Постанова № 52896940, 27.05.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
27.05.2015
Номер справи
752/4543/15-к
Номер документу
52896940
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 752/4543/15-к

Провадження №: 1-кп/752/400/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Дідика М.В.,

секретаря Гайдамаки Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 32014100010000055 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого за ч.2 ст. 367 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Збаравської Н.В., Коржа Р.М.;

обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Черезова І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

22.12.03 року ОСОБА_1, як голова правління ЗАТ «Чорноморська суднобудівна компанія», перебуваючи в м. Києві вул. Амурська буд. 6, шляхом підписання та скріплення печаткою підприємства, вніс неправдиві відомості до декларації з ПДВ №302526 від 22.12.2003р., за листопад 2003 року, в пункти 10.1, 18.2, 21 та 25 суму ПДВ - 6 940 108 грн., як суму податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету України та в подальшому підтвердив вказану суму заявлену на відшкодування, шляхом підписання від імені підприємства ЗАТ «ЧСК» довідки №13-23/09- 32588876 від 31.03.04 «Про результати попередньої позапланової документальної перевірки з питань відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України».

Здійснюючи свої дії та являючись службовою особою підприємства ЗАТ «ЧСК» ОСОБА_1 не передбачав, що в результаті цих дій може бути завдано істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, хоча повинен був і міг передбачити зазначені порушення податкового законодавства. Голова правління ЗАТ «ЧСК» ОСОБА_1, будучи не обізнаним у бухгалтерському обліку та податковому законодавстві, не маючи освіти, практики роботи в сфері бухгалтерського та податкового обліку, скоїв службову недбалість, тобто неналежно виконав свій службовий обов'язок по контролю та організації бухгалтерського обліку, а саме безпідставно скріпив підписом декларацію з ПДВ №302526 від 22.12.2003 р. за листопад 2003р., чим зависив податковий кредит з ПДВ та суму позитивного значення чистої суми ПДВ, яка перерахована з Державного бюджету України в сумі 6 940 108 грн. на рахунок ЗАТ «ЧСК».

Тобто, ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, службова недбалість, - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним та суду пояснив, що дійсно, будучи головою правління ЗАТ «ЧСК», поклавшись на свого бухгалтера, допустивши службову недбалість в 2003 році підписав декларації з ПДВ, про які іде мова в обвинувальному акті.

Суд, ураховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

Перед завершенням судового розгляду, адвокат звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», та закриття провадження. В обгрунтування зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні у 2003 році злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, тобто злочину середньої тяжкості. Має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої не позбавлений батьківських прав.

А тому, обвинувачений має бути звільнений саме від відповідальності, оскільки вчинив діяння до вступу в силу Закону України «Про застосування амністії в Україні», в новій редакції, яким передбачено звільнення від покарання.

Обвинувачений просить звільнити від відповідальності та провадження закрити на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», оскільки станом на 2011 рік мав двох неповнолітніх дітей, стосовно яких не позбавлений батьківських прав. Наслідки застосування амністії йому роз»яснені та зрозумілі.

Прокурор вважає, що клопотання підлягає задоволенню. Існують законні підстави для закриття провадження відносно обвинуваченого на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році» та звільнення його від відповідальності.

Провівши судовий розгляд, заслухавши сторони, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст.1п. «в» Закону України «Про амністію у 2011 році», підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», передбачено звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону.

Як встановлено, обвинувачений у 2003 році вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 367 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості.

В ході судового розгляду встановлено, що на день набрання чинності Закону України «Про амністію в 2011 році», не позбавлений батьківських прав обвинувачений ОСОБА_1 мав неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується оригіналом свідоцтва про народження та довідкою.

Суд також прийшов до висновку, що обвинувачений підлягає звільненню саме від відповідальності, а не від покарання, як визначено у Законі України «Про застосування амністії в Україні», зміни до якого набрали чинності з 01.01.2012 року. Мотивуючи зазначене рішення суд враховує наступне.

Із 01.01.2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів України» від 02.06.2011 року № 3465, відповідно до якого Закон України «Про застосування амністії в Україні», викладено в новій редакції, згідно якої, амністією визнається звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.5 КК України, яка є формою реалізації ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 ст.5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, який скасовує злочинність діяння, пом»якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Порівняльний аналіз положень Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року та Закону України «Про застосування амністії в Україні» ( у редакції від 02.06.2011 року) дає підстави для висновку, що положення Закону України «Про амністію у 2011 році» є більш сприятливими для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно, тому повинні бути застосовані в даному випадку до обвинуваченого ОСОБА_1

Стороною обвинувачення не надано, а судом не встановлено даних, які виключають можливість застосування до обвинуваченого амністії.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. ст. 1 п. „в", 6 Закону України "Про амністію в 2011 році ", ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження закриттю.

Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), тому стягнення витрат на залучення експерта з обвинуваченого не проводити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 285,371,372 КПК України, ст. 44 КК України, ст.ст. 1 п. «в», 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України в зв"язку з застосуванням до нього ст. 1 п. «в» Закону України "Про амністію в 2011 році ", а кримінальне провадження закрити.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження, закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Дідик М.В.

Попередній документ : 52896935
Наступний документ : 52896943