Постанова № 52901018, 31.12.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31995/14-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм таксі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 2 ст. 187 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 04.11.2014 р. о 22 год. 45 хв. був відсутній за місцем проживання чим порушив правила адміністративного нагляду, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд повідомлено не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, копію ухвали Богунського районного суду м. Житомира, довідку про звільнення з місць позбавлення волі, довідку "Армор", приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" станом на день розгляду справи становить 36 грн. 54 коп.

Керуючись ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1, ч. 2 ст. 187 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що на день розгляду справи становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки на реквізити для перерахування судового збору : Отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871, банк отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ 02896696.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Строк пред'явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративне правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.06.2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.

Суддя: Л.М. Виниченко