Рішення № 5290192, 15.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2009 Справа №15/48

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, м. Луцьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Баранинці Ужгородського районну

про стягнення 69041,31 грн., в тому числі 54305,33 грн. основного боргу, 6603,52 грн. інфляційних витрат, 1177,42 грн. 3% річних та 6955,04 грн. пені,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача Андріканич С.С., представник по довіреності Вих.№1711 від 03.11.08;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 69041,31 грн., в тому числі 54305,33 грн. основного боргу, 6603,52 грн. інфляційних витрат, 1177,42 грн. 3% річних та 6955,04 грн. пені.

грн. попередньої оплати, 2560,00 грн. штрафу та 43930,84 грн. пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, аргументуючи обставинами, викладеними в позовній заяві. Виконав вимоги ухвали суду від 01.07.09 та подав витребувані судом документи. Долучив до матеріалів справи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №511297, в якій повідомляється, що станом на 02.07.09 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 Ужгородський район, Закарпатська область, Україна.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмових пояснень по суті спору не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень отримані відповідачем 08.07.09 та 13.07.09); розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості відповідачеві надати пояснення щодо позовних вимог.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр” (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) 22 січня 2007 року укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових старт-карт на АЗС №161, відповідно до умов якого продавець зобовязувався передати у власність покупцю через АЗС з використанням пластикових старт-карт паливно-мастильні матеріали, а покупець зобовязувався прийняти у власність паливно-мастильні матеріали та оплачувати їх вартість (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 4.4 вищевказаного договору, продавець відпускає покупцю паливно-мастильні матеріали з відтермінуванням їх оплати протягом 21 календарних днів, на суму, що не перевищує 50% вартості паливно-мастильних матеріалів, вибраних покупцем в попередньому місяці, але не більше, ніж 20000,00 грн.

На виконання даного договору та на підставі актів прийому-передачі нафтопродуктів в період з 1 липня по 10 серпня 2008 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було поставлено товар на загальну вартість 71018,23 грн. (а. с. 21 24).

Однак за отримані у вказаний період паливно-мастильні матеріали покупець розрахувався тільки частково на суму 16712,90 грн.

Станом на 25.05.09 відповідно до акту звірки взаємних розрахунків (а. с. 18 20), заборгованість відповідача перед позивачем склала 54305,33 грн.

Крім того, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 15 жовтня 2008 року видано гарантійний лист (а. с. 17), в якому останній зобовязався погасити заборгованість за отримані паливно-мастильні матеріали за договором №161 від 22.01.07 на суму 54305,33 грн., однак зазначений борг не сплатив.

Станом на день подання позовної заяви (04.06.09) заборгованість відповідача склала 54305,33 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами. Зокрема, договором купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових старт-карт на АЗС №161 від 22.01.07, актами прийому-передачі нафтопродуктів за період з 01.07.08 по 10.08.08, актами звірки взаєморозрахунків станом на 19.11.08 та 25.05.09. Крім того, відповідач частково оплачував поставлений товар, чим також визнав факт його отримання.

Вказані вимоги відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню. Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 54305,33 грн. боргу.

Відповідно до п. 8.3 укладеного між сторонами договору у випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов оплати товару покупець зобовязується на користь продавця сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Однак, у відповідності до ст. 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року, розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

З урахуванням вищевикладеного, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати підлягає стягненню у розмірі 6955,04 грн.

У звязку з порушенням відповідачем грошового зобовязання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України із відповідача підлягає стягненню 1177,42 грн. 3% річних та 6603,52 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 Ужгородський район, Закарпатська область (р/р 620044096 ЗФ АКБ „Родовідбанк”, МФО 312594, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл Карт Центр”, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк (р/р 26000011104 в КБ „Західінкомбанк” ТЗОВ, МФО 303484, код ЄДРПОУ 33170464) суму 69041/Шістдесят девять тисяч сорок одну/ грн. 31 коп., в тому числі 54305 /Пятдесят чотири тисячі триста пять/ грн. 33 коп. основного боргу, 6603 /Шість тисяч шістсот три/ грн. 52 коп. інфляційних витрат, 1177 /Одну тисячу сто сімдесят сім/ грн. 42 коп. 3% річних та 6955 /Шість тисяч девятсот пятдесят пять/ грн. 04 коп. пені, а також суму 750 /Сімсот пятдесят/ грн. 77 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 /Триста дванадцять/ грн. 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М