Рішення № 52894923, 26.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/4025/15 Головуючий 1-ї інстанції - Оксененко В.А.

Справа №643/3872/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Сащенко І.С.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» в особі керуючого санацією Немашкалова В.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року прокурор Київського району м. Харкова в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в місті Харкові (надалі - ПАТ «ДЕІБ» або Банк) звернувся до суду із зазначеним позовом.

У подальшому прокурор відмовився від підтримання позову, у зв'язку з чим в якості позивача до участі у справі залучено - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» в місті Харкові, який уточнив 03.04.2014року вимоги і просив: 1.визнати за Банком право іпотеки на житловий будинок з прибудовами в літ. «Л-1», житловою площею 139,8кв.м, загальною площею 209,5кв.м та надвірними будівлями: гараж літ. «М», огорожа №5-8, замощення «І» та земельну ділянку загальною площею 0,1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807261 від 27 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. (далі - ПН ХМНО) за реєстровим №882; 2.в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на житловий будинок з прибудовами в літ. «Л-1», житловою площею 139.8 кв.м, загальною площею 209,5кв.м та надвірними будівлями: гараж літ. «М», огорожа №5-8, замощення «І» та земельну ділянку загальною площею 0.1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807261 від 27 березня 2007 року, посвідченого ПН ХМНО Десятниченко О.В. за реєстровим №882, із застосуванням способу реалізації, передбаченого ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк», яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна у сумі 2 084 710,16дол. США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24 березня 2014 року становить - 21 256 747,14грн. та 846,31грн. заборгованість за несплачену комісію.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 27 березня 2007року між Банком та ТОВ «Тімекс» укладено Генеральну угоду №6807N4, з усіма змінами та доповненнями, з загальним лімітом заборгованості у розмірі 2 100 000,00дол. США, строком до - 25 березня 2010 року. У рамках цієї Генеральної угоди між Банком та позичальником укладено кредитний договір №6807К17 від 27 березня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості в еквіваленті 1 500 000,00дол. США, з кінцевим терміном погашення кредиту - 25 березня 2010 року; кредитний договір №68608К21 від 06 жовтня 2008року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості у розмірі 300 000,00дол. СIIIА, з кінцевим терміном погашення кредиту - 28 лютого 2010 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №6807261 від 27 березня 2007 року, згідно якого останній передав в іпотеку Банку житловий будинок з прибудовами літ. «Л-1», житловою площею 139,8кв.м, загальною площею 209,5кв.м, та надвірними будівлями: гараж літ. «М», огорожа №5-8, замощення «І», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 700 830,00грн., та земельну ділянку загальною площею 0,1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, заставною вартістю 262 000,00грн.

У квітні 2014 року Банк збільшив позовні вимоги, зазначивши, що у зв'язку з невиконанням позичальником ТОВ «Тімекс» зобов'язань станом на 24 березня 2014 року заборгованість за кредитними договорами збільшилася і становить - 2 084 710,16дол. США, а саме за кредитним договором №6807К17 від 27 березня 2007 року заборгованість становить - 1 783 372,85дол. США, що еквівалентно 18 184 161,26грн., яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 1 598 912,54дол. США, що еквівалентно 16 303 311,71грн., простроченої заборгованості за процентами у сумі 184 460,31дол. США, що еквівалентно 1 880 849,55грн., простроченої заборгованості за комісією в сумі 846,31грн.. Заборгованість за кредитним договором №68608К21 від 06 жовтня 2008 року становить - 301 337,31дол. США, що еквівалентно 3 072 585,88грн., яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 288 600,00дол. США, що еквівалентно 942 709,90грн.; простроченої заборгованості за процентами в сумі 12 737,31дол. США, що еквівалентно 129 875,98грн. Окрім того зазначають, що іпотекодавець ОСОБА_1, без згоди та повідомлення про це Банк, змінив адресу предмету іпотеки з АДРЕСА_1 та зареєстрував предмет іпотеки на праві власності за іншою фізичною особою, а саме за дружиною ОСОБА_2, яка стала власником заставленого майна.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ПАТ«ДЕІБ» - ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 заперечував проти позову, вказуючи, що ТОВ «Тімекс» було визнано банкрутом, ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому кредитні та іпотечний правочини є припиненими.

Відповідач ОСОБА_1, третя особа ТОВ «Тімекс» в особі керуючого санацією Немашкалова В.М. про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, до суду вони не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2014 року, в задоволенні позову ПАТ «ДЕІБ» відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 березня 2015 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДЕІБ» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність ТОВ «Тімекс» є припиненою на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 31 січня 2013 року, відповідні дані внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10 лютого 2013 року, боргові зобов'язання ТОВ «Тімекс» припинені, тому іпотека, як похідне зобов'язання за договором кредиту укладеним з ТОВ «Тімекс», також припинилась.

