров'ю, що вилилась в перикардіальну порожнину внаслідок указаного колото-різаного поранення грудної клітини, в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ближче до опівночі, потерпілий ОСОБА_5 помер.

На даний вирок засуджений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї з проханням вирок суду скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Зазначає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, так як судом в описовій частині не вказані мотиви не прийняття до уваги його показань під час відтворення обстановки та обставин події в частині того, що він захищався від нападу ОСОБА_5. Крім того, судом не дана оцінка таким доказам по справі, як показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколом огляду місця події від 17.06.2010р., протокол впізнання і від 26.03.2010р., протоколу виїмки і огляду від 17.06.2010р., від 26.03.2010р., протоколу впізнання ОСОБА_4 речей від 19.06.2010р., висновкам експертиз. Обвинувачений ОСОБА_12 вказує на суперечність в висновках суду під час оцінки показань потерпілої ОСОБА_4 в частині того, що потерпілого ОСОБА_5 не було під час конфлікту в парку ДК с. Мироновського. Зазначає, що в судовому засіданні не були допитані свідки безпосередньо, що позбавило його можливості задавати їм питання.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_12 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, міри покарання в апеляції не оспорюються, тому, на підставі ст. 365 КК України судом вони не перевіряються.

В судовому засіданні апеляційного суду:

-прокурор вважав вирок законним та обґрунтованим, а апеляцію - такою,що не підлягає задоволенню;

- засуджений підтримав доводи апеляції;

- захисник вважав, що вирок слід змінити та кваліфікувати дії засудженого за ч.1ст. 121 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, захисника, засудженого, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та доповнень до неї, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 364 КПК України в ред. 1960 року передбачено, що вирок, ухвала чи постанова суду перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

ОСОБА_12 в апеляції не оспорює винність та кваліфікацію своїх дій по епізоду умисного заподіяння ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тому вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до положень ст. 367 КПК України в ред. 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є:

3) істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Статтею 370 КПК України в тій же редакції передбачено, що істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Колегія суддів вважає, що судом допущені саме такі порушення кримінально-процесуального закону.

Статтею 64 КПК України ( в ред. 1960 р.) передбачено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:

1)подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини,що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;

4)характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинуваченому ОСОБА_12 було пред'явлено обвинувачення в умисному вбивстві ОСОБА_5, мотивом якого, на думку органа досудового розслідування, була «сварка, що раптово виникла на грунті неприязних взаємовідносин».

Під час судового розгляду 11.10.2012 р.- 08.05.2013 року прокурором було винесено постанову про зміну обвинувачення в суді, яка була обгрунтована тим, що під час судового розгляду було встановлено, що між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 ніякої сварки не було, а ОСОБА_3 наніс удар ножем, приймаючи його за невстановленого під час досудового розслідування мужчину, з яким у ОСОБА_3 раніше був конфлікт, а тому в частині мотиву злочину прокурор змінив обвинувачення та зазначив його як те, що ОСОБА_3 «прийняв ОСОБА_5 за невстановленого під час досудового розслідування мужчину, з яким у ОСОБА_13 раніше був конфлікт, на підставі особистих неприязних відносин ( а.с.60 т.3).

Ця постанова була оголошена в судовому засіданні 11 квітня 2013 року та вручена підсудному (а.с.90 т.3). За результатами судового розгляду судом 8 травня 2013 року було постановлено вирок, яким ОСОБА_13 було визнано винним за ст. 115 ч.1 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 жовтня 2013 року цей вирок був скасований внаслідок істотного порушення вимог КПК, оскільки після зміни обвинувачення в суді підсудному не була роз'яснена суть обвинувачення, він не був допитаний по знову пред'явленому обвинуваченню, а справа направлена на новий судовий розгляд.

Статтею 297 КПК України (в ред.1960р.) передбачено, що судове слідство по справі починається з читання обвинувального висновку.

Відповідно до ст. 277 КПК України (в ред. 1960р.) під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам.

В судовому засіданні 2 липня 2014 року були оголошені резолютивна частина обвинувального висновку, а також постанова про зміну обвинувачення в суді від 11.04.2013 року (а.с.131 т.4).

Таким чином, в судовому засідання були оголошені два процесуальні документи, які містять вказівку на абсолютно відмінні між собою мотиви скоєння ОСОБА_12 злочину, що унеможливлює здійснення ним свого захисту від пред'явленого обвинувачення належним чином, тим більше, що ОСОБА_12 оспорює обвинувачення, в тому числі і в частині мотиву скоєння злочину.

За таких обставин вирок суду належить частково скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого перевірити інші доводи засудженого, із дотриманням вимог кримінально-процесуального закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Обговорюючи питання про міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, поєднаного з позбавленням життя людини, раніше неодноразово судимий, постійного місяця проживання не має, а тому вважає, що запобіжний захід слід залишити раніше обраний - утримання під вартою, а суду першої інстанції під час розгляду справи по суті - вирішити питання про запобіжний захід з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, п. 11 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 2 липня 2014 року стосовно ОСОБА_3 змінити: скасувати у частині засудження ОСОБА_3 за ст. 115 ч.1 КК України та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Виключити з вироку застосування ст. 70 КК України та вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Дебальцевського міського суду Донецької області від 2 липня 2014 року за ст. 122 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі, які вважати такими, що ОСОБА_3 відбув.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити раніше обраний - утримання під вартою в СІ м. Артемівська.

Судді