Постанова № 52901180, 25.12.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31054/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Виниченко Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом у якому просить визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо застосування під час призначення/перерахунку його пенсії за період з 25 вересня 2006 року по 21 жовтня 2010 року та з 23 липня 2011 року до моменту винесення рішення положень Бюджетних законів та підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм визначено значно менший розмір пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення, перерахунку та виплати йому недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 49, 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період та зобов"язати Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити призначення, перарахунок та виплату йому державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 цього Закону у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 25 вересня 2006 року по 21 жовтня 2010 року та з 23 липня 2011 року до моменту винесення у справі рішення.

В обґрунтування вимог посилається на те, що він являється інвалідом ІІ групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕ, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Через виникненням у нього сумнівів щодо правильності призначення йому пенсії у розмірах встановлених ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, звернувся до відповідача із відповідною заявою від 10.09.2014 року з проханням надати розгорнуту довідку про розміри державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю та у разі виплати такої пенсії у менших розмірах, ніж це передбачено законом, провести виплату різниці недоотриманих сум. При цьому Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва була надана відповідь від 10.10.2014 року з відмовою у вчиненні таких дій з посиланням на те, що призначення та виплата його пенсії здійснюється на підставі документів, які містяться у матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства України. Проте йому виплачувалися пенсії у значно меншому розмірі, при цьому застосовувалися підзаконні нормативні акти - постанови Кабінету Міністрів України, що суперечать Закону, Конституції України та суттєво обмежують його конституційні права, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

Відповідачем до суду подані письмові заперечення на позов з проханням відмовити у задоволенні вимог зв"язку з їх безпідставністю та пропущенням ОСОБА_1 строку позовної давності, до того ж пенсія позивачу з 25.09.2006 року виплачується відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку скороченого провадження, згідно положень ст. 183-2 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.12.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 25.09.2006 року по 21.10.2010 року та з 23.07.2011 року по 18.05.2014 року залишені без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як убачається із матеріалів справи, позивач попередньо звертався до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою від 10.09.2014 року про надання інформації та роз"яснення щодо порядку нарахування пенсії, починаючи з 01.01.2000 року, та провести перерахунок і виплату недоплачених сум пенсії у разі її нарахування без дотримання ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідачем ОСОБА_1 була надана письмова відповідь від 10.10.2014 року із зазначенням розрахунку та сум виплат пенсії з повідомленням про те, що з 25.09.2006 року по теперішній час пенсія позивачу виплачуються відповідно до вказаного Закону з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом II групи з 01.07.2006 року безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК № 013426 (а.с. 21). ОСОБА_1 з 01.11.1998 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та з 25.09.2006 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інвалід 2 групи, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникненню права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Згідно абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Починаючи з 01.01.2014 року, Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 06.07.2014 р. № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статей 50 та 54 вказаного Закону.

Проте, Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 року № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС становить для II групи інвалідності 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам II групи у розмірі 379,6 гривні.

Вказана норма діє з 16 серпня 2014 року.

Таким чином, з 16.08.2014 року, розміри пенсій передбачених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежуються вимогами Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій, позивачу з 30.01.2014 по 15.08.2014 року підлягають застосуванню норми статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210.

Проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання дій неправомірними та про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити нарахування, перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає задоволенню в межах строку звернення до адміністративного суду визначеного процесуальним законом, а саме за період з 19.05.2014 року по 15.08.2014 року.

За наведених обставин заявлені вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 46, 92, 152 Конституції України, ст. ст. 14, 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 8, 9, 99, 100, 107, 183-2, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови в проведені перерахунку та виплати пенсій в розмірах, передбачених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними за період з 19.05.2014 року по 15.08.2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити нарахування, перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), який став інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання у зв"язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 19.05.2014 року по 15.08.2014 року з урахуванням проведених позивачеві виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя