Ухвала суду № 52905345, 27.10.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/24704/15-к

Провадження №1-кс/127/10345/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Загурській Т.Ю.,

за участю:

прокурора Тимощука В.С.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання прокурора відділу прокуратури Вінницької області юриста 2 класу ОСОБА_2 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу прокуратури Вінницької області юрист 2 класу ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015020000000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із числа працівників Вінницької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№1) ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порушення вимог ч. 7 ст. 102 КВК України, ст. 18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п. 2 Розділ 4, п. 3 Розділу 11 Правил, достовірно знаючи про наявність у засуджених до довічного позбавлення волі заборонених до використання предметів, в тому числі у засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а саме мобільних телефонів та SIM-карт, користування якими згідно п. 3 Розділу 3 Правил забороняється засудженим, на дане порушення не реагував та вступивши із засудженими у не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством стосунки, за не документування даного порушення та незаконну організацію тривалих та короткострокових побачень, як самостійно, так і через вищевказаних підлеглих йому працівників, систематично протягом 2014-2015 років вимагав та отримував від засуджених неправомірну вигоду у сумі 100 доларів США за кожну добу незаконно наданого побачення.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення чи невчинення такою службовоюособою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінальн6ого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що йому 29.09.2015 вручено письмове повідомлення та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із внесенням застави.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна підозрюваного (обвинуваченого) та спеціальну конфіскацію.

Під час досудового розслідування, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до листа центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Вінниця та Вінницького району вих № 9/13196 від 30.09.2015 у власності транспортних засобів не встановлено.

Разом з тим, квартира, в якій зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_1, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно є приватною власністю ОСОБА_1

Згідно листа КП «ВМБТІ» від 30.06.2015 № 649 зазначена квартира є спільною приватною власністю ОСОБА_1 та його рідного брата ОСОБА_11 в рівних частинах.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є підозрюваним по даному кримінальному провадженню, володіє інформацією щодо застосування як покарання в тому числі і конфіскації належного йому майна, вважаю за необхідне накласти арешт на ? належної йому на праві приватної власності квартири, що розміщена за адресою: АДРЕСА_2, шляхом заборони їх відчуження, тому прокурор просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, перевіривши надані матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до інформаційної довідки №39434668 від 22.06.2015 наданої Державним реєстром речових прав власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_1, є приватною спільною частковою власністю ОСОБА_1

Згідно листа КП «ВМБТІ» від 30.06.2015 № 649 зазначена квартира є спільною приватною власністю ОСОБА_1 та його рідного брата ОСОБА_11 в рівних частинах.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність накладення арешту на нерухоме майно, а саме ? квартири, що розміщена за адресою: АДРЕСА_2, що належить підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватною спільною частковою власності, для забезпечення можливої, в подальшому, конфіскації майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме ? квартири, що розміщена за адресою: АДРЕСА_2, що належить підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватною спільною частковою власності, шляхом заборони її відчуження.

Виконання ухвали доручити прокурору відділу прокуратури Вінницької області юристу 2 класу ОСОБА_2.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом пяти діб з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області.

Слідчий суддя