Вирок № 52887860, 16.10.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1576/15-к

Пров. № 1-кп/544/134/2015

В И Р О К

іменем України

16 жовтня 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12015170290000468 від 22.05.2015, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, військовозобов'язаного, не одруженого, освіта середня, не працюючого, утриманців не має, військових та спеціальних звань немає, не є учасником бойових дій, не депутат, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Тютюнника В.В., із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

у с т а н о в и в :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру про те, що він зберігав у погребі на подвір'ї за місцем свого проживання АДРЕСА_1 обріз військової гвинтівки зразка 1891/30 рр., конструкції С.І.Мосіна серійний номер «НОМЕР_2» калібру 7,62 мм, яка виготовлена саморобним способом та є придатною для здійснення пострілів, та три військові гвинтівочні патрони калібру 7,62х53 мм, зразка 1908 року, які є бойовими припасами, виготовлені промисловим способом, без передбаченого законом дозволу, які знайшов у лісі поблизу с. Ївженки Пирятинського району Полтавської області та переніс до свого місця проживання на зберігання до їх вилучення під час огляду 14.09.2015 працівниками Пирятинського РВ УМВС України у Полтавській області.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, відповідає змісту обвинувального акта.

Між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником В.В. 29 вересня 2015 року укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри за ч. 1 ст. 263 КК України у судовому провадженні.

В угоді зазначається також узгоджене її сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК є тяжким злочином та внаслідок його вчинення шкода завдана лише суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, положення ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК, а саме, обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.

При цьому, суд відповідно до частин 5 та 6 ст. 474 КПК переконався, що обвинувачений винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки угоди, характер обвинувачення та конкретне покарання, передбачене ч. 1 ст. 263 КК, погоджене сторонами угоди у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником В.В.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні для проведення судової балістичної експертизи становлять 245 грн 52 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суд

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2015 року по кримінальному провадженню, унесеному до ЄРДР за №12015170290000468 від 22.05.2015, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником Владиславом Васильовичем, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Пирятинським РВ ГУ МВС України в Полтавській області01.04.2008, ІДН НОМЕР НОМЕР_1, витрати на залучення експерта у розмірі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 копійок для проведення судової балістичної експертизи від 22.09.2015 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12015170290000468 від 22.05.2015, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Речовий доказ по справі - обріз військової гвинтівки зразка 1891/30 рр., конструкції С.І.Мосіна серійний номер «НОМЕР_2» калібру 7,62 мм та три військові гвинтівочні патрони калібру 7,62х53 мм, зразка 1908 року, які знаходиться в кімнаті зберігання зброї Пирятинського РВ УМВС України у Полтавській області - передати Пирятинському РВ УМВС України в Полтавській області для розпорядження згідно з діючими інструкціями про зброю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: