Ухвала суду № 52880087, 26.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1432/15 Справа № б/н Слідчий суддя - Лила В.М. Суддя-доповідач - Риб'янець С.А.

Категорія: ст. 173 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача Рибянця С.А.,

Суддів: Мудрецького Р.В., Алькової С.М.,

секретаря Пиріч Н.А.,

за участю:

прокурора Каплун П.О.,

слідчого Литвинова В.В.,

представників ТОВ «ЕД-МАР»: адвоката Пашніної А.В.,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали за апеляційною скаргою прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого СВ ФР Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС в Дніпропетровської області про арешт грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ФР Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС в Дніпропетровської області про арешт грошових коштів у сумі 6984611,85 гривень, що знаходяться на рахунках № 26009013033657 (українська гривня), № 26009013033657 (євро), № 26009013033657 (долар США), № 26009013033657 (російський рубль) підприємства ТОВ «ЕД-МАР» (код ЄДРПОУ 36960427), відкритих у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» (МФО 320627), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015040000000013 від 30 січня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказане судове рішення слідчий суддя вмотивував відсутністю по кримінальному провадженню підозри будь-якій особі. Слідчий не довів наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти на рахунках можуть бути об'єктом забезпеченням цивільної відповідальності ТОВ «ЕД-МАР», оскільки цивільного позову у провадженні не заявлено. Крім того, судом встановлено неповноту обставин, на які посилається слідчий, зокрема не вказана точна та повна назва банку чи його відділень, у яких відкритті рахунки ТОВ «ЕД-МАР» та їх адреса.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор прокуратури Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на грошові кошти у сумі 6984611,85 гривень, що знаходяться на рахунках № 26009013033657 (українська гривня), № 26009013033657 (євро), № 26009013033657 (долар США), № 26009013033657 (російський рубль) підприємства ТОВ «ЕД-МАР» (код ЄДРПОУ 36960427) відкритих у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» (МФО 320627). Зобов'язати службових осіб вказаної банківської установи зробити відмітку дати виконання ухвали суду, суму арештованих коштів, суми їх надходження на зазначені рахунки. Надати слідчим СВ та оперативним співробітникам ФР Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області право накладення арешту на грошові кошти.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою і невмотивованою у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, адже службові особи ТОВ «ЕД-МАР» в період з 01 січня по 31 грудня 2013 року при здійсненні фінансово-господарської діяльності по реалізації металевої продукції з підприємствами, які мають ознаки фіктивності ТОВ «Бі-ПРОМ», ТОВ»Спец Груп», ТОВ «Стройбуд 2012», ТОВ «Текс Менеджмент», ТОВ «Оптбізнесгруп», ТОВ ВО «Дніпротехніка», ухилилися від сплати податку на прибуток на суму 6984611 гривень 85 копійок. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №320150040000000013 31 січня 2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Підставою для внесення таких відомостей став висновок акту документальної перевірки ОУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №597/221/36960427 від 06 листопада 2014 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення слідчого, думку представників ТОВ «ЕД-МАР», які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції є неспроможними.

В силу ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 статті 167 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як встановлено апеляційним переглядом за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Фактично підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Проаналізувавши зміст клопотання слідчого про арешт майна, колегія суддів приходить до висновку, що вказане клопотання є невмотивованим належним чином, оскільки слідчий лише зробив посилання на передбачені законом загальні підстави, у зв'язку з якими здійснюється арешт майна, жодним чином не вказавши взагалі на наявність конкретних обґрунтованих підстав. Слідчий посилається на досягнення ним у майбутньому можливості оголошення підозри невизначеним особам та заявлення після проведення економічної експертизи цивільного позову для забезпечення також у майбутньому відшкодування завданої шкоди. Не містить клопотання і чітких аргументів вважати, що майно у вигляді грошових коштів відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

До того ж, в с удовому засіданні апеляційного суду прокурором та слідчим не доведено наявність достатніх підстав вважати, що гроші на рахунках можуть бути засобом забезпеченням цивільної відповідальності ТОВ «ЕД-МАР», оскільки цивільного позову у провадженні не заявлено.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого СВ ФР Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС в Дніпропетровської області про арешт грошових коштів у сумі 6984611,85 гривень, що знаходяться на рахунках № 26009013033657 (українська гривня), № 26009013033657 (євро), № 26009013033657 (долар США), № 26009013033657 (російський рубль) підприємства ТОВ «ЕД-МАР» (код ЄДРПОУ 36960427) відкритих у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» (МФО 320627), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015040000000013 від 30 січня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______ ____ ______

Рибянець С.А. Мудрецький Р.В. Алькова С.М.