Проте, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, без з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, без належної оцінки зібраним у справі доказам.

Так, судовим розглядом встановлено, що 27 березня 2007 року між Банком та ТОВ «Тімекс» укладено Генеральну угоду № 6807N4, з усіма змінами та доповненнями, з загальним лімітом заборгованості - 2 100 000,00дол. США, строком до 25 березня 2010 року.

У рамках цієї Генеральної угоди між Банком та ТОВ «Тімекс» укладено кредитний договір №6807К17 від 27 березня 2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості в еквіваленті 1 500 000,00дол. США. з кінцевим терміном погашення кредиту до 25 березня 2010 року, а також кредитний договір №68608К21 від 06 жовтня 2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого позичальнику відкрито не відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості в розмірі 300,000,00дол. США з кінцевим терміном погашення кредиту до 28 лютого 2010 року.

У забезпечення виконання зобов'язань між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №6807261 від 27 березня 2007 року, згідно якого останній передав в іпотеку банку житловий будинок з прибудовами літ. «Л-1», житловою площею 139,8кв.м. загальною площею 209,5кв.м та надвірними будівлями; гараж літ. «М», огорожа № 5-8 , замощення «І», що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1, заставною вартістю 700 830 грн., та земельну ділянку загальною площею 0,1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, заставною вартістю 262 000,00грн.

Як свідчать матеріали справи, іпотекодавець ОСОБА_1 відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.06.2014року є засновником юридичної особи - ТОВ «Тімекс» (а.с. 53 том 2).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Тімекс» кредитних зобов'язань станом на 24 березня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 2 084 710,16дол. США, яка за кредитним договором №6807К17 від 27 березня 2007 року становить - 1 783 372,85дол. США, що еквівалентно 18 184 161,26грн., яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 1 598 912,54дол. США, що еквівалентно 16 303 311,71грн.; простроченої заборгованості за процентами у сумі 184 460,31дол. США, що еквівалентно 1 880 849,55грн.; простроченої заборгованості за комісією в сумі 846,31грн. Заборгованість за кредитним договором №68608К21 від 06 жовтня 2008 року становить - 301 337,31дол. США, що еквівалентно 3 072 585,88грн., яка складається із: простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 288 600,00дол. США, що еквівалентно 942 709,90грн.; простроченої заборгованості за процентами у сумі 12 737,31дол. США, що еквівалентно 129 875,98грн.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

31.01.2013року господарським судом Харківської області (по справі №Б-48-25-10) затверджено ліквідаційний звіт ТОВ «Тімекс» та ліквідовано це товариство. На підставі цієї ухвали господарського суду зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення ТОВ «Тімекс» та внести запис до Єдиного державного реєстру (далі - ЄДР) про припинення діяльності юридичної особи - ТОВ «Тімекс».

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14 листопада 2014 року ТОВ «Тімекс» є ліквідованим, відповідні дані внесено до реєстру 10 лютого 2013 року (а.с.166-167 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч.1 ст.575. п.1) ч.1 ст.593, ч.1 ст.609 ЦК України, ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

Зважаючи на це припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою № 6-52цс13 від 11 вересня 2013 року).

Разом з тим, матеріали справи свідчать проте, що 01.04.2013року постановою Харківського апеляційного господарського суду було скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 31.01.2013року і справу направлено до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2003року (у справі №Б-48-25-10) постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013року залишена без змін.

04.02.2014року ухвалою господарського суду Харківської області призначено ліквідатором ТОВ «Тімекс» Немашкалова В.М. Останній 18.02.2014року звернувся до Реєстраційної служби відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківського міського Управління юстиції з метою отримання виписки з ЄДР із внесеннями змінами в Єдиний державний реєстр про стан банкрута ТОВ «Тімекс» для виконання дій пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури. Однак, ліквідатору було відмовлено у внесенні змін до ЄДР з тих підстав, що у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби ХМУЮ знаходиться ухвала Московського районного суду м. Харкова від 07.11.2013року, яка винесена у справі №643/17628/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання недійсним правочину та якою у забезпечення позову заборонено Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби ХМУЮ юстиції вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Тімекс».

За час призначення ліквідатором ТОВ «Тімекс» арбітражного керуючого Немашкалова В.М., останній не має можливості внести зміни у відомості до Реєстраційної служби відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківського міського управління юстиції про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 31.01.2013року та відновити юридичний стан банкрута ТОВ «Тімекс» зі стану «припинено» в стан «припинення» за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013року - з причин вжиття заходів забезпечення позовів у вигляді заборони вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Тімекс», які були вжиті судовими рішеннями перших інстанцій, а потім скасовані цими судами або апеляційним судом, зокрема:

-ухвала Московського районного суду м. Харкова від 07.11.2014року у справі №643/17246/14ц скасована ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11.03.2015року;

-ухвала Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2014року у справі №645/5836/14ц скасована ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.12.2015року;

-ухвала Московського районного суду м. Харкова від 07.11.2013року у справі №643/17628/13ц скасована ухвалою цього ж суду від 30.04.2014року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02.06.2014року;

-ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.03.2015року у справі №644/2101/15ц скасована ухвалою цього ж суду від 01.04.2015року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015року.

Але, до теперішнього часу державним реєстратором відділу державної реєстраційної служби постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013року не виконано, що має наслідком існування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису №14801170016023079 від 11.02.2013року про припинення ТОВ «Тімекс», який не відповідає дійсним обставинам.

Окрім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2015року у справі №Б-48/25-10 ліквідатором банкрута ТОВ «Тімекс» призначеного нового арбітражного керуючого - ОСОБА_8 Копія вказаної ухвали була направлена судом до державного реєстратора, однак до цього часу відповідний запис до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено.

Оскільки судове рішення про банкрутство ТОВ «Тімекс» скасовано і поновлено провадження у справі про його банкрутство, тому залишаються чинними зобов'язання боржника ТОВ «Тімекс» за Генеральною кредитною угодою, що забезпечені іпотекою майна відповідно до іпотечного договору №6807N61 від 27.03.2007року.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення - про задоволення позову ПАТ «ДЕІБ».

Та обставина, що при новому розгляду справи апеляційним судом позивачу ПАТ «ДЕІБ» стало відомо, що власником спірного іпотечного майна стала ОСОБА_9 на підставі договорів дарування житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки від 30.04.2015року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровими номерами №№701,704, не позбавляє права ПАТ «ДЕІБ» звернутися до суду з відповідним позовом.

На підставі вимог ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу та стягненню з відповідачів. Первісно цей позов було заявлено прокурором в інтересах держави, останній звільнений від сплати судових витрат, а тому сума судового збору 3 654,00грн., яка повинна була бути сплачена при подачі позовної заяви до суду підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави, а саме з кожного в рівних частках - по 1 827,00грн. Окрім того, ПАТ «ДЕІБ» при подачі апеляційної скарги сплатило судовий збір в розмірі 1 827,00грн, а при подачі касаційної скарги в сумі 2 557,80грн., на загальну суму 4 384,80грн., згідно доданих до матеріалів справи квитанцій. Отже, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДЕІБ» підлягає стягненню судовий збір в рівних частках - з кожного по 2 192,40грн.

Згідно п.п.1),4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.307ч.1п.2), 309ч.1п.п.1),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» - задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» в особі керуючого санацією Немашкалова В.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк» право іпотеки на житловий будинок з прибудовами в літ. «Л-1», житловою площею 139,8кв.м, загальною площею 209,5кв.м, з надвірними будівлями: гараж літ. «М», огорожа №5-8, замощення - «І», та земельну ділянку, загальною площею 0,1000га, кадастровий номер № НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807Z61 від 27 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. за реєстровим №882.

Звернути стягнення на житловий будинок з прибудовами в літ. «Л-1», житловою площею 139,8кв.м, загальною площею 209,5кв.м, та надвірними будівлями: гараж літ. «М», огорожа №5-8, замощення «І» та земельну ділянку загальною площею 0.1000га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №6807Z61 від 27 березня 2007 року, посвідченого ПН ХМНО Десятниченко О.В. за реєстровим №882, із застосуванням способу реалізації, передбаченого ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку» шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк», яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна у сумі 2 084 710,16дол. США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24 березня 2014 року становить - 21 256 747,14грн. та 846,31грн. заборгованість за несплаченою комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в доход держави судовий збір, який підлягав сплаті при подачі позовної заяви в сумі - 3 654,00грн., тобто з кожного в рівних частках - по 1 827,00грн. та на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 1827,00грн. та при подачі касаційної скарги 2 557,80грн., на загальну суму 4 384,80грн., тобто з кожного в рівних частках - по 2 192,40грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -