Ухвала суду № 52879978, 28.10.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/206/5924/15-к

Провадження № 1-кс/206/589/15

У Х В А Л А

"28" жовтня 2015 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Колісник В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання слідчого СВ Самарського ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області капітана міліції Пеньков С.А. про продовження строків тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вороніж, громадянина Росії, маючого вищу освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

06.08.2015 року Самарським районним судом за

ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесяти) годин громадських робіт,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,

за участю

підозрюваного ОСОБА_2,

прокурора Двойнічна Л.М.,

слідчого Пеньков С.А.,

в с т а н о в и в:

28 жовтня 2015 року слідчий СВ Самарського ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області капітан міліції Пеньков С.А. звернувся до суду із клопотанням про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_2 який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27 липня 2015 року приблизно о 18:10 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 та її матір'ю ОСОБА_5, де влаштував сварку з останньою. Після чого, 27 липня 2015 року приблизно о 18:15 годині, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_5, у ОСОБА_2 раптово виник умисел, направлений на нанесення останній тілесних ушкоджень.

Далі, 27 липня 2015 року приблизно о 18:16 годині, ОСОБА_2 знаходячись у кімнаті ОСОБА_5 за вказаною раніше адресою, а саме: стоячи поряд з ліжком, на якому в той момент лежала ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, правою рукою схопив останню за волосся та стягнув з ліжка на підлогу. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, наніс не менше трьох ударів правою ногою в лівий бік тулуба ОСОБА_5 Потім, з силою витягнув останню за волосся на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2. Тримаючи ОСОБА_5 за волосся ОСОБА_2 наніс не менше двох ударів кулаком правої руки в обличчя останній, в наслідок чого вона впала та вдарилася потиличною частиною голови об бетонне покриття подвір'я. Коли ОСОБА_5 лежала лицем вверх на подвір'ї, ОСОБА_2 наніс не менше двох ударів правою ногою в лівий бік тулубу ОСОБА_5 та, піднявши праву ногу над обличчям останньої, наніс умисно з силою один удар ногою зверху по голові.

Після чого, 27 липня 2015 року приблизно о 18:25 годині ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії, залишивши ОСОБА_5 лежати на подвір'ї, а сам зайшов до будинку.

У результаті умисних дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню, дефекту кори в області середньої скроневої звивини в середній її третині (розтрощення), з розвитком підгострої внутрішньо-мозкової гематоми в скронево-потиличній долі праворуч, з проривом в шлуночкові систему, з перифокальним кільцем набряку та зміщенням правого шлуночку ліворуч, пластинчатої субдуральної гематоми малого об'єму в лобній області ліворуч, геморагічних вогнищ забиття речовини головного мозку в обох лобних долях, параорбітальних гематом праворуч та ліворуч, численних саден обличчя - стан після операції; а також численних саден тулуба, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю, згідно висновку експерта №3986е/819 від 01.09.2015 року.

Своїми умисними діями, які виразились у умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

31 липня 2015 року відомості про вчинення вказаного злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040700001213.

31 серпня 2015 року у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

04 вересня 2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 02 листопада 2015 року включно.

28.10.2015 року строк досудового розслідування у чинному кримінальному провадженні прокурором Самарського району м. Дніпропетровська продовжено до трьох місяців, тобто до 30.11.2015 року.

У даному кримінальному провадженні виконано необхідні слідчі дії, спрямовані на здобуття та перевірку отриманих доказів у ньому. Разом з тим закінчити розслідування у двохмісячний строк немає можливості, оскільки необхідно долучити висновок судово-медичної експертизи, який безпосередньо впливає на викладення фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та буде використаний як доказ у даному кримінальному провадженні. Також необхідно провести ряд процесуальних дій, без проведення яких не можливо закінчити досудове розслідування та які, згідно КПК України, є обов'язковими до виконання.

ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років тому знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі та оскільки не маючи місця реєстрації на території України і знаючи про покарання за вчинений злочин може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду чим перешкодити виконанню процесуальних рішень.

Просить продовжити строк тримання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох місяців, тобто до 02.12.2015 року.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий Пеньков С.А. в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та зазначив, що закінчити досудове слідство в строк не має можливості з огляду на необхідність провести судово-медичну експертизу, що була призначена 10.10.2015 року. Долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що засвідчують особу потерпілого ОСОБА_6, 1983 року народження. Надати доступ до матеріалів досудового розслідування усім сторонам кримінального провадження. Виконати вимоги ст. 290 КПК України. Скласти обвинувальний акт у чинному кримінальному провадженні та затвердити його. Скласти реєстр матеріалів кримінального провадження.

Прокурор підтримала слідчого щодо мотивів продовження строк тримання під вартою та зазначив, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, з огляду на тяжкість злочину та суб'єктивну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний висловив побажання перебувати вдома, оскільки є діти, хоча він не вказаний у свідоцтвах про народження батьком. Просив вирішити на розсуд суду.

Було встановлено, що 31 липня 2015 року відомості про вчинення вказаного злочину внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040700001213.

31 серпня 2015 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

04 вересня 2015 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 02 листопада 2015 року, з визначенням застави.

28.10.2015 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором Самарського району м. Дніпропетровська до трьох місяців, тобто до 30.11.2015 року.

Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Для закінчення досудового слідства в кримінальному провадженні необхідно провести судово-медичну експертизу, що була призначена 10.10.2015 року. Долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що засвідчують особу потерпілого ОСОБА_6, 1983 року народження. Надати доступ до матеріалів досудового розслідування усім сторонам кримінального провадження. Виконати вимоги ст. 290 КПК України. Скласти обвинувальний акт у чинному кримінальному провадженні та затвердити його. Скласти реєстр матеріалів кримінального провадження.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки засновані перед усім на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015 року - 1218 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, усталених соціальних зв'язків, вважаю, що сума у розмірі 48720 гривень буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обов'язки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Самарського ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області капітана міліції Пенькова С.А. про продовження строків тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до трьох місяців, тобто до 02 грудня 2015 року.

Визначити, що грошова сума розмірі 48720 гривень є достатньою для внесення її якості застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обов'язки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції Пеньков С.А.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков