Рішення № 52889147, 23.10.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8979/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечко С.П.,

при секретарі Терешкович Ю.М., Сич І.І.,

з участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3,

представника відповідача Іващенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПП-Ф «Еліт-Пошук» про стягнення коштів за невиконання умов договору на туристичне обслуговування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до ПП-Ф «Еліт-Пошук» про стягнення коштів за невиконання умов договору на туристичне обслуговування, просять стягнути з ПП-Ф «Еліт-Пошук» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 4000 грн., на користь ОСОБА_2 8366 грн. за невиконання умов договору № 2702/1 від 27.02.2014 року та стягнути з ПП-Ф «Еліт-Пошук» на користь ОСОБА_1 3 % річних в сумі 120 грн., на користь ОСОБА_2 3 % - 250, 98 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПП-Ф «Еліт-Пошук» в особі директора Іващенко І.І. укладено договір № 2702/1 на туристичне обслуговування шести осіб. Згідно Додатку №1 до договору, ОСОБА_1 замовила тур до Болгарії на період з 15.07. по 28.07.2014 року вартістю 12366 грн. На виконання умов п.п. 2.2.2., 4.1 договору ними було перераховано кошти в сумі 12366 грн., що підтверджується квитанціями. Незважаючи на те, що свої зобов'язання за договором вони виконали, в тур до Болгарії ніхто з шести осіб не поїхав, сплачені неї кошти директор ПП-Ф «Еліт-Пошук» не повернула. Вважають, що даними коштами директор ПП-Ф «Еліт-Пошук» розпорядилась на власний розсуд, тому за користування коштамиз відповідача слід стягнути за період з 27.02.2014 р. по 23.06.2015 року 3% річних від простроченої суми.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, підтримала подані на позов заперечення, вказала, що ПП-Ф «Еліт-Пошук» є посередником з реалізації туристичного продукту туроператорів. Відповідно до замовлення від 27.02.2014 року ОСОБА_1, ПП-Ф «Еліт-Пошук» забронювало в ТзОВ «Туроператор Ільтур» путівку на 6 осіб до Болгарії з 15.07.2014 р. по 28.07.2014 р. ТзОВ «Туропертар Ільтур» підтвердив дане замовлення шляхом надіслання підтвердження. Туристичні послуги були оплачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, в свою чергу ПП-Ф «Еліт-Пошук» оплатило рахунок виставлений туроператор. Вважає, що ПП-Ф «Еліт-Пошук» виконало всі покладені на нього обов'язки, винуватцем того, що позивачі та члени їх сім'ї не поїхали в Болгарію є ТзОВ «Туроператр «Ільтур», з приводу шахрайських дій якого у провадженні слідчого відділу Шевченківського районного управління перебувають кримінальні провадження за фактами можливих шахрайських дій. Окрім того, 16.07.2014 року ОСОБА_1 отримала від ПП-Ф «Еліт-Пошук» в особі директора Іващенко І.І. кошти в сумі 930 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судом встановлено, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПП-Ф «Еліт-Пошук» в особі директора Іващенко І.І. укладено договір № 2702/1 на туристичне обслуговування шести осіб для поїздки в Болгарію на період з 15.07. по 28.07.2014 року.

На виконання вищевказаного договору, 27.02.2014 р. ОСОБА_2 перерахував ПП-Ф «Еліт-Пошук» кошти в сумі 8366 грн., що підтверджується квитанцією «А-Банк», а ОСОБА_1 перерахувала ПП-Ф «Еліт-Пошук» кошти в сумі 4000 грн/, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордену.

Відповідно до роздруківки з електронної пошти ПП-Ф «Еліт-Пошук», 27.02.2014 р. ТзОВ «Туропертар «Ільтур» підтвердив вищевказане замовлення за номером 18203.

27.02.2014 р. ПП-Ф «Еліт-Пошук» перерахувало кошти за туристичні послуги № 18203 (Болгарія з 15.07.2014 по 28.07.2014 р.) в сумі 11188, 08 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №18203.

Допитавна в якості свідка Іващенко І.І. суду показала, що ПП-Ф «Еліт-Пошук» оплатило кошти ТзОВ «Туроператор Ільтур» за путівку на відпочинок сімї ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Болгарії з 15.07.2014 р. по 28.07.2014 р., що стверджується платіжним дорученням №28 від 27.02.2014 року. Пізніше ПП-Ф «Еліт-Пошук» направляло вимогу про повернення коштів ТзОВ «Туроператор Ільтур».

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно із ч. 10 ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Так, ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Також ч. 1ст. 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно із ч. 13 ст. 20 Закону України «Про туризм» права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1,2 ст. 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Пунктом 5.1 пп. 5.1.1 статті 5 договору на реалізацію туристичних послуг, укладеного 05 березня 2011 року ТзОВ «Туроператор Ільтур» та ПП-Ф «Еліт-Пошук», передбачено, що туроператор несе відповідальність за не надання повного та якісного обслуговування туристів, відповідно до раніше обумовлених туристичних послуг та категорії обслуговування на рівні стандартів, установлених у країні перебування. У разі не надання повного/часткового обслуговування за замовленим туром туроператор повертає повну вартість ненаданих послуг.

Установлено, що саме з вини туроператора позивачами не отримані оплачені ним послуги.

У відповідності до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з диспозицій ч.ч. 1, 2, 10 cт. 20, ч. 2 cт. 30, ч.ч.1, 2 cт. 32, ч. 3 ст. 33 Закону України „Про туризм", ч. 4 cт. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", ст. 610, 611, ч. 5 ст. 653, ч. 1 ст. 901 ЦК України, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові ВСУ № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Доводи позивачів про те, що директор ПП-Ф «Еліт-Пошук» сплачені ним кошти за туристичний тур витратила на власний розсуд нічим не підтверджені.

Таким чином, позовні вимоги до ПП-Ф «Еліт-Пошук» є безпідставними, оскільки остання діяла як представник ТзОВ "Туроператор Ільтур" на підставі агентського договору.

На підставі наведеного та керуючись, ст. ст. 10, 11, 60-64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПП-Ф «Еліт-Пошук» про стягнення коштів за невиконання умов договору на туристичне обслуговування- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.П. Харечко