Справа № 222/1230/15-ц
Провадження № 2/222/488/2015
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2015 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
судді Доценко С.І.,
при секретарі Болбат Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володарське цивільну справу за позовом:
Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Приватбанк
до
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
09.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № MRK0FB11700291, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 1699,00 гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ОСОБА_2 погодився з умовами договору та зобовязався сплачувати кредит та погашати відсотки за користування кредитом щомісяця, але дану вимогу не виконав. Загальна заборгованість відповідача станом на 18.06.2015 року становить 58452,74 гривень та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 2,94 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 16753,07 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 560,67 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 41136,06 грн., від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 28565,34 гривень, яка була стягнута рішенням Володарського районного суду Донецької області від 17.05.2012 року, а також штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гривен та штрафу (процентна складова) в сумі 1494,37 гривні, яку у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не зявився, однак залишив суду заяву в якій наполягає на задоволенні позову та просить суд розглянути справу у його відсутність та у звязку з повторною неявкою відповідача постановити по справі заочне рішення.
Відповідач у судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлен про час та місце розгляду справи, що дає суду право розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення про що не заперечує позивач.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що доводи позивача підтверджуються дослідженними у судовому засіданні доказами:
- відповідно до договору № MRK0FB11700291 від 09.12.2006 року ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 1699,00 гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом;
- відповідно до розрахунку заборгованості згідно кредитного договору № MRK0FB11700291 від 09.12.2006 року ОСОБА_2 станом на 18.06.2015 року має заборгованість перед банком в сумі 58452,74 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 2,94 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 16753,07 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 560,67 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 41136,06 грн., від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 28565,34 гривень, яка була стягнута рішенням Володарського районного суду Донецької області від 17.05.2012 року, а також штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гривен та штрафу (процентна складова) в сумі 1494,37 гривні. Різниця заборгованості за кредитним договором становить 31881,77 гривня.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Статтями 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. ст. 530 ч.1 ЦК України зазначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зі змінами від 07.02.2014 року «Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.»
Суд приходить до висновку, що у судовому засіданні підтвердився факт, порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору та свого грошового зобовязання перед позивачем, у звязку із чим позовні вимоги позивача в межах заявлених вимог підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ст.88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем при звернені до суду підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215,226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Приватбанк (розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № MRK0FB11700291 від 09.12.2006 року в сумі 31881 (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) гривня 77 копійок та судовий збір в розмірі 318 (триста вісімнадцять) гривень 82 копійки, а разом 32 200 (тридцять дві тисячі двісті) гривень 59 копійок.
На заочне рішення може бути подано заяву про перегляд протягом 10 /десяти/ днів з дня отримання його копії до Володарського районного суду Донецької області.
Суддя С.І. Доценко
Судове рішення № 52906707, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області) було прийнято 26.10.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 222/1230/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